Ціна на молоко впала до 14 гр / Depositphotos
В Україні набирає обертів складна ситуація в молочній сфері: з початком лютого місяця значна частина молокопереробних підприємств зменшили ціни закупівлі на молочну продукцію до 14 грн/кг (без урахування ПДВ), що для великої кількості виробників вже нижче за рівень рентабельності.
Як зазначає Delo.ua, про це йдеться у статті Олександра Козаченка на інтернет-платформі Latifundist.com.
Підкреслюється, що теперішня відмітка в 14 грн/кг може бути не остаточною. Передбачається подальше зменшення вартості сировини до 12 грн/кг, а в певні відрізки інтенсивного виробництва ціна може знизитися до критично низьких 10–11 грн/кг.
Даний рівень цін є економічно невиправданим для переважної більшості аграрних підприємств і ставить під сумнів перспективи розвитку галузі.
Наслідки надвиробництва
Сформована обстановка являє собою запізнілу відповідь на спад світових розцінок та наслідком збільшення обсягів випуску молока після дефіцитного 2024 року.
Дмитро Соломаха, керівник підприємства “Перемога”, відмічає, що ринок реагує на загальносвітові зміни з відстрочкою в 3–6 місяців.
За його словами, за ціни 14 грн/кг підприємства вже працюють з негативним результатом, а подальше здешевлення змусить сільгоспвиробників масштабно зменшувати чисельність поголів’я, а при 12 грн/кг втрати будуть ще відчутніші.
Загроза монопольного зговору переробників
Середні та невеликі ферми опинилися в найбільш вразливій позиції. Ольга Полозова, одна із співвласників підприємства “Красногірське”, підкреслює, що переробні заводи в даний час мають набагато більше ринкового впливу, ніж виробники первинної продукції.
Вона допускає, що стрімке та синхронне зниження цін може бути наслідком узгоджених дій молочних підприємств, що надає фермерам дуже малий простір для дій.
Мова не йде про зговір підприємств, а про глобальні тенденції, за яких 12 грн/кг — цілком реалістичний сценарій розвитку подій, підкреслює виконавчий директор “Спілки молочних підприємств України” (СМПУ) Арсен Дідур.
Існуючий незбалансований стан пропозиції наклався на припинення дії автономних торговельних преференцій на вироби українського агропромислового комплексу в Європейському Союзі в червні 2025 року, а також на майбутній перегляд квот.
Додатково на ситуацію вплинули зміни в митній політиці Євросоюзу в торгівлі з Китаєм і США, а також укладення угоди про вільну торгівлю з МЕРКОСУР, в сукупності ці обставини зумовили такі цінові коливання в Україні.
Хто першим покине ринок?
На думку Соломахи, у малих ферм на 100-200 голів можливостей успішно подолати скрутний період майже немає. У найближчі півроку-рік ринок частково “звільниться” від дрібних виробників.
Він наголошує, що розширення ферм продовжує залишатися загальною тенденцією у світі. У Сполучених Штатах за останні десять років кількість ферм скоротилася наполовину. При цьому втричі зменшилась кількість господарств з чисельністю до 500 дійних корів, і на третину — до 2000 корів. Натомість число ферм з понад 2500 корів збільшилася на 5%.
Тому він радить невеликим молочним фермам шукати свою унікальну або екологічну спеціалізацію. Має сенс переходити у власну переробку, де покупцем виступатиме не молокозавод, а безпосередньо споживач, який готовий платити за особливий продукт.
Особливо не допоможе малому виробнику і об’єднання в кооперативні формування, констатує Арсен Дідур. Співпраця в кооперативі полегшує управління фермами, але не їхню економічну складову. Навіть коли невеликі ферми об’єднуються в кооперативне товариство, щоб запропонувати переробному підприємству велику партію молока, вони не стають фінансово стабільними.
Найбільше шансів успішно пройти кризу в поєднанні великого виробника молока і переробного підприємства, коли вони домовляються про співпрацю мінімум на пів року, і в цей час шукають нові канали продажу за кордоном.
Нагадаємо, експерти прогнозують, що в 2026 році виробництво молока в індустріальному секторі зменшиться на фоні несприятливих кліматичних умов, браку електроенергії та збільшення собівартості.