Підтримка українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу може становити від 300 мільйонів євро на рік у перший рік членства до 1,2 мільярда євро на рік через 10 років. Такий прогноз міститься в аналітичному звіті Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) та Warsaw Enterprise Institute під назвою “Вплив вступу України до Європейського Союзу на Спільну аграрну політику”.
Інтеграція українського агросектору, який охоплює понад 32,7 мільйона гектарів сільськогосподарських угідь (станом на 2025 рік), стане однією з наймасштабніших подій в історії ЄС. Це може суттєво вплинути на розподіл коштів у рамках Спільної аграрної політики (САП) Євросоюзу, яка переважно базується на площі сільськогосподарських земель.
За оцінками аналітиків, якби Україна отримала доступ до фондів ЄС за чинними правилами виплат, вона могла б отримати близько 85 мільярдів євро протягом семи років, або понад 12 мільярдів євро на рік. Це перевищує поточний річний обсяг фінансування агросектору Франції та сукупну програму Польщі на 2023-2027 роки.
Однак, дискусія про вступ України до ЄС збігається з фундаментальною реформою бюджету ЄС на 2028-2034 роки. Європейська Комісія пропонує об’єднати аграрні фонди з іншими програмами у Національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом 865 мільярдів євро. Для підтримки фермерів запроваджується новий інструмент DABIS, який включатиме регресивну шкалу та обов’язкову стелю виплат у розмірі 100 тисяч євро на одне господарство на рік.
Таким чином, у перший рік після вступу, підтримка агросектору України може становити приблизно 300 мільйонів євро, з поступовим зростанням до 1,2 мільярда євро на рік через 10 років.
“Фінансовий ефект для аграрного сектору України та ЄС після вступу залежатиме не стільки від загальної площі наших сільськогосподарських земель, скільки від майбутньої архітектури Спільної аграрної політики ЄС, умов вступу України, тривалості перехідного періоду та нашої спроможності виконувати правила ЄС. Тому Україні вже зараз варто розвивати земельні реєстри, системи контролю, платіжну інфраструктуру та механізми підтримки малих і середніх виробників”, – зазначила провідна наукова співробітниця ІЕД Ірина Коссе, одна зі співавторок дослідження.
Найбільше від таких виплат виграють українські середні агропідприємства, яких в Україні налічується близько 20 тисяч із середньою площею 485 гектарів.
Великі агрохолдинги (100 компаній, що володіють від 10 000 до 500 000 гектарів) можуть отримати обмежений ефект, якщо стеля у 100 тисяч євро поширюватиметься на пов’язані юридичні особи, які часто входять до структури таких холдингів.
Малі фермерські господарства (близько 4 мільйонів виробників, що забезпечують 30% агропродукції) можуть зіткнутися з найбільшими бар’єрами, пов’язаними з офіційною реєстрацією, мінімальними пороговими значеннями площі для отримання підтримки та іншими адміністративними вимогами.
Водночас, вступ України до ЄС не обов’язково матиме негативні наслідки для Польщі, аграрії якої є п’ятим найбільшим бенефіціаром підтримки (5,1 мільярда євро у 2023 році), оскільки інтереси обох країн не завжди суперечать одне одному.
Дослідження проводилося в рамках проєкту “Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку” за підтримки Open Society Foundation та Міжнародного фонду “Відродження”.