Українські атаки дронами вивели з ладу майже половину російських нафтопереробних потужностей – FT 30.07.2026 16:14 Укрінформ
Україна, здійснюючи далекі удари, знешкодила 45% номінальних нафтопереробних потужностей РФ, що спричинило наймасштабнішу паливну кризу в цій нафтовій державі з моменту розпаду Радянського Союзу.
Про це інформує FT, передає Укрінформ.
Аналіз, проведений британським виданням на основі планів розташування нафтопереробних заводів, фотографій, супутникових зображень та даних теплового інфрачервоного випромінювання, свідчить, що ремонт пошкоджень на кількох значних російських нафтопереробних підприємствах відбувається надзвичайно повільно і триває тижні або навіть місяці після українських нападів.
Зазначається, що українські “санкції на відстані” знешкодили понад 30% фактичних та 45% номінальних нафтопереробних потужностей Росії, що призвело до найсерйознішої паливної кризи в РФ за всю її сучасну історію.
Супутникові знімки демонструють повільний прогрес ремонтних робіт. Більш ніж через місяць після того, як атаки спричинили пожежі на НПЗ у Москві, біле покриття великого резервуара для зберігання нафти все ще лежить зруйноване там, куди впало. Три менші резервуари, насосна станція та трубопроводи, що з’єднують їх з іншими частинами нафтопереробного заводу, також виглядають суттєво пошкодженими.
Аналіз FT виявив, що більшість ознак українських атак на 10 найбільших НПЗ Росії, зокрема в Омську, Москві та Туапсе, залишалися помітними з космосу через тижні або навіть місяці після останньої зафіксованої атаки.
Підкреслюється, що українці цілеспрямовано вражають компоненти радянських нафтопереробних систем, які є критично важливими або найскладнішими в ремонті, тим самим паралізуючи роботу заводів.
До таких важкозамінних елементів належить обладнання для видалення солі та води з сирої нафти перед її переробкою. Один з таких пристроїв нещодавно зазнав пошкоджень в Омську, одному з найбільших НПЗ у світі, розташованому за 2500 км від українського кордону.
Команда дослідника Римського університету Сапієнца Фабіо Сабатіні вимірювала нічне випромінювання навколо 29 великих російських НПЗ у період з червня 2022 року по травень 2026 року. Вони встановили, що після першого удару теплове випромінювання заводів знижувалося на 30% у радіусі 1 км від підприємства та до 18% у радіусі 5 км. Таке зниження активності на об’єктах, що постраждали минулого року, тривало понад 13 місяців.
Після атак дронів на НПЗ “Кстово” в Нижньому Новгороді 18 та 20 травня, тепловізійні супутникові знімки від німецької розвідувальної компанії Constellr показали, що завод відтоді не функціонує. На останньому доступному знімку, зробленому 18 липня, дистиляційна установка заводу, як і раніше, не випромінювала теплового сигналу.
Як інформував Укрінформ, обсяги переробки нафти в Росії через атаки українських безпілотників досягли найнижчого показника з 2005 року.
Нафта Росія Дрон Війна з Росією НПЗ
Джерело