-
Тетяна Єрмоленко
Кореспондентка
Доставка продуктів: чи вигідно відкривати бізнес у 2026 році
У 2026 році доставка продуктів в Україні залишається темою для обговорень стосовно бізнесових перспектив. Ринок пройшов складний період, і учасники шукають нові підходи. Наприклад, один з найбільших супермаркетів країни вирішив інвестувати $30 млн у створення власної технологічної платформи для доставки, відмовившись від співпраці з готовими сервісами.
Команда Delo.ua дослідила причини такого вибору та оцінила потенційну ефективність цього рішення.
Будь ласка, пам’ятайте, що цей матеріал має інформаційний характер і не є порадою щодо інвестування.
- Чому доставка продуктів стає самостійним напрямком бізнесу
- Кейс Varus: як великий рітейлер перетворюється на сервіс за передплатою
- Які існують моделі доставки продуктів
- Що необхідно для запуску бізнесу з доставки продуктів
- Чи є сенс виходити на ринок у 2026 році
Чому доставка продуктів стає самостійним напрямком бізнесу
Доставка їжі та продуктів залишається одним із найбільш динамічних секторів українського рітейлу. Ще у 2024 році вартість ринку доставки їжі в Україні сягнула понад 50 млрд грн, а прогнозовані темпи зростання галузі становили 15–20% щорічно.
Пандемія та повномасштабна війна прискорили цифрову трансформацію. Ці виклики змусили заклади громадського харчування та продуктові мережі активно розробляти сервіси доставки, і ці зміни зберегли актуальність навіть після завершення обмежень.
Якщо виділяти ключові чинники, що сприяють зростанню цього напрямку, то можна назвати декілька:
- зміна стилю життя, за якого мешканці міст дедалі частіше віддають перевагу готовим рішенням, аніж відвідуванню магазинів;
- оптимізація часу, оскільки доставка дозволяє уникнути черг та зайвих поїздок;
- розвиток технологій, завдяки яким мобільні додатки, GPS-трекінг та онлайн-платежі спростили процес замовлення до кількох натискань.
Водночас сегмент доставки продуктів розвивається в умовах високої концентрації ринку онлайн-доставки їжі. Згідно з дослідженням «Еволюція ринку онлайн-доставки їжі в Україні: виклики та можливості», домінуюче становище займають платформи Glovo та Bolt Food. Індекс Герфіндаля—Гіршмана (HHI) у 2023 році склав 4655 пунктів, що свідчить про олігополістичну структуру ринку.
При цьому великі продуктові мережі все активніше впроваджують власні служби доставки та цифрові платформи, доповнюючи співпрацю з агрегаторами власними омніканальними рішеннями.
Кейс Varus: як великий рітейлер перетворюється на сервіс за передплатою
Показовим прикладом напрямку розвитку ринку є нещодавнє рішення мережі супермаркетів Varus. Компанія протягом наступних трьох років має намір інвестувати $30 млн у розробку окремої технологічної платформи для доставки продуктових наборів за моделлю підписки.
За словами співвласника Varus Руслана Шостака, метою такої інвестиції є трансформація з традиційного рітейлера у сервіс, де клієнт зможе за декілька кліків замовити все необхідне: від готової вечері до комплексних рішень на кшталт «гості за годину» чи «здоровий тиждень».
«У Varus ми прагнемо створити простір, де наші клієнти зможуть задовольняти свої щоденні потреби двома кліками – від набору продуктів на вечерю до комплексного рішення “гості за годину” чи “здоровий тиждень”. Протягом наступних трьох років Varus інвестує $30 млн у перетворення з класичного рітейлера на технологічну платформу», – таку заяву він зробив у Facebook.
Для реалізації цього проєкту Varus формує окрему структуру з власною IT-командою, відділом маркетингу, кур’єрською службою та маркетплейсом продуктів. У рамках цієї ініціативи компанія планує:
- запустити сервіс передплати на продуктові набори;
- інтегрувати замовлення з календарем користувача та системами «розумного дому»;
- розробити разом зі стартапом Neomi AI-помічника — цифрового асистента для планування покупок;
- відкрити автоматизовані dark store у Києві та поступово замінити аутсорсингову доставку власною;
- встановити партнерські відносини з місцевими постачальниками та крафтовими брендами.
Varus — це національна мережа супермаркетів, яку представляє компанія «Омега» (перший магазин було відкрито у Дніпрі у 2003 році).
Наразі мережа об’єднує 114 супермаркетів у різних містах України, включаючи DarkStore у Києві, та функціонує у форматах класичних супермаркетів, магазинів To Go та онлайн-магазину varus.ua.
За даними Opendatabot, у 2024 році дохід ТОВ «Омега» збільшився на 14,3% і перевищив 20 млрд грн, тоді як чистий прибуток склав 35,2 млн грн. У 2025 році цей показник вже досяг 20,33%. Також відомо, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Омега» є Валерій Кіптик та Руслан Шостак. Засновником компанії є кіпрська WEYGANT ENTERPRISES LIMITED.
Які існують моделі доставки продуктів
Для тих, хто розглядає вихід у цю сферу, ключове рішення полягає у виборі правильної моделі роботи. Основні варіанти можна порівняти наступним чином:
| Модель доставки | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Власна служба доставки | Повний контроль, індивідуальний підхід до сервісу | Витрати на транспорт та персонал |
| Аутсорсинг (Glovo, Bolt Food) | Невеликі інвестиції, швидкий старт | Високі комісії, обмежений контроль |
| Власне виробництво/збірка наборів | Контроль якості, унікальна пропозиція | Потребує інвестицій у приміщення та обладнання |
| Співпраця з постачальниками | Нижчі початкові витрати, швидкий вихід на ринок | Залежність від якості партнерів |
Вибір моделі часто залежить від розміру населеного пункту: у великих містах з високою конкуренцією більш вигідною може бути власна служба доставки, яка дозволяє контролювати витрати. Натомість на етапі запуску або в невеликих містах підприємці частіше обирають аутсорсинг через великі платформи.
Що необхідно для запуску бізнесу з доставки продуктів
Перед початком роботи важливо дослідити попит у своєму регіоні. Тому для початку варто проаналізувати пошукові запити в інтернеті, вивчити конкурентне середовище та визначити, яких послуг чи товарних категорій бракує споживачам.
Не менш важливим фактором залишається транспорт:
- наявність власного автомобіля або автопарку,
- оренда транспорту,
- використання особистого транспорту кур’єра,
- або електросамокати та велосипеди для перевезень у межах міста,
загалом усе залежить від обсягу замовлень та території доставки.
З формального боку, бізнес можна зареєструвати як ФОП (простіший і доступніший варіант для початкової малої служби) або ТОВ (якщо є декілька засновників або плани на розширення).
Далі йде формування команди: від кур’єрів до менеджерів та спеціалістів з маркетингу. Важливо також налаштувати бізнес-процеси: забезпечити мобільний зв’язок, організувати контакт-центр для обробки замовлень. Для великих автопарків доцільно впровадити системи відстеження на основі IoT, які дозволяють моніторити маршрути, споживання палива та стан транспортних засобів у реальному часі.
Чи є сенс виходити на ринок у 2026 році
Приклад Varus демонструє загальну тенденцію, коли великі гравці більше не розглядають доставку як другорядну послугу. Наразі вкладаються десятки мільйонів доларів у створення окремих технологічних платформ, моделей підписки та інструментів на основі штучного інтелекту. Для нових та невеликих гравців це означає посилення конкуренції з боку системних операторів, які вже мають налагоджену логістику, впізнаваність бренду та фінансові ресурси.
Водночас ринок ще далекий від насичення. Так, збільшення кількості новостворених ФОП у сфері доставки після 2022 року та щорічне зростання самого ринку в середньому на 15–20% свідчать про те, що попит продовжує зростати швидше, ніж його можуть задовольнити поточні учасники ринку.
Найбільш реалістичний шлях для нових компаній у 2026 році, ймовірно, полягатиме у пошуку вужчих ніш. Наприклад, це може бути локальна доставка у певному районі, спеціалізація на конкретній категорії товарів або співпраця з дрібними постачальниками, які наразі залишаються поза увагою великих гравців.