Банківські установи прогнозують незначне збільшення потреби в іноземній валюті після пом’якшень від Національного банку України.

“>

Збільшення Національним банком України (НБУ) місячного ліміту для громадян на придбання безготівкової валюти з 50 тис. грн до 200 тис. грн може призвести до тимчасового зростання попиту, проте, на думку опитаних агентством "Інтерфакс-Україна" банкірів, не матиме значного впливу на валютний ринок.

"Ми вважаємо, що можливий певний сплеск інтересу до купівлі безготівкової валюти в перші дні після набуття чинності змін", – прокоментував директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку Емал Бахтарі.

Він зазначив, що частка клієнтів, для яких попередній місячний ліміт у 50 тис. грн був недостатнім, є відносно невеликою. Він припустив, що Національний банк за потреби може стабілізувати короткострокові піки попиту за допомогою валютних інтервенцій.

Голова правління банку "Глобус" Сергій Мамедов також не прогнозує пропорційного зростання попиту після чотириразового підвищення ліміту. На його думку, ліміт визначає лише максимальний обсяг операції, тоді як придбання готівкової валюти населенням і раніше не було обмежене таким самим місячним лімітом.

Мамедов вважає, що валютна лібералізація сама по собі наразі навряд чи створює загрозу для стабільності курсу. Значні міжнародні резерви надають регулятору можливість нівелювати надмірні коливання курсу, а висока облікова ставка повинна стимулювати привабливість гривневих інструментів, однак така модель значною мірою залежить від регулярності міжнародної фінансової допомоги.

Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку, також прогнозує зростання попиту на валюту, але не очікує від цього суттєвого впливу на міжбанківський ринок, де визначальними факторами залишаються потреби імпортерів та дефіцит експортної виручки.

За словами Курінного, додатковий попит може виникнути і на готівковому ринку після збільшення денного ліміту на зняття валюти зі 100 тис. грн до 200 тис. грн, оскільки готівковий курс утримується близько до міжбанківських котирувань, а інколи є навіть нижчим.

Мамедов виділив як окремий ризик погіршення співвідношення між імпортом товарів та експортом. За наданими ним даними, у січні-липні 2026 року імпорт товарів склав $58,1 млрд, тоді як експорт – $24,1 млрд, що призвело до від’ємного сальдо близько $34 млрд.

На думку банкіра, подальше розширення торговельного дисбалансу та проблеми з морською логістикою можуть збільшити структурний попит на валюту та потребу в інтервенціях НБУ, тоді як динаміка резервів залежатиме також від обсягів міжнародного фінансування.

Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, оцінює ризик суттєвого перетікання заощаджень населення з гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у валюту як обмежений.

За його оцінкою, привабливість гривневих депозитів та ОВДП залишається вищою порівняно з триманням заощаджень у готівковій валюті, а зростання вкладень населення в ОВДП було зумовлене передусім їхньою вищою дохідністю порівняно з прогнозованою девальвацією гривні.

Печерицин водночас припускає, що підвищення ліміту на безготівкову купівлю валюти може скоротити обсяг так званих “технічних” валютних депозитів, які відкривалися населенням на три місяці для подальшого отримання іноземної валюти.

"Якщо обсяг таких депозитів зменшиться, а банкам буде потрібен валютний ресурс для активних операцій, зокрема кредитування, ставки за валютними депозитами можуть дещо зрости. Водночас це не обов’язково стане загальною тенденцією для всього банківського сектора", – зазначив він.

Теоретично, підвищення денного ліміту на зняття готівкової валюти також може посилити інтерес населення до валютних депозитів, однак, за оцінкою Печерицина, зважаючи на середні доходи та заощадження населення, цей ефект не буде масовим і не призведе до багаторазового зростання таких вкладів.

Як повідомлялося, НБУ з 11 серпня підвищив місячний ліміт для населення на купівлю безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн з 50 тис. грн та поширив його на придбання безготівкових банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів.

Регулятор також збільшив зі 100 тис. грн до 200 тис. грн на день ліміт на зняття населенням готівкових коштів з валютних рахунків в Україні та за кордоном і пом’якшив низку інших валютних обмежень для фізичних та юридичних осіб.

Нацбанк заявив, що новий пакет послаблень не створюватиме ризиків для стійкості валютного ринку та вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збільшення міжнародних резервів до майже $70 млрд у 2026 році.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *