Роздержавлення Сенс Банку: сценарії для інвесторів та можливі наслідки для всіх 07.05.2026 17:30 Укрінформ Фахівці гадають, що реалізувати один із системних банків держави вийде за вартістю, що не буде більшою за обсяг його власного капіталу.
Оприлюднення записів розмов дійових осіб корупційного провадження «Мідас» та присвячене цій тематиці засідання парламентської ТСК, вочевидь, активізували процес, який, за багатьма думками, був неминучим, проте відкладався «до кращих часів». Йдеться про зменшення частки держави в банківській системі шляхом приватизації деяких держбанків – насамперед АТ «Сенс Банк». Попередню непевність часових рамок такого кроку можна пояснити прагненнями реалізувати актив максимально вигідно, що в умовах війни виконати дуже складно. Тепер же, коли розгорівся скандал, цілі змінилися: першочергове – врятувати репутацію фінансової установи, яка є однією з найбільших системних банків держави, унеможливити пов’язані з нею оборудки, забезпечити стабільність у банківському секторі і, звісно, відновити репутацію держави. Яким чином це краще зробити?
СЕНС БАНК НА «ПЛІВКАХ МІНДІЧА»: ПЕРШІ ВИСНОВКИ ТА ПОДАЛЬШІ ПЕРЕВІРКИ
Напередодні, говорячи про потребу перезавантаження державних підприємств та банків, президент Володимир Зеленський особливо підкреслив необхідність у якнайшвидшій приватизації Сенс Банку. За словами очільника держави, це слід зробити ще цьогоріч.
«Окремо обговорили діяльність державних банків: необхідна лібералізація банківського сектору та розширення підприємницьких можливостей. Щодо Сенс Банку, вже було визначено необхідність здійснити його приватизацію, і не повинно бути жодних затримок у процесі роздержавлення: цього року банк має бути приватизований», – прокоментував Зеленський підсумки наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Володимир Зеленський
Сама ж Свириденко зазначила у Телеграмі, що Кабінет міністрів прийняв рішення про прискорення змін в управлінні держкомпаніями та банками, зокрема НАЕК «Енергоатом» і АТ «Сенс Банк». Відповідно до урядового доручення, Міністерство фінансів, Національний банк України та інші профільні інституції мають проаналізувати результативність роботи органів управління Сенс Банку, а також прискорити його приватизацію.
Майже відразу ситуацію прокоментували в НБУ. Правління Національного банку оприлюднило офіційну позицію з питань націоналізації Сенс Банку, призначення членів наглядової ради та інших питань, які розглядалися на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України 5 травня.
Юлія Свириденко
Там підкреслили, що націоналізація цього банку була виправданим та необхідним кроком.
Нагадаємо, у липні 2023 року АТ «Сенс Банк» (колишній «Альфа-Банк Україна») офіційно перейшов у власність держави. Причини для націоналізації – загрози фінансовій стійкості та інтересам вкладників через накладення санкцій на акціонерів (пов’язаних із РФ бізнесменів Фрідмана, Авена та їхніх партнерів). Застосування санкцій до власників значної частки банку призвело до невиконання ними зобов’язань щодо підтримки рівня капіталу.
«За період із 1 березня 2022-го до 1 липня 2023 року регулятивний капітал фінансової установи скоротився на 50%, водночас у інших системно важливих банків він загалом збільшився на 29%», – пояснили в НБУ.
Що ж до подальших подій, то факти можливих корупційних впливів та схем навколо Сенс Банку, які обговорювали на засіданні ТСК, на думку регулятора, жодним чином з націоналізацією установи не пов’язані.
Водночас з урахуванням виявленої інформації, Нацбанк розпочав оцінювання відповідності наглядової ради банку затвердженим Кабінетом міністрів вимогам. Крім того, НБУ ініціює перевірку відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Миколи Гладищенка.
Як наголошується, протягом усього періоду після націоналізації Сенс Банку НБУ здійснював за ним посилений нагляд. Здійснено три інспекційні перевірки з питань банківського законодавства, одна з яких стосувалася оцінювання якості активів, інші – контролю виконання наданих регулятором рекомендацій. Окрім того, АТ «Сенс Банк» п’ять разів перевіряли на дотримання вимог законодавства в питаннях фінансового моніторингу. Також Нацбанк неодноразово здійснював поглиблені безвиїзні дослідження з питань корпоративного кредитування, ціноутворення в трансакційному бізнесі тощо.
За їх результатами до Сенс Банку застосовували передбачені законодавством заходи впливу.
«На банк двічі накладали штрафи: 2023 року – у розмірі 47,7 млн грн, 2025 року – у розмірі 4,1 млн грн», – деталізували в НБУ.
І додали, що у 2023 – 2026 роках Нацбанк надіслав 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби і чотири листи Державній службі фінансового моніторингу України.
«Результатом посиленого нагляду стало, зокрема, виявлення ознак наявності в минулому прихованої паралельної структури управління банком представниками колишніх підсанкційних власників», – йдеться у повідомленні.
На підставі отриманої інформації Національний банк ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва АТ «Сенс Банк».
Тим часом Микола Гладищенко подав заяву, в якій попросив тимчасово відсторонити його від виконання повноважень голови наглядової ради Сенс Банку. Поки що – на 2 місяці, доки триватиме ініційована НБУ додаткова перевірка.
МАЙБУТНІЙ «СЕНС»: ВАРІАЦІЇ НА ТЕМИ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Після націоналізації Сенс Банку частка держави у банківській системі збільшилася щонайменше до 56%. Це за обсягом активів. За показником же акумулювання вкладів населення вона взагалі перевищила 65%.
«Частка державних банків в Україні справді аномально велика. І рано чи пізно (бажано раніше) щось із цими активами доведеться реалізувати, передати приватному інвесторові. Тому що держава – власниця банку – це не тільки про низьку ефективність, а і про відповідальність за клієнтську базу, за її гроші. Виникнення будь-якої фінансової чи економічної кризи означає, що держава не може впоратися з економікою, їй важко. А якщо це викличе ще й проблеми у банківські сфері, якщо паралельно розгортається банківська криза, тиск на державу посилюється. Їй доведеться підтримувати капіталом банки, щоб утримати їх «на плаву». Тому значний відсоток держави у банківському секторі небезпечний», – пояснює в коментарі Укрінформу інвестиційний банкір Тарас Козак.
Країни, де держава контролює більше половини банківського сектору, можна перелічити на пальцях, і це, здебільшого, авторитарні країни – як-от, РФ, Білорусь, Китай, Ефіопія, Сирія.
Тарас Козак
Але потрібно визнати й те, що в умовах війни прямий вплив держави на банківський сектор має і свої переваги, здійснюючи стабілізаційний вплив на систему – принаймні, в некризові періоди.
Тим не менше, з огляду на середньострокову перспективу, про необхідність швидкої приватизації «Сенсу» почали говорити фактично одразу ж після націоналізації чи й навіть ще у її процесі. Відтоді його та Укргазбанк називають першими кандидатами на роздержавлення.
У січні 2025 року у Міністерстві фінансів навіть повідомляли, що, попри продовження війни, деякі іноземні інвестори виявили зацікавленість у приватизації цих двох банків. При цьому сам Мінфін спільно зі Світовим банком почав напрацьовувати законодавчі механізми для прозорого роздержавлення банків в розрахунку на залучення справді серйозних інвесторів.
У жовтні 2025-го уряд офіційно оголосив про початок підготовки до продажу пакетів акцій, що належать державі у статутних капіталах АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк». Перед тим Рада з фінансової стабільності проаналізувала потенційні ризики продажу цих пакетів для фінансової системи. Висновок: продаж пакетів акцій цих банків стабільності банківської системи України нічим не загрожує.
І якщо ще кілька місяців тому про перспективи роздержавлення одного або й обох цих банків вже у 2026 році говорили з певними сумнівами, то після останніх подій та заяв вищого керівництва держави про такі терміни маємо казати вже не як про «можливі», а як про «обов’язкові».
«Держава визнала, що реалізовувати потрібно насамперед «Сенс» і Укргазбанк. Я вважаю, що реалізовувати треба більшу кількість активів, але для початку і це добре. Мова не про найбільші банки, але досить великі. І тут є два питання: чи знайдуться на них покупці, та чи готові ці банки до продажу?», – коментує Козак.
Щодо готовності, то, за оцінками аналітиків, якщо залишити за дужками порушену після оприлюднення «плівок Міндіча» тему сторонніх впливів на формування наглядової ради і правління Сенс Банку та ухвалення ними стратегічних рішень, а також ще офіційно не підтверджені звинувачення у причетності банку до схем онлайн-казино, з точки зору організації та ведення бізнесу йдеться про досить сучасний і привабливий актив. За ефективного управління він може швидко почати приносити інвесторові прибуток. Капітал адекватний, розміри – за українськими мірками, непогані, обсяг непрацюючих кредитів – мінімальний, набагато нижчий, ніж загалом у державному банківському сегменті, клієнтська база й мережа відділень (майже 140) – на рівні, онлайн-інфраструктура та сервіси – в порядку.
Тому дехто з аналітиків оцінює реальну вартість цього активу у $200 – 250 мільйонів. Але й продаж банку за $100 – 150 мільйонів, кажуть, буде непоганим результатом. Хоча державу така ціна, зрозуміло, не дуже задовольнятиме.
«Мені важко сказати, скільки може коштувати банк, особливо зараз, коли виплили на поверхню проблеми, про які раніше не було відомо широкому загалу. Але капітал банку — близько чверті мільярда євро, тож і потенційна ціна продажу, ймовірно, має бути величиною такого порядку. Водночас я не впевнений, що всередині країни знайдеться інвестор із таким фінансовим ресурсом», – каже в коментарі Укрінформу фінансовий аналітик Михайло Демків.
Михайло Демків
При цьому він відкидає можливість продажу банку за нещодавно апробованими сценаріями передання інвесторам АТ «Перший Інвестиційний Банк» (PINbank) (повне виведення з ринку через продаж 100% акцій новому приватному інвестору, польській фінтех-компанії ZEN.com) і АТ «Мотор-Банк» (передання активів і частини зобов’язань Асвіо Банку).
«Це все ж дуже різні за розміром банки. До того ж «Сенс» — системно важливий банк. А це означає, що й інвестор для такого банку має бути іншого масштабу. В ідеалі це, звісно, велика іноземна банківська група. І тут навіть немає особливого значення, чи вона вже присутня на українському ринку, чи ні», – пояснює Демків.
За оцінками Тараса Козака, реальних покупців на такий великий банк, на жаль, немає. Але це не означає, що радник, який готуватиме його до продажу й шукатиме потенційних інвесторів по всьому світу, їх не знайде.
«Ми розуміємо, що триває війна, що привабливість українських активів невисока. Останні угоди з купівлі-продажу банків укладалися із дисконтом до їхнього власного капіталу. Тобто, якщо активи банку – мільярд гривень, його продавали за 900 мільйонів. Це – свідчення того, що час для роздержавлення справді не найкращий. Але з урахуванням того, що держава – поганий власник для банків, краще продавати їх навіть у таких непростих умовах, аби зменшити ризики для держави у період можливих криз, про які я казав», – продовжує інвестиційний банкір.
При цьому він не поділяє думки тих, хто вважає, що нинішній скандал довкола Сенс Банку грає на подальше знецінення цього активу.
«Таке враження, що якраз через цю кризу банк став більш готовим до роздержавлення. Річ у тім, що фінансовий сектор знав про його проблеми з управлінням. Це, може, було не дуже публічно, але в середині сектору чутки про це ходили вже досить давно. І те що «шило» вийшло назовні, демонструє: тепер вже навряд чи вдасться продати банк тишком-нишком, «своїм». Адже має бути якась реакція держави, зміна керівництва держбанку, яке працює не на державу, а на «якогось дядечка». А це – шанс, що актив коштуватиме дорожче. Інакше його, посилаючись на проблеми, могли б купити «свої» й «наближені» за безцінь», – підсумував Козак.
Водночас, хоча Сенс Банк і залишається стабільним та прибутковим (входить до десятки банків із найвищим прибутком), більшість експертів – передовсім, з огляду на продовження війни, – оцінюють шанси на його продаж за ринковою вартістю як невисокі. Але якщо вдасться продати «Сенс» за ціною, порівнянною із обсягами його власного капіталу, за нинішніх умов, це також буде добре.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Okondrat/Wikipedia – CC BY-SA 4.0