Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроєкт №15458. Документ спрямований на врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи чи зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю в період дії воєнного стану та у повоєнний час.
Законопроєкт було зареєстровано 30 липня. Серед його авторів – голова комітету Данило Гетманцев, члени фінкомітету Ольга Василевська-Смаглюк та Олена Київець, член комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Мельнік, а також голова підкомітету із соцпитань у сферах нацбезпеки і оборони комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Максим Березін.
Під час засідання комітету 10 вересня, де розглядали законопроєкт, заступниця міністра фінансів Світлана Воробей зазначила, що Мінфін не підтримує документ “не по суті, а по формі”. Вона пояснила, що за умов значного дефіциту бюджету допомогу слід надавати у конкретних випадках, а також переглянути категорії громадян, яким пропонуються пільги.
Ольга Василевська-Смаглюк повідомила у Telegram-каналі, що ініціатива має на меті усунути податкові та юридичні перешкоди, які заважають банкам добровільно списувати борги таких категорій громадян. Наразі прощення боргу супроводжується податковим навантаженням: списана сума для позичальника або його спадкоємців вважається додатковим благом і підлягає оподаткуванню ПДФО. Водночас банки, які вирішують пробачити борг, змушені сплачувати податки з власних коштів.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, загальний обсяг заборгованості військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин на балансах опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. При цьому, з 24 лютого 2022 року частина банків уже сплатила понад 4,9 млн грн податків за рахунок власних коштів під час прощення боргів військовослужбовців.
Законопроєкт передбачає звільнення банків від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму використання резерву під час прощення заборгованості за споживчими кредитами для захищених категорій громадян. Також документ прямо виключає суми анульованого боргу (основний борг, відсотки, комісії) із загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Крім того, для всіх інших категорій боржників пропонується підвищити неоподатковуваний поріг анулювання основної суми боргу за кредитними договорами з 25% до одного розміру мінімальної заробітної плати на рік.
Документ також вносить зміни до законів “Про споживче кредитування” та “Про виконавче провадження”. Зокрема, члени сімей, спадкоємці або представники військових і цивільних осіб зможуть отримувати право звертатися до кредитора з клопотанням про списання боргу. У разі врегулювання заборгованості передбачається обов’язкове закриття виконавчих проваджень та звільнення захищених категорій від сплати виконавчого збору.
Василевська-Смаглюк наголосила, що рішення про списання боргу завжди залишається за банком, і законопроєкт не зобов’язує прощати борги, а лише створює необхідні умови для цього.
До розробки документа долучилися Національна асоціація банків України, Національний банк України (НБУ), Державна податкова служба (ДПС), Асоціація приватних виконавців України та представники банківського ринку.