“`html
-
Алік Сахно
журналіст
П’ятирічну стратегію компанія втілила практично за рік. Фото: Kvertus
Українська MilTech-фірма Kvertus починалася з елементарної концепції — створити дієве вітчизняне рішення для протидії дронам. Після успішного тестування антидронової рушниці у 2016 році фірма поступово росла, а вже у наступному, 2017-му, мала готовий продукт з радіусом дії 1,5–2 км. Перший рік широкомасштабної війни збільшив обсяги виготовлення та постачання майже в 100 разів, а команда оперативно пристосувалася до потреб фронту.
У 2025 році Kvertus здійснила технологічний стрибок: фірма відмовилася від РЕБ, що працює за принципом “білого шуму”, та перейшла до smart-РЕБ. Подібна трансформація вимагала вагомих інвестицій і безпосередньо вплинула на фінансові показники — прибуток фірми у 2025 році зменшився приблизно на 30% у порівнянні з 2024-м. За оцінками Delo.ua, прибуток Kvertus за минулий рік склав близько 1,54 млрд грн.
Про основні здобутки, труднощі трансформації та подальші плани в інтерв’ю Delo.ua розповів CEO Kvertus Ярослав Філімонов.
CEO Kvertus Ярослав Філімонов. Фото: Facebook-сторінка Kvertus
- Як війна змінила курс Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
- Незмінні розцінки на продукцію, спад прибутковості та плани на експорт
- Ринок РЕБ в Україні росте, проте не вистачає кадрів і нововведень
- "Захисні куполи" для міст України: як діє та де обмежена радіоелектронна боротьба
Як війна змінила курс Kvertus і прискорила перехід на smart-РЕБ
Яким чином на ваше стратегічне планування вплинула повномасштабна війна?
— Наприкінці 2021 року ми склали п’ятирічний план — і фактично втілили його за 2022-й. Згодом сформували нову — до 2028 року, і рухаємося в її рамках з випередженням. Але короткострокове планування стало значно важчим. У 2025 році стало очевидно: прогнозувати навіть рік наперед складно через динаміку фронту й технологій. Тому зараз ми працюємо з щоквартальним плануванням і постійними коригуваннями.
До 2025 року ми працювали переважно з класичною технологією “білого шуму” — міняли частоти, потужність, антени, проте ядро залишалося тим самим. Це застаріла й обмежена технологія, результативність якої швидко падає.
Минулий рік став для нас перехідним — від аналогового РЕБ до smart-РЕБ. Ми об’єднали радіоелектронну розвідку (РЕР), РЕБ, дистанційне управління і серверне обладнання в єдину екосистему. Один оператор зараз може керувати захистом відразу декількох об’єктів важливої інфраструктури з ноутбука або планшета. Це дозволило зменшити кількість операторів, уніфікувати систему та зробити її більш дієвою.
Тестування комплексів “Азимут” і “Міраж”. Фото: Kvertus
Ще з 2023 року ми почали активно вкладати кошти в новітні технології, хоча тоді нас не всі розуміли — ринку потрібно було “тут і зараз”. Ми пройшли трансформацію від виробника локальних рішень до повноцінної екосистеми. Нинішні рішення Kvertus базуються на софті, SDR-платах, адаптивних кристалах.
Ціна на ваші засоби у 2025 році залишилася незмінною. Ви також зауважували, що у 2026 році очікується значний попит на системи радіоелектронної підтримки. Як це позначиться на фронті та виробництві?
— Попит на ці системи не порівняти з дронами чи боєприпасами, але їхнє значення для ефективності РЕБ величезне. Система радіоелектронної підтримки, наприклад наш “Азимут”, діє як снайперський приціл: вона дає змогу точно визначати ворога і працювати виключно проти його дронів, не зачіпаючи свої.
Це надзвичайно важливо: близько 60% втрат дронів на фронті пов’язані з тим, що РЕБ без підтримки працює “наосліп”. Наша екосистема дає оператору повний контроль: від маршруту дрону на мапі до відеоперехоплення та аналізу ворожих дронів.
В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури. Фото: Kvertus
Особливо важливо протидіяти “шахедам” у mesh-мережах: коли дрони з’єднуються між собою, оператор може керувати до 15 дронів одночасно. Наша система вміє їх виявляти та нейтралізовувати, що стане головним фактором захисту важливої інфраструктури у 2026 році.
Незмінні розцінки на продукцію, спад прибутковості та плани на експорт
Ви не збільшували ціни на продукцію, навіть випустивши влітку РЕБ-робота Berserk. Яким чином вдається уникати значних збитків?
— Ми співпрацюємо з держзамовленнями та великими обсягами, тож придбання деталей у великій кількості дає нижчу вартість. Окрім того, оптимізуємо виробничі процеси: бачимо, де потрібна людина, де ні, налагоджуємо потужності та норми. Постійне завантаження виробництва дозволяє зменшити собівартість.
Фото: Kvertus
Що стосується Berserk, це локальний продукт під конкретні потреби, запитів на нього не так багато. Певну кількість надали силовим структурам, але це не флагман компанії. Головним продуктом залишається комплекс Atlas.
Компанія у 2024 році збільшила прибуток до 2,2 млрд грн — у понад 3,5 рази більше, ніж у 2023 році. Чи вдалося за результатами 2025 року ще збільшити прибуток?
— Якщо підвести підсумки 2025 року, наш прибуток скоротився приблизно на третину. Усе через те, що ми повністю зосередилися на розробці нових систем і масштабуванні.
Чи плануєте залучати інвестиції та виходити на зовнішні ринки?
— Ми працюємо на власні ресурси, щоб зберегти незалежність. Щодо експорту, ми активно вивчаємо міжнародні можливості. За останні два роки відвідали понад 25 виставок і понад 20 конференцій і самітів. Якщо у 2024 році доводилося лише заявляти про себе, то у 2025-му вже почалися конструктивні перемовини.
Є два основні шляхи на експорт: прямий, який поки що діє лише на папері, і модель Build with Ukraine — спільні виробництва на території іноземних партнерів. Наприклад, Данія фінансує спільне підприємство: 50% продукції залишається в Данії, 50% повертається в Україну. Ми ведемо переговори з потенційними партнерами і плануємо запустити перші проєкти у 2026 році.
Фото: Kvertus
Попередні домовленості скоріше джентльменські, ніж рамкові, але вони демонструють готовність до співпраці. Наприклад, Quantum Systems і Frontline Україна підписали меморандум про СП у Берліні — це сигнал, що міжнародний ринок готовий.