>
Фото: McKinsey & Company
Металургійний комплекс може та має стати одним з рушіїв економічного відновлення, Україна та ЄС володіють взаємодоповнювальними сильними сторонами у цій сфері, розв’язання його проблем стане одним з першочергових завдань у діяльності Міністерства економіки та довкілля, зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.
“Ця галузь всіма силами підтримує економічну стабільність держави. Водночас вона, мабуть, найбільше з-поміж інших постраждала внаслідок війни. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український ГМК – серед першочергових завдань моєї роботи”, – написав він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
Кравченко нагадав, що попри воєнні ризики, руйнування та логістичні витрати, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% усього експорту товарів; близько 20% усіх інвестицій у промисловість України забезпечує саме ГМК.
Міністр додав, що галузь також забезпечує 70 тис. робочих місць на металургійних підприємствах та ще понад 280 тис. – у суміжних секторах.
На його переконання, Україна здатна стати одним із ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та іншої продукції, яка є необхідною для декарбонізації європейської металургії, що відкриває нові перспективи для промислової кооперації, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрметалургпрому”, українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,94 млн тонн; виплавка сталі зменшилась на 3,2% – до 3,57 млн тонн; чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.
У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,52 млн тонн; чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.
Українські металурги критикували попередній уряд за недостатній, на їхню думку, захист у торгівлі з ЄС: мова про запровадження CBAM на початку цього року та зменшення безмитних квот експорту з середини року. Також вони виступають проти очікуваного збільшення тарифів “Укрзалізниці” на 30% та просять враховувати особливості галузі у ціноутворенні на електроенергію.
В середині вересня минулого року Мінекономіки повідомило про координаційну нараду з представниками ГМК, Міненергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниця” та “Укренерго”, мету якої тодішній очільник міністерства Олексій Соболев описав як “напрацювати рішення, аби зменшити витрати для українських металургів, зберегти експортний потенціал підприємств, підтримати виробництво”. За його словами, серед головних питань тоді були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати, дефіцит сировини. З початку цього року було запроваджено заборону на експорт металобрухту з України.