Згідно з повідомленнями у ЗМІ, Верховна Рада перетворилася на ключовий центр для лобістської діяльності в Україні / Depositphotos
В Україні налічується 183 зареєстрованих лобісти, з яких 160 є активними. Фізичні особи складають майже половину (49%) зареєстрованих, юридичні особи – 50%, а іноземні представництва – приблизно 1%.
Як інформує Delo.ua, посилаючись на дані Реєстру прозорості, про це пише видання “Дзеркало тижня”.
Офіційний облік лобістів здійснюється згідно із законом “Про лобіювання”, ухваленим наприкінці 2024 року. Повноцінна діяльність документа розпочалася з вересня 2025 року.
Статистика реєстру свідчить, що наразі найбільша кількість лобістських контактів зафіксована з Верховною Радою – 146 випадків. Далі йдуть Міністерство економіки (43 контакти), Держпродспоживслужба (23), Бюро економічної безпеки (16), Міністерство фінансів (15), Міністерство охорони здоров’я (14) та Державна податкова служба (13).
Водночас, стосовно Кабінету міністрів задекларовано лише дев’ять лобістських взаємодій.
Зазначається, що Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), яка об’єднує понад 900 українських та міжнародних компаній, що функціонують на українському ринку, залишається найактивнішим лобістом. Організація декларувала 102 питання для лобіювання та 53 лобістські взаємодії.
Після ЄБА, за кількістю питань, що просуваються через лобістські механізми, лідирують “Український фуд-ритейл альянс”, “Спілка українських підприємців” та “Об’єднання резидентів Дія Сіті” (по 11 питань). Далі йдуть ТОВ “Вигідна покупка” та “Українська зернова асоціація” (по 8), “Філіп Морріс Україна” та Асоціація “Європейсько-українське енергетичне агентство” (по 5), а також Ощадбанк та “Адер Хабер Гавермент Аффейрс” (по 3).
За обсягом безпосередніх лобістських взаємодій, після ЄБА, найбільш активними є Асоціація “Укртютюн” та тютюнова компанія “В.А.Т. – Прилуки” (по 29 контактів), “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” (24), “Арселор Міттал Кривий Ріг” (22), “Філіп Морріс Україна” (20), “Бритіш Американ Табакко сейлз енд маркетинг Україна” та “Адер Хабер Гавермент Аффейрс” (по 19), “Всеукраїнська аграрна рада” (17), а також “Об’єднання резидентів Дія Сіті” (15).
Як випливає зі статті, найбільший інтерес для лобістів становлять питання, пов’язані з фінансовою, банківською, податковою та митною політикою – у цих сферах зафіксовано 93 взаємодії. Серед інших актуальних напрямків – економічний розвиток, регуляторна політика та питання власності (38), екологія та природокористування (37), енергетика та житлово-комунальне господарство (34), охорона здоров’я (23), аграрна та земельна політика (20), правоохоронна діяльність (18), а також транспорт, зв’язок та інфраструктура (11).
“Приблизно 40% від усіх задекларованих на даний момент договорів лобіювання стосуються сум до 100 тис. грн. Ще по 30% припадає на договори на суми від 100 тис. до 1 млн грн та від 1 млн до 10 млн грн”, – наголошується у матеріалі.
Видання підкреслює, що Україна обрала модель регулювання лобіювання, яка значною мірою відповідає європейським практикам. Згідно з законом, виключно суб’єкти, внесені до Реєстру прозорості, мають право офіційно взаємодіяти з державними органами щодо законопроєктів та інших нормативно-правових актів.
Адмініструванням Реєстру прозорості займається Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).