-
Тетяна Єрмоленко
Журналістка
Як нестача трудових ресурсів позначається на ціні будівництва в Україні у 2026 році?
Ще до початку повномасштабної війни безліч українців зіштовхувались з проблемою довготривалого очікування здачі квартири після її придбання. Придбати квартиру в новобудові та чекати роками на її введення в експлуатацію. Сьогодні ця проблема набула ще більших масштабів. Будівельні об’єкти призупинені не через недостатність фінансування чи дозволів, а через брак робочої сили.
Нестача робочої сили в будівельній сфері, яку іноді оцінюють у 20–50% в залежності від регіону та типу об’єкта, стала однією з ключових перешкод для ринку нерухомості. Читайте на Delo.ua, звідки взялася ця криза, чому вона не вирішиться сама по собі — і що вона означає для тих, хто має намір придбати житло.
- Що відбувається на будівельних об’єктах зараз?
- Чому це трапилось: аналіз основних причин
- Чи впливає дефіцит кадрів на підняття цін?
- Яким чином галузь шукає рішення?
- Яка ситуація буде після закінчення війни та коли очікувати покращення?
Яка ситуація на будівельних майданчиках сьогодні?
У Києві будівельні процеси активно тривають лише у 60% житлових комплексів, де офіційно ведеться продаж квартир. Інша частина – це об’єкти, де реалізація триває, проте швидкість будівельних робіт або значно зменшилась, або зовсім припинилась.
За оцінками представників сфери, нестача трудових ресурсів на будівельних об’єктах досягає 30–40%. На окремих об’єктах дефіцит перевищує половину необхідного персоналу, і про це відкрито заявляють керівники будівельних організацій.
Опитування, проведене Мінекономіки, підтверджує загальну картину: більше половини будівельних організацій в Україні зіткнулися з відсутністю кваліфікованих робітників. І якщо раніше сектор нарікав на дефіцит як на тривалу (проте стерпну) проблему, то зараз вона перетворилася на системну загрозу для всієї сфери нерухомості.
Чому це трапилось: аналіз основних причин
Кадровий колапс у будівельній галузі виник не випадково. Це назрівало роками, а повномасштабна війна тільки пришвидшила процеси, які вже давно назрівали. Забудовники виділяють декілька ключових факторів, які одночасно вплинули на галузь.
Мобілізація та побоювання щодо неї
З початку повномасштабного вторгнення відсоток мобілізованих чоловіків у деяких компаніях коливався від 25 до 60% від загальної кількості чоловічого персоналу.
Однак, як відмічають самі учасники ринку, не менш згубним виявився психологічний аспект: через побоювання бути мобілізованим, багато фахівців навмисно уникають роботи у великих містах або на об’єктах у віддалених регіонах, навіть сусідніх. Будівельники все частіше відмовляються від вахтового методу роботи та шукають роботу тільки неподалік від дому.
Еміграція та відтік кадрів до війни
Перша значна хвиля дефіциту кадрів у галузі почалась ще у 2017 році, коли було введено безвізовий режим з ЄС. Кваліфіковані українські будівельники масово переїжджали до Польщі, Чехії, Німеччини, оскільки там пропонували вищу заробітну плату та більш стабільні умови. Повномасштабна війна різко підсилила цей процес, і частина фахівців виїхала разом із сім’ями та не планує повертатись.
Внутрішня міграція
Переселення населення з прифронтових районів змінило розташування трудових ресурсів. Будівельники, які раніше працювали у Харківській, Донецькій чи Запорізькій областях, зараз розсіяні по всій країні. При цьому, не всі з них повернулись до своєї професії.
Непопулярність професії серед молоді
Дійсно, це не нова проблема, однак вона нікуди не зникла. Будівельні професії протягом багатьох років не приваблювали молоде покоління, і сьогодні цей недолік відчувається особливо гостро.
Чи впливає дефіцит кадрів на підняття цін?
Брак робочих рук цілком помітно відбивається на вартості будівництва. І, як наслідок, на ціні квадратного метра для кінцевого споживача. Механізм простий: менша кількість працівників — більша конкуренція за кожного з них. Відповідно, вищі зарплати – більша собівартість будівництва.
Згідно з даними ринку, середня зарплата будівельника зросла приблизно на 30% у порівнянні з періодом до війни. За інформацією Work.ua, наразі середня зарплата будівельника в Україні становить близько 39–40 тис. грн згідно з даними вакансій. Звісно, у великих містах вона вища:
- Київ — більше 50 тис. грн,
- Дніпро — близько 40 тис. грн,
- Львів — близько 45 тис. грн.
Однак ці показники є досить умовними та відображають скоріше “середню температуру в лікарні”. До цього додаються зростання цін на будівельні матеріали, порушення логістичних зв’язків, інфляційний тиск.
Згідно з прогнозами Нацбанку, інфляція у 2026 році може досягти приблизно 6,6%. Це прямо впливає на собівартість будівництва. За оцінками забудовників, вартість будівельно-монтажних робіт на окремих об’єктах зросла приблизно на 35%, зокрема через дефіцит кадрів та подорожчання матеріалів.
Наслідки для покупців очевидні. У 2025 році найбільше зростання цін на первинному ринку було зафіксовано
- в Одесі — плюс 16%,
- у Хмельницькому — 14%,
- у Луцьку, Житомирі та Тернополі — по 12%.
Навіть у Львові, де новобудови традиційно найдорожчі в країні, вартість квадратного метра збільшилась на 6%. В Івано-Франківську — більше ніж на 8%. І це не остаточна цифра: від початку продажу об’єкта до його здачі ціна може піднятись ще на 15–25%.
Яким чином галузь шукає рішення?
Забудовники не чекають, поки проблема вирішиться сама по собі. Ринок намагається застосовувати різні підходи з різним ступенем успіху.
Залучення іноземних фахівців
Компанії з Індії, Філіппін та Узбекистану вже готові відправляти своїх працівників на українські об’єкти. Для них питання мобілізації не є актуальним, і саме це робить їх привабливим варіантом для девелоперів, які не можуть дозволити собі зупиняти будівництво.
Конкуренція за персонал
Великі забудовники переглядають соціальні пакети, вводять додаткові премії, вкладають кошти в утримання досвідчених фахівців. Девелопери відкрито зазначають, що дефіцит змушує компанії конкурувати фінансовими умовами, соціальним пакетом та оригінальними методами мотивації.
Залучення жінок
На фоні загального браку кадрів спостерігається помітне збільшення зацікавленості жінок до праці на будівельних об’єктах, в основному у малярстві, внутрішньому оздобленні приміщень. З’являються навіть жінки-кранівниці. Це не масове явище, проте тенденція вже існує.
Однак системного рішення проблеми поки що немає. Як не крути, необхідна державна програма стимулювання молоді до будівельних професій: від професійної орієнтації та пільгового навчання до іпотечних програм для тих, хто обирає цю галузь як основну. Доки такої програми не існує, ринок вирішує проблему тактично, а не стратегічно.
Яка ситуація буде після закінчення війни та коли очікувати покращення?
Парадоксальність ситуації полягає в тому, що закінчення військових дій не вирішує проблему з кадрами, а лише загострює її. Масштаби руйнувань колосальні: за даними Укрінформ, понад 170 тисяч житлових будинків пошкоджено або зруйновано, пошкоджено 19 аеропортів, близько 130 залізничних вокзалів та станцій, більше 3,4 тисячі навчальних закладів. Відновлення всього цього вимагає величезної кількості будівельників та негайно.
Проте ринок праці не готовий до такого збільшення попиту. Навіть якщо значна кількість чоловіків повернеться з фронту, цього навряд чи буде достатньо, щоб компенсувати той обсяг робіт, який буде реалізовано в перші роки після війни. До того ж, одне нове робоче місце в будівельній сфері зазвичай створює 6–7 нових місць у суміжних галузях: від виробництва матеріалів до транспорту та оздоблення.
Це означає, що тиск на вартість будівництва не зникне, а навпаки зросте. Отже, дефіцит кадрів став структурною проблемою ринку, яка вже сьогодні закладена у ціну квадратного метра та буде закладатись ще більше в майбутньому.