Чиновники задекларували майже 839 мільйонів гривень у криптовалюті – НАЗК 25.07.2026 06:45 Укрінформ
За результатами аналізу декларацій за 2025 рік Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що посадові особи та члени їхніх сімей задекларували віртуальні активи на сукупну суму близько 839 мільйонів гривень, причому найцінніші криптоактиви були задекларовані столичними посадовцями.
Як передає Укрінформ, цю інформацію оприлюднила пресслужба НАЗК, ґрунтуючись на оцінці ризиків декларацій, поданих за 2025 рік, із застосуванням логічного та арифметичного контролю.
“Криптовалюта є віртуальним активом, який підлягає декларуванню. Службовці повідомили, що станом на кінець 2025 року володіли криптовалютою на загальну суму майже 839 мільйонів гривень. До п’ятірки найпопулярніших криптовалют, що декларуються, увійшли: Tether (USDT) – задекларовано на суму понад 278 мільйонів гривень; Bitcoin – понад 150 мільйонів гривень; Ethereum – понад 100 мільйонів гривень; Ripple – понад 46 мільйонів гривень та Binance Coin (BNB) – понад 9 мільйонів гривень”, – зазначено в повідомленні.
Власниками криптовалют були державні службовці, які обіймають посади категорій: В (понад 109 мільйонів гривень), Б (понад 52 мільйони гривень) та А (понад 19 мільйонів гривень), а також службовці п’ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування (понад 14 мільйонів гривень).
Найбільш вартісні криптоактиви задекларували посадовці столиці – майже на 265 мільйонів гривень. Також значні суми задекларували посадовці Одеської (понад 99 мільйонів гривень), Київської (понад 70 мільйонів гривень), Дніпропетровської (понад 63 мільйони гривень) та Закарпатської (понад 57 мільйонів гривень) областей.
У полі зору НАЗК також опинилися витрати посадовців, здійснені за кордоном у 2025 році. Агентство визначило країни, де було витрачено найбільше коштів. Зокрема, лідером рейтингу стала Туреччина – понад 1,15 мільярда гривень. До трійки лідерів також увійшли Австрія (698,3 мільйона гривень) та США (296,9 мільйона гривень).
У відомстві зазначають, що найбільші обсяги готівкових коштів декларанти та члени їхніх сімей традиційно зберігають у гривні. Водночас серед іноземних валют беззаперечними лідерами залишаються долар США та євро. Крім того, декларації містять відомості про готівку майже у 90 світових валютах. До п’ятірки валют за обсягами готівкових заощаджень, зазначених у деклараціях, увійшли також угорський форінт та японська єна.
Водночас аналіз декларацій за 2025 рік виявив, що декларанти та члени їхніх сімей задекларували за межами України 3 904 об’єкти нерухомості, що перебувають у їхній власності, загальною вартістю понад 4,1 мільярда гривень.
До п’ятірки країн за кількістю задекларованих об’єктів нерухомості входять Німеччина – 757, Польща – 503 та Іспанія – 282.
У НАЗК додають, що понад три чверті всіх задекларованих об’єктів становлять квартири – 3 064. На другому місці – житлові будинки – 362. Більше об’єктів оформлено на членів сімей декларантів. Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.
Агентство повідомляє, що вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовців та членів їхніх сімей сукупно становить понад 1,2 мільярда гривень. З цієї суми самі декларанти зазначили власні дорогоцінні метали на понад 952,5 мільйона гривень, а члени їхніх сімей – на понад 247,9 мільйона гривень.
Логічний та арифметичний контроль (ЛАК) аналізує відомості, зазначені в декларації, та автоматично звіряє їх із даними державних реєстрів та інших інформаційних систем. Проте він не може виявити активи чи об’єкти, якими декларант або члени його сім’ї фактично користуються, якщо відповідні права не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Тому, за словами НАЗК, ЛАК є лише одним з елементів системи фінансового контролю. Для комплексної перевірки інформації, що підлягає декларуванню, відомство використовує також повні перевірки та моніторинг способу життя.
Декларації з найвищими показниками рейтингу ризику, визначеними ЛАК, відбираються для повної перевірки. Наразі НАЗК продовжує перевіряти декларації за попередні звітні періоди. Водночас вже розпочато повні перевірки декларацій, поданих за 2025 рік.
Декларації з невисоким показником рейтингу ризику мали можливість пройти автоматизовану перевірку. З числа поданих за 2025 рік таку перевірку пройшло 40,3% декларацій, від тих, які мали можливість її пройти.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів затвердив розпорядження “Про схвалення Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026–2028 роках”.
НАЗК Україна Криптовалюта
Джерело