Франція, Велика Британія та Німеччина реагують цільовими діями на енергетичну кризу

бензин

ЄС готує цільові заходи підтримки через зростання цін на газ і нафту / Pixabay

Збільшення вартості енергоресурсів, спровоковане війною між США та Ізраїлем проти Ірану, створює тиск на європейські уряди щодо підтримки приватних господарств та підприємств. Обмежені фінансові можливості, значні боргові зобов’язання та суворі правила ЄС роблять широкомасштабну допомогу малоймовірною.

Як зазначає Delo.ua, про це йдеться у повідомленні Reuters.

Енергетичний удар тисне на бюджети Європи

 Внаслідок цього, малоймовірно очікувати такого значного сприяння, як після повномасштабного вторгнення Росії в Україну три роки тому, коли дотації та інша підтримка досягали сотень мільярдів євро.

Посадовці, зважаючи на енергетичну кризу 2022 року, яка поглибила проблеми з вартістю життя та викликала незадоволення електорату, починають реагувати на нову ситуацію. Зокрема, безпрецедентним випуском стратегічних запасів нафти.

Франція, Греція та Польща вже впровадили ліміти на ціни на нафту, обмеження рентабельності та знижки — дії, що майже не впливають на державний бюджет. Німеччина також планує регулювати ціни на автозаправних станціях.

“У випадку, якщо постачання газу з Катару будуть припинені на декілька тижнів і ціни на газ збільшаться, ймовірно, що уряди знову втрутяться та запровадять певні пільги”, — зауважив Френк Гілл, провідний аналітик S&P Global Ratings по EMEA.

Доки уряди не можуть спрогнозувати коливання цін на енергоресурси, зрозуміло, що вони обережні щодо значних фіскальних заходів. Британія заявила, що ще не час заморожувати податок на пальне, а французький уряд відхилив пропозиції опозиції щодо зменшення ПДВ на бензин. Італія розмірковує над можливістю використати прибуток від ПДВ через зростання цін для зменшення акцизу на пальне.

Хоча ціни на нафту цього тижня досягали майже 120 доларів за барель, наближаючись до найвищого рівня 2022 року, енергетична обстановка в Європі зараз дещо інша. Ціни на газ збільшились більш ніж на 50% з початку війни, але становлять лише одну шосту від рівня понад 300 євро за мегават-годину, якого вони досягали раніше. Окрім того, Європа не поспішає змінювати єдиного постачальника, як це було з Росією.

Адресні заходи підтримки

У випадку, якщо високі ціни триватимуть і урядам доведеться надавати підтримку, це може посилити фіскальний тиск у Франції та Великобританії через значні бюджетні дефіцити.

В Центральній Європі інвестиційний рейтинг Угорщини опиняється під загрозою через існуючі щедрі програми підтримки напередодні квітневих виборів. Іспанія, Португалія та Греція мають стабільні фінанси, однак значні витрати можуть послабити їх відновлення економіки. Італія, яка значною мірою відновила свою фіскальну репутацію, може зіткнутися з ускладненнями виходу з режиму бюджетної дисципліни ЄС через сповільнення економічного підйому.

Беручи до уваги обмежені фінансові ресурси, заходи підтримки, які уряди використовували у 2022 році у великому масштабі, цього разу мають бути лімітованими та більш цільовими, наголошують економісти Barclays. Британія та Німеччина вже підтвердили цю позицію.

Morgan Stanley повідомляє, що у 2022–2023 роках заходи підтримки енергетичного сектору складали 3,6% ВВП, в той час як зараз уряди можуть виділяти лише близько 0,3% ВВП на рік, дотримуючись правил ЄС. У випадку тривалого закриття протоки Ормуз і сповільнення економічного зростання ЄС може дозволити тимчасово відійти від правил, що дозволить виділяти до 0,6% ВВП на адресні заходи підтримки.

Також значні витрати на обслуговування боргу самі по собі обмежують можливості урядів. Інвестори стали більш чутливими до порушень фіскальної дисципліни, і Великобританія та Франція знаходяться в зоні підвищеного ризику. Німеччина, з помірним борговим навантаженням, та Іспанія, з інтенсивним економічним зростанням, мають більше можливостей для реагування.

Стратегії зменшення витрат та регулювання попиту

Вирішальним для фінансової спроможності будь-яких заходів підтримки буде те, яку частину витрат уряди зможуть компенсувати. Однією з можливих стратегій є особливий податок на надприбутки енергетичних компаній, який використовували численні європейські країни минулого разу, і про який вже заявила Італія. Проте минулого разу надходження від податку значно поступалися сумі субсидій.

Критики вказують, що субсидії та обмеження цін заохочують підвищення попиту на енергію і впливають на і так високі ціни. 

Нагадаємо, війна в Ірані викликає безпрецедентні коливання на ринках нафти, зачіпаючи 7,5% світових поставок та ще більшу частку експорту. Головним фактором нестабільності стало фактичне перекриття Ормузької протоки. Через цю артерію минулого року проходило 20 мільйонів барелів нафти та нафтопродуктів щоденно, однак наразі ці обсяги зменшилися більш ніж на 90%.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *