-
Тетяна Єрмоленко
Журналістка
Роль міжнародних донорів у відновленні житлового фонду України у 2026 році
Більше половини трильйона доларів – саме така сума, за мінімальними розрахунками, буде необхідна Україні на відновлення після воєнних дій. Число настільки значне, що навіть професіонали, котрі щодня працюють із цією інформацією, визнають: осягнути його масштаб у повному обсязі складно.
Знімальна група Delo.ua вивчала, хто і скільки вже інвестує у відбудову українського житла, як розподіляються ролі між іноземними спонсорами, і чи вистачить цих грошей на те, щоб мільйони українців здобули прихисток.
- Які обсяги руйнувань і що треба реконструювати?
- Хто оплачує і скільки саме?
- Соціальне помешкання як основний виклик реставрації
- Споруджуватимуть не «багатоповерхівки», а за новими вимогами
- Чи вистачить фінансів?
Які обсяги руйнувань і що треба реконструювати?
Щоб зрозуміти, про які суми фінансування йдеться, варто спершу оцінити розмах самої проблеми. Згідно з четвертою оновленою «Швидкою оцінкою завданих збитків і потреб на відновлення» (RDNA4), яку спільно підготували уряд України, Група Світового банку, Європейська комісія та ООН, загальна вартість реконструкції та відбудови країни упродовж наступного десятиліття становить 524 мільярди доларів США. Це орієнтовно у 2,8 рази більше, ніж увесь номінальний ВВП України за 2024 рік.
Прямі втрати від початку повномасштабного вторгнення і до кінця 2024 року досягли 176 мільярдів доларів — на 24 мільярди більше, ніж показувала попередня оцінка. Найбільше постраждали Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська та Київська області, і на них припадає приблизно 72% від загального розміру збитків.
У житловій сфері ситуація особливо складна. За оцінками Світового банку, пошкоджено або цілком зруйновано 13% всього житлового фонду України, тобто понад 2,5 мільйона домогосподарств залишилися без належного житла.
Зруйновано або пошкоджено понад 143 тисячі приватних будинків і більше ніж 24 тисячі багатоповерхівок. Потреби на відбудову лише житлової сфери оцінюються майже у 84 мільярди доларів, що є найбільшою частиною серед усіх галузей.
Хто оплачує і скільки саме?
Україна покладається на кілька ключових джерел фінансування відновлення. Власний ресурс держави обмежений, так як значна частина бюджету йде на оборону, а внутрішній ринок запозичень, хоч і виріс, не може покрити потреби такого масштабу. Тому головна надія буде на іноземних партнерів.
Найбільшим постачальником підтримки залишається Європейський Союз. У 2024–2027 роках у межах інструменту Ukraine Facility Україна отримає до 50 мільярдів євро у вигляді дотацій і кредитів. Ці гроші спрямовуються на підтримку макрофінансової стабільності, відновлення інфраструктури та проведення реформ на шляху до членства в ЄС.
Група Світового банку діє через спеціально створений Цільовий фонд допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні (URTF). Серед ключових проєктів є декілька програм, безпосередньо пов’язаних із житлом і базовою інфраструктурою.
Проєкт HOPE
Або «Ремонт житла для розширення прав і можливостей людей». Це підтримка постраждалим домогосподарствам у відновленні пошкодженого житла.
Загальна потреба у фінансуванні становить 800 мільйонів доларів, із яких вже забезпечено 162,5 мільйона від URTF та ще 70 мільйонів у вигляді кредиту МБРР.
Проєкт відновлення утеплення та енергоресурсів
Націлений на відновлення основних енергетичних послуг, потреба у фінансуванні 500 мільйонів доларів, грант URTF сягає 200 мільйонів.
Проєкт RELINC
Відновлення транспортної та логістичної інфраструктури, потреба 585 мільйонів доларів, грант URTF пропонує 50 мільйонів.
IFC
Це підрозділ Групи Світового банку, що працює з приватним сектором. Проєкт реалізує програму економічної стійкості обсягом 2 мільярди доларів для підтримки українського бізнесу в умовах війни та у період відновлення.
Європейський інвестиційний банк
Веде переговори про виділення 400 мільйонів євро (частково як дотацію, частково як кредит), саме на будівництво соціального житла.
Крім цього, ЄІБ вже профінансував проєкт реабілітації гідроелектростанцій на 133 мільйони євро та рамкову програму відновлення водопостачання на 200 мільйонів євро.
Європейський банк реконструкції та розвитку
ЄБРР має 559 активних проєктів в Україні із загальним обсягом інвестицій понад 19 мільярдів євро і 53% з них спрямовано на розвиток стійкої інфраструктури.
Також США через агентство USAID з лютого 2022 року надали Україні понад 23 мільярди доларів гуманітарної та економічної допомоги. А в межах механізму ERA Loans (забезпеченого прибутками від заморожених активів Росії) країни G7 виділили ще 50 мільярдів доларів для фінансування бюджетних потреб України.
Соціальне помешкання як основний виклик реставрації
Окремою і найбільш складною темою залишається соціальне житло. Станом на початок повномасштабного вторгнення увесь фонд соціального житла в Україні налічував лише близько 3 тисяч квартир. При тому, що кількість внутрішньо переміщених осіб на піку сягала понад 5 мільйонів.
Для порівняння: у Бельгії частка соціального житла становить 6,5% від усього житлового фонду, в Амстердамі – понад 50%. За такою ж пропорцією, як у Бельгії, в Україні соціальних помешкань мало б бути більше мільйона.
За інформацією Міжнародної організації з міграції (МОМ), більше половини (54 %) внутрішньо переміщених осіб в Україні проживають у орендованому житлі, а багато хто з власним житлом не може до нього повернутися через воєнні дії.
Держава поступово рухається у напрямку розв’язання проблеми. Ухвалено зміни до законодавства щодо забезпечення житлом ВПО, розробляється новий закон про засади житлової політики, який має замінити Житловий кодекс УРСР 1983 року. Паралельно готується Національна житлова стратегія – документ, що передбачає зміни до близько 70 законів та розробку понад 20 урядових постанов.
Споруджуватимуть не «багатоповерхівки», а за новими вимогами
Ключова позиція і українських посадовців, і іноземних донорів – будувати не те, що було, а краще. Так, нові будівельні норми України вже повністю відповідають європейським вимогам до енергоефективності та інклюзивності.
Соціальне житло за програмою ЄІБ зводитиметься виключно з дотриманням найкращих європейських практик: від місця розташування об’єктів і доступності інженерних мереж до технічних параметрів та дизайну.
Особливо наголошується на безбар’єрності: нові проєкти мають враховувати потреби людей з інвалідністю, літніх громадян, родин з дітьми.
Для того, щоб це іноземне фінансування відбулося, необхідне обов’язкове залучення іноземних експертів для перевірки кошторисів і технічної якості проєктів. Це одночасно і запобіжник від корупції, і гарантія того, що збудоване відповідатиме сучасним стандартам.
Чи вистачить фінансів?
При всьому розмаху міжнародної підтримки розрив між потребами та наявним фінансуванням залишається великим. У 2025 році на відновлення та відбудову виділено 7,37 мільярда доларів з урядових і донорських джерел. Загальний дефіцит фінансування лише на цей рік становить ще 9,96 мільярда доларів.
Приватний сектор може покрити, за оцінками IFC, приблизно третину потреб у ресурсах на відновлення. Але соціальне житло – не та сфера, де можна отримати прибуток. А отже, без грантового та кредитного фінансування від міжнародних спонсорів тут не обійтися.
Отже загальна логіка така, що гроші є, але їх не вистачає. Механізми розподілу вибудовуються, але потребують часу. А мільйони людей, котрі залишилися без даху над головою, чекати не можуть. Це і є основний виклик, перед яким стоїть відбудова українського житлового фонду. Тобто проблема не лише у фінансах, але й в організації та людському чиннику.