-
Руслан Кисляк
кореспондент
Наразі незрозуміло, чи з'явиться в Україні банк «Укрпошта».
Давня суперечка між головою Укрпошти Ігорем Смілянським та керівництвом Національного банку щодо перспектив існування поштового банку в Україні вийшла на новий рівень. У той час, коли ніхто не сумнівався, що поштовий банк в Україні існуватиме, НБУ поступився.
Delo.ua розбиралося, що сталося, чому та чого очікувати далі в цій історії.
НБУ проти Укрпошти. Збитки та негативний капітал
У серпні Національний банк України надіслав листа прем'єр-міністру Юлії Свириденко, в якому повідомив про значні збитки та недостатній капітал державної монополії «Укрпошта». Про це повідомляє Forbes Ukraine.
Згідно з листом фінансового регулятора, станом на 1 липня обсяг власного капіталу “Укрпошти” був від'ємним, становлячи “мінус” 661,5 млн грн. Водночас мінімальний резерв регулятивного капіталу має становити 158,9 млн грн. Це означає, що компанії потрібна докапіталізація щонайменше на 820,4 млн грн.
Крім того, збитки Укрпошти за перше півріччя 2025 року зросли з 869,5 млн гривень до 1,42 млрд гривень. «Це свідчить про нездатність компанії відновлювати та накопичувати капітал за рахунок операційної діяльності», – цитувало видання лист НБУ.
Регулятор попередив: якщо ця тенденція збережеться, потреба в додатковій капіталізації державної монополії може зрости наприкінці року.
«Це створює додаткові фіскальні ризики або змушує приймати важливі рішення, наприклад, відмовити у видачі платіжної ліцензії або отримати обмежену банківську ліцензію», – йдеться у листі НБУ до прем’єр-міністра.
У відповідь генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський публічно зазначив, що компанія належним чином обслуговує кредити Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку, які стежать за станом компанії, а також вчасно виплачує зарплати та відновлює відділення, зруйновані російськими ударами.
Куди прагнув НБУ?
Лист Нацбанку завдає прямого удару по давніх намірах керівника Укрпошти перетворити державного монополіста на банк фінансової інклюзії. Ця можливість майже стала реальністю у червні 2025 року, коли Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Шістьма місяцями раніше, наприкінці січня, Кабінет Міністрів ухвалив рішення про передачу Міністерству розвитку громад та територій 88,9% акцій Першого інвестиційного банку (PINbank), націоналізованого навесні 2023 року через санкції проти його тодішнього власника, російського бізнесмена Євгена Гінера. Згідно з планом, Міністерство регіонального розвитку мало передати банк Укрпошті, щоб на його базі (і фактично, за його ліцензією) побудувати банк фінансової інклюзії.
Ігор Смілянський планував запустити банк на базі Укрпошти на початку 2026 року. За шість місяців – максимум рік – він планував інвестувати 400–500 мільйонів гривень в ІТ-систему та 20–25 відділень в обласних центрах, які б відповідали вимогам НБУ. Він обіцяв знайти гроші на інвестиції всередині компанії, не вимагаючи витрат з державного бюджету.
Але щось пішло не так…
16 вересня агентство «Інтерфакс-Україна», посилаючись на матеріали до проекту державного бюджету України на 2026 рік, подані урядом до Верховної Ради, повідомило, що НБУ пропонує уряду розглянути варіант відмови від ліцензії націоналізованого «Першого інвестиційного банку» замість її передачі національному оператору зв’язку АТ «Укрпошта», щоб уникнути подальшого накопичення ризиків та «з’їдання» капіталу.
«Сам банк є збитковим та порушує норматив регулятивного капіталу, не має бізнес-моделі та може використовуватися лише як ліцензія. Водночас НБУ зазначає доцільність розгляду варіанту відмови від ліцензії», – цитує видання матеріали до проекту бюджету на 2026 рік.
За даними НБУ, фінансовий стан Укрпошти є критичним. Зокрема, з 2022 по 2024 рік було зазнано збитків у розмірі 2,5 млрд гривень, а капіталізація зменшилася в 13 разів – з 2,8 млрд гривень до 0,2 млрд гривень, що «створює реальні ризики дефолту для компанії».
Аргументи Смілянського
12 вересня керівник Укрпошти Ігор Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook наступне (текст скорочено):
«Сьогодні зі мною зв’язалося багато людей щодо статті в РБК про Укрпошта.Банк, де голова НБУ наголосив, що ми багато говоримо, але разом з акціонером нічого не робимо в цьому напрямку».
Колись я працював офіціантом у ресторані та засвоїв правило: люди приходять до ресторану за гарним настроєм та смачною їжею, і їх не повинно цікавити, що відбувається на кухні, за лаштунками. Бо головне – це результат. Але іноді, як я розумію, все ж важливо уточнити, що відбувається за лаштунками.
Отже – пункт за пунктом:
1. Чи подавала Укрпошта документи на можливість відкриття банку?
Ні, я цього не робив.
2. Чому?
Бо весь цей час наш акціонер – Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку), та особисто Віце-прем'єр-міністр, Міністерство економіки України – розуміючи, наскільки болючою є проблема доступу до фінансових послуг у сільських та прифронтових регіонах, намагалися знайти спільну мову з регулятором щодо того, як найкраще вирішити це питання. Більше того, ця тема обговорювалася під час місії МВФ, тому, звичайно, ми не зробили нічого такого, що могло б викликати питання у партнерів. Однак, як бачимо, НБУ кроки щодо пошуку компромісу трактує як бездіяльність.
3. На нарадах, на яких, знову ж таки, були присутні міністри з Міністерства економіки та Міністерства розвитку, враховуючи важливість питання, та депутати від НБУ, було домовлено, що Укрпошта подає спільний план дій з акціонером, потім він узгоджується з НБУ, і лише після цього подається пакет документів відповідно до затвердженого плану.
4. Чи подавала Укрпошта проєкт спільно з акціонером?
Надіслано. Чи відбулася фінальна зустріч? Ні. Більше того, її вже тричі переносили з боку НБУ.
5. Чи має сенс звертатися до банку без узгодженого плану?
Ні, не має. Чому? Тому що регулятор має настільки широкі повноваження, що може вилучати будь-які документи з будь-якої причини.
Звідки нам це відомо? Тому що Укрпошта подавала документи на придбання Альпарі Банку два роки до цього, коли у регулятора не було питань щодо капіталу, корпоративного управління чи інших факторів. Але в результаті НБУ вирішив, що краще ліквідувати банк, ніж віддавати його Укрпошті на розвиток.
Немає потреби подавати жодних документів для СТВОРЕННЯ банку «Укрпошта». І тим більше витрачати на це державні ресурси. Все, що потрібно зробити НБУ, це погодитися на ПЕРЕДАЧУ існуючого ПІН-коду банку «Укрпошта», щоб гроші, конфісковані у російських олігархів, почали працювати на державу, а не відправляли на ліквідацію черговий банк.
Ну, щоб, як то кажуть, двічі не вставати, на питання про капітал відповім публічно:
1. Станом на 1 червня 2025 року капітал Укрпошти становив понад 4 мільярди гривень.
2. НБУ змінив порядок розрахунку капіталу з 1 червня, що, звичайно, стосується всіх, але на практиці переважно Укрпошти, і одразу капітал стає мінус 600 мільйонів. НБУ терміново інформує про це Кабінет Міністрів.
3. Чи приведе Укрпошта свій капітал у відповідність до нових вимог до 1 січня 2026 року, як того вимагає постанова НБУ? Зробить.
Чи потрібен Укрпошті для цього додатковий капітал від держави? Ні, не потрібен. Це буде зроблено за рахунок власних ресурсів».
16 вересня Ігор Смілянський опублікував у Facebook наступний пост:
«Сьогодні деякі ЗМІ, навіть авторитетні, поширили новину про те, що «Укрпошта» нібито на межі дефолту, посилаючись на бюджет.
І раптом з'являється новина, що в тих самих бюджетних матеріалах НБУ пропонує закрити ПІН-банк замість того, щоб передати його Укрпошті та вирішити питання фінансової інклюзії, за яку, до речі, проголосували 260 депутатів Верховної Ради.
Як кажуть наші вороги: «Збіг? Я так не думаю».
Ще раз пояснимо деталі:
Дефолту немає і не буде, або, як кажуть в Одесі, не дочекаєшся.
Джерелом «дефолту» є лист НБУ за підписом Голови НБУ А.Г. Пишного, в якому йдеться про таку оцінку та нібито про додаткову капіталізацію Укрпошти – один із чотирьох ключових ризиків фінансової системи України.
Припустимо, що це правда (хоча це неправда), і Укрпошті дійсно потрібна була б капіталізація у розмірі 826 мільйонів гривень, або менше 20 мільйонів доларів. Невже фінансова система України настільки слабка, що 20 мільйонів доларів можуть її зруйнувати? Думаю, не потрібно далі пояснювати, чому це просто вигадана історія, щоб не дати Укрпошті стати банком.
Як ми вже повідомляли, капітал Укрпошти станом на 1 червня 2025 року становив понад 4 мільярди. Після того, як НБУ змінив порядок розрахунку капіталу, він став мінус 600 мільйонів. Ще раз повторюю: нічого у світі не сталося, лише НБУ змінив розрахунок. І навіть там надається час до 1 січня 2026 року, щоб привести капітал у відповідність до нових правил, що ми зробимо без жодної копійки з державного бюджету.
До речі, EBITDA (операційний прибуток) Укрпошти за 2024 рік склав понад 650 мільйонів гривень. А збиток виник через курсову різницю та амортизацію через значні інвестиції в автоматизацію сортування. А хто відповідає за курс гривні в нашій країні?
На жаль, НБУ не адаптував своє законодавство до реалій, а Укрпошта та ломбард регулюються однаково, тому й виникають такі питання».
18 вересня Смілянський пише:
Після новин «за замовчуванням» саме час розповісти про самопочуття пацієнта. І він почувається дуже добре.
Завдяки нашим партнерам з ЄБРР, Укрпошта оновила свій автопарк 160 новими автомобілями (сучасні MAN та Iveco) для ефективної логістики та компенсації за втрачені під обстрілами автомобілі.
Коли у 2016 році до Укрпошти прийшла нова команда, середній вік автопарку компанії становив 17–18 років. Автомобілі, які частіше перебували в ремонті, ніж курсували маршрутами, уповільнювали роботу пошти та були предметом жартів у соціальних мережах. Сьогодні ми розпродаємо решту цього мотлоху на аукціонах, і середній вік автопарку після передачі нової партії автомобілів становитиме лише 5 років – тобто на рівні світових стандартів.
До кінця 2025 року автопарк поповниться 160 новими автомобілями:
· 100 MAN (5 тонн) – для міжрегіональних перевезень, що відновлюють логістичні зв’язки між транспортними вузлами, пошкодженими війною;
· 60 Iveco (20 тонн) – для великих міжрегіональних перевезень. Перші 11 автомобілів вже працюють на маршрутах, доставляючи гуманітарні та комерційні вантажі туди, де вони найбільше потрібні.
Це продовження масштабного оновлення, яке розпочалося минулого року: тоді Укрпошта отримала 250 Citroën Jumper.
Як виглядає альтернативна математика
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital, зазначає, що в математичних розрахунках керівника Укрпошти не все гаразд. За його словами, капітал Укрпошти на кінець червня 2025 року становив «мінус» 102 мільйони гривень, «і без жодного впливу з боку НБУ».
«А це порушує законодавство про акціонерні товариства, про що згадувалося у річному звіті (коли капітал був позитивним)», – зазначає аналітик.
Крім того, за його даними, EBITDA Укрпошти за звітними даними за 2024 рік становить не 659 млн гривень, а 530 млн гривень.
«Укрпошта має проблеми з боргами – борги перед іноземними поштовими операторами станом на кінець 2024 року дорівнюють майже трьом рокам обороту з цими операторами та перевищують річний показник EBITDA компанії в сім разів», – підраховує Олександр Паращій.
Він стверджує, що на перший погляд це фінансово здорова компанія, яка має багато власних коштів на рахунках – близько 1,3 млрд гривень станом на середину 2025 року. Це приблизно дорівнює її кредитним боргам. Тож, якщо компанія бажає, вона може погасити ці кредити будь-коли власними зусиллями.
На другий погляд, на балансі Укрпошти не все так добре. Протягом 2022-2024 років компанія накопичила кредиторську заборгованість перед іноземними поштовими операторами: її борг зріс з 1,35 млрд гривень (або 49 млн доларів) на початок 2022 року до 3,85 млрд гривень (або 92 млн доларів) на кінець 2024 року.
«Отже, виходить, що останні три роки компанія фінансувала свою діяльність та розвиток за рахунок іноземних партнерів. Тут немає нічого нового – вся наша країна живе за рахунок іноземних партнерів. Але, як і уряду України, компанії доведеться якось реструктуризувати цей борг. Судячи зі звітності за 2025 рік, вона вже почала це робити», – зазначає аналітик.
На його думку, Укрпошта навряд чи зможе повернути «таку кругленьку суму» власними коштами, бо стільки грошей вона не генерує.
«Це не означає, що компанія банкрутка. Борг можна реструктуризувати на багато-багато років і якось його погасити. Але якось не виходить стверджувати, що в «Укрпошті» все гаразд», – резюмує Олександр Паращій.
Аргументи НБУ
Національний банк на запит Delo.ua прокоментував ситуацію навколо Укрпошти.
НБУ зазначив, що пруденційні вимоги фінансового регулятора спрямовані на захист інтересів клієнтів платіжних послуг та встановлені для запобігання/покриття негативних наслідків ризиків, які постачальники платіжних послуг беруть на себе в процесі надання платіжних послуг. Вони поширюються на всіх учасників платіжного ринку. Оскільки поштові оператори мають право надавати платіжні послуги, відповідні вимоги поширюються також на поштових операторів.
НБУ нагадав, що оновлені вимоги до регулятивного капіталу визначені в Положенні про вимоги до регулятивного капіталу для небанківських постачальників платіжних послуг, затвердженому постановою НБУ від 13 червня 2025 року № 64. Оновлені вимоги були прийняті з метою імплементації вимог законодавства ЄС (Директиви PSD 2), зокрема в частині визначення методів розрахунку власних коштів (регулятивного капіталу) платіжних установ.
Окремо НБУ зазначив, що проблема «негативного» капіталу АТ «Укрпошта» виникла до запровадження оновлених пруденційних вимог і безпосередньо з ними не пов’язана.
«Зокрема, компанія у своєму листі до НБУ повідомила про від’ємний регулятивний капітал, згідно з попередньою методикою розрахунку, ще 25 червня 2024 року. Так, у листі зазначалося, що станом на 21 червня 2024 року АТ «Укрпошта» має від’ємний регулятивний капітал у розмірі мінус 12 648 873,12 грн (розрахунок). У листі зазначалося, що «компанія розуміє всю відповідальність за недотримання нормативного значення пруденційного нормативу та докладає всіх зусиль для приведення значення пруденційного нормативу у відповідність до нормативного значення » , – йдеться у відповіді центрального банку на запит Delo.ua.
Регулятор також нагадує, що до затвердження Положення № 64 його проект проходив громадське обговорення з 1 по 12 травня 2025 року. Повідомлення про початок розробки проекту було розміщено на сторінці офіційного онлайн-представництва Національного банку 20 лютого 2025 року.
Під час громадського обговорення від АТ «Укрпошта» жодних зауважень, коментарів чи пропозицій до проекту не надійшло, стверджують у НБУ. Зведена таблиця поданих та опрацьованих коментарів і пропозицій опублікована на вебсайті регулятора.
Ще зарано робити висновки.
Історія восьмирічної суперечки щодо права банку «Укрпошта» бути в Україні ще не завершена. У кожної сторони є свої «залізні» аргументи. Тож буде ще більше.
