“>
Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
Якщо державний бюджет на 2027 рік виділить акціонерному товариству “Укрзалізниця” мінімум 20 мільярдів гривень в рамках PSO, врегулює шляхом реструктуризації дефолт за єврооблігаціями та забезпечить профіцит ліквідності на рівні 26 мільярдів гривень, компанія зможе уникнути застосування жорстких заходів. Такої думки дотримується член наглядової ради підприємства Анатолій Амелін.
“Порушення будь-якої з цих умов призведе до активації жорсткого пакету: скорочення основного персоналу на 15-20%, припинення роботи збиткових напрямків, що не входять до державного замовлення, заморожування капітальних витрат, за винятком тих, що стосуються безпеки, та прискорений продаж активів”, – зазначено в аналітичному звіті “Що відбувається з Укрзалізницею?”, представленому ним у четвер разом з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером, підготовленому Українським інститутом майбутнього (УІМ).
Зазначається, що при збереженні рівня бюджетної підтримки “Укрзалізниці” цього року на рівні 16 мільярдів гривень, застосування жорстких заходів дозволить скоротити річний збиток до 6,1 мільярда гривень, тоді як збільшення PSO до 24 мільярдів гривень дасть змогу утримати його в межах 5,1 мільярда гривень.
“Переклад для бюджету: 8 мільярдів гривень, утримані урядом, обернуться тисячами втрачених робочих місць і скасованими поїздами. Це не погроза, а лише арифметика”, – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо цього року в рамках 16 мільярдів гривень бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 мільярда гривень, а решта – це інвестиційна складова, то на 2027 рік необхідно передбачити весь обсяг PSO згідно з формулою “собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи”, як зазначено в документі.
У документі уточнюється, що донарахування на 2026 рік має бути здійснене у IV кварталі. При цьому профільний комітет Верховної Ради раніше пропонував передбачити цю суму до 26 мільярдів гривень. На 2027 рік, окрім 24 мільярдів гривень у державному бюджеті, пропонується передбачити попередньо оплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори аналітичного звіту зазначають, що у сфері пасажирських перевезень “Укрзалізниці” прибутковим є лише міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 мільярда гривень у 2026 році. Найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з квитком вартістю 15-20 гривень при собівартості понад 300 гривень призводить до збитків понад 10 мільярдів гривень на рік. Витрати на пільгові перевезення мають компенсуватися місцевими бюджетами, однак фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений кадровим дефіцитом, який вже оцінюється у 15-20%, а також потребою в аварійному відновленні інфраструктури та забезпеченні безпеки в умовах війни. З початку війни кількість працівників УЗ скоротилася на 62,8 тис. – до приблизно 170 тис., але компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 мільярдів гривень за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу, з перекваліфікацією частини працівників на дефіцитні робітничі професії.
Ще 1,5-2,5 мільярда гривень, за оцінкою авторів, можна зекономити шляхом оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням, зокрема, шляхом зменшення частоти руху хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 мільярди гривень, згідно з запропонованою антикризовою моделлю, передбачається отримати за рахунок оптимізації ремонтів та мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах з доведеним трафіком, а до 1,2 тис. км інфраструктури законсервувати в “гарячому резерві” за узгодженням з Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінкою авторів, може принести додаткові 4,5-6 мільярдів гривень. Йдеться про подальше впровадження динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 мільярда гривень є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 мільярда гривень. Тому, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 мільярда гривень додаткових доходів на рік у вищезгаданій сумі.
Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 мільярда гривень. Об’єкти, готовність яких перевищує 90% і які здатні генерувати грошовий потік, пропонується завершити, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою для забезпечення залізниці інвестиціями приблизно в $3 мільярди на рік, але це слід робити після завершення війни.
“Ми писали про це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від жодного слова. У воєнному контексті цей план неактуальний: оборонний фільтр та керованість мережі зараз мають пріоритет. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея”, – зазначено в документі.
Щодо підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то за заявленого брутто-ефекту від нього у 20-26 мільярдів гривень на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 мільйонів тонн (зі 161 у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 мільярдів гривень.
Як повідомлялося, у січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася здійснювати купонні виплати на $45 мільйонів за єврооблігаціями 2026 року (зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн) та єврооблігаціями-2028 (зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн) і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Наразі власники євробондів відхилили пропозиції компанії, які, серед іншого, передбачали списання 20% номіналу, відстрочку до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році “Укрзалізниця” зменшила виручку на 15,6% – до $2 мільярдів 189 мільйонів, EBITDA – на 30,2%, до $293 мільйонів, з яких $270 мільйонів становила бюджетна підтримка. Відношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.