Ілюстрація: Енциклопедія новобудов
Третина мешканців столиці не мають власного житла, ще третина зізнались, що нинішня квартира надто маленька для проживання.
Попит на купівлю житла в Києві не зник під час війни — він просто відкладений і потребує стимуляції. Люди хочуть покращити житлові умови, але стикаються з бар’єрами доступу до фінансування і побоюваннями щодо гарантій добудови обʼєктів та безпеки життя, повідомило Delo.ua з посиланням на дослідження Gradus Research на замовлення Української асоціації девелоперів у 2025 році.
Масове прагнення покращити житлові умови — це сигнал для ринку та держави, переконані аналітики компанії.
Згідно з даними опитування, покращити свої житлові умови хочуть аж 85% мешканців Києва.
Інфографіка: Gradus Research
Головні причини, які назвали респонденти в опитуванні:
- 50% — низька якість житла (поганий стан будівлі, старі комунікації, планування, відсутність ремонту);
- 34% — замала площа, особливо для родин із дітьми;
- 32% — взагалі не мають власного житла (орендують або живуть у родичів);
- 28% — незадовільний технічний стан (вік будинку, волога, тріщини);
- 26% — низький комфорт життя: слабка інфраструктура, шум, проблеми з безпекою.
Покращити умови протягом наступних п’яти років планують 68% респондентів, хоча зараз фінансову можливість для цього за власними оцінками мають тільки 58%.
Реальну можливість придбати житло мають не всі бажаючі. За умови, що середньомісячний платіж за звичайну квартиру в пільгову іпотеку єОселя становитиме 27 тис. грн і не буде перевищувати 50% доходів родини, тих, хто точно зможе собі це дозволити, майже в п’ять разів менше — лише 12%.
На переконання аналітиків, цей показник виглядає реалістично у контексті інших джерел. За оцінками платформи OLX, в Україні 2,4 млн людей потенційно планують купівлю житла, а Київ традиційно зберігав частку 15–20% цього попиту.
Іншими словами, платоспроможний відкладений попит у Києві становить близько 125–190 тисяч осіб, або 25–30% від тих, хто задекларував намір придбати житло впродовж найближчих п’яти років. З них:
- 40–50 тис. осіб (5–7%) мають достатній дохід для купівлі житла без залучення зовнішнього фінансування — умовно “активно платоспроможний” сегмент;
- ще 80–140 тис. осіб потребують фінансової підтримки — державної іпотеки, програм співфінансування, розстрочки – “умовно платоспроможний” сегмент, який може вийти на ринок лише за наявності інструментів доступу до фінансування.
Інфографіка: Gradus Research
Вирішувати житлове питання шляхом придбання нової нерухомості найчастіше кияни планують через купівлю квартири (37%) чи приватного будинку (18%), або ж оренду. Третина мешканців столиці планують придбати житло протягом найближчих п’яти років. Водночас лише 10% із них (2,5% киян) мають намір зробити це наступного року. Це свідчить про дуже обмежений попит у короткостроковій перспективі, наголошують аналітики.
Натомість основна частина попиту є відкладеною:
- 21% планують покупку протягом 2 років;
- 22% — протягом 3 років;
- 33% — у п’ятирічному горизонті.
Інфографіка: Gradus Research
Серед тих, хто планує купити житло в перспективі 5 років (це понад 37%), на банківське кредитування покладається майже половина (49%). 30% розраховують отримати достатню суму іпотеки без продажу нерухомості, яку вже мають, а 19% готові продати її заради придбання нового більш комфортного житла. Щоправда, далеко не всім бажаючим вдається отримати іпотеку: на складнощі з цим скаржаться 23%.
Особливо багато труднощів відчувають саме молоді люди: попри значну переорієнтацію на них тієї ж державної програми єОселя, молодь 18-34 років поки не може взяти банківський кредит у 38% випадків.
Загалом взяти іпотеку без державної підтримки або фінансової участі родини за власними оцінками зараз можуть тільки 37% всіх опитаних. Решта зможе собі це дозволити за умови закінчення бойових дій, зниження відсоткових ставок і гарантій їх фіксації, а також розвитку державних програм підтримки іпотеки та зменшення розміру першого внеску — саме ці фактори називаються частіше за інші.
Як писало раніше Delo.ua, будівництво нового житла в Україні сповільнилось, зазвичай нові ЖК стартують на заході України, це впливає на загальний стан житлового фонду. Зокрема, у Києві може виникнути дефіцит нового житла.
Також повідомлялось, що середня площа квартир у Києві поступово зменшується.
