-
Данило Гетманцев
народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики
Держава має законне право збирати відомості. Однак, якщо ця інформація вже міститься в її реєстрах – вимагати її знову від бізнесу є неприпустимим.
Саме навколо цього принципу зараз точиться дискусія стосовно нової звітності зі сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Минулого року ми докорінно змінили цю систему. Логіка проста й справедлива: не виконав норматив щодо працевлаштування – сплачуєш внесок; виконав – обов’язок відсутній. Безперечно, адміністрування та моніторинг за дотриманням нормативу вимагають даних. Поява нової звітності сама по собі є природним кроком.
Проте під час практичного впровадження ми зіткнулися з суто бюрократичним перегином.
Мінфін розробив проєкт форми звіту, який роботодавці вперше мусять подати вже до 10 серпня (за ІІ квартал 2026 року). І запропонований підхід передбачає, що подавати його мають практично всі. Включно з тими, у кого працює менше 8 осіб – тобто тими, на кого цей норматив взагалі не поширюється згідно із законом.
Бажання охопити всіх і переконатися, що обов’язок ніде не “загубився”, зрозуміле. Але чи потрібна для цього додаткова формальність?
Що ми маємо насправді?
- Відомості вже існують. Держава щоквартально отримує персоналізовані дані про кожного співробітника через об’єднану звітність з ЄСВ та ПДФО. ДПС і Пенсійний фонд чудово бачать, чи має роботодавець хоча б 8 працівників.
- Нульова юридична вартість. Як би ви не розраховували спеціальні чи статистичні показники для мікропідприємства з трьома працівниками – поріг не досягнуто. Для нього ця звітність не має жодного значення.
- Надмірний тиск. Вимагати від бізнесу подавати звіт лише для того, щоб констатувати “це мене не стосується” – це додаткові години роботи бухгалтера та постійний ризик штрафу за суто формальне порушення.
Мікропідприємство не повинно щоквартально доводити державі те, що держава й так бачить у власних реєстрах.
Як має функціонувати сучасна держава?
Якщо інформація є в державних системах, органи влади повинні обмінюватися нею між собою, а не перекладати цю роботу на підприємців.
Рішення тут максимально просте й логічне:
- Звільнити від подання звіту роботодавців, у яких кількість працівників гарантовано нижча за поріг (менше 8 осіб).
- Встановлювати факт неперевищення порогу автоматично – на основі вже наявних даних об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО.
- Застосовувати звітність виключно до тих, хто перетнув поріг і дійсно підпадає під адміністрування внеску.
Держава повинна запитувати лише ті дані, яких вона справді не має. Працюємо над цим удосконаленням.