Фермери відмовляються від розширення стада через збитки / Freepik
Несприятлива ситуація на молочному ринку, зростання витрат та падіння світових цін на вершкове масло змушують українських фермерів скорочувати поголів’я корів. За рік чисельність великої рогатої худоби в Україні зменшилася на 18%, а аграрії дедалі частіше відправляють худобу на забій або продають її за кордон.
Як пише Delo.ua, про це інформує Асоціація виробників молока.
Поголів’я корів в Україні падає
За попередніми даними Держстату, станом на 1 травня 2026 року в Україні утримувалося 1,78 млн голів великої рогатої худоби, з яких 944,5 тис. – корови. У порівнянні з квітнем загальне поголів’я ВРХ збільшилося на 1%, однак кількість корів скоротилася на 0,4%. Водночас у річному вимірі показники залишаються критичними: за рік Україна втратила 395 тис. голів ВРХ та 209 тис. корів, що становить падіння на 18%.
Нині 53% поголів’я утримується на промислових підприємствах, ще 47% – у господарствах населення.
У промисловому секторі станом на початок травня налічувалося 946,7 тис. голів ВРХ, що на 0,3% менше, ніж місяцем раніше. Кількість корів скоротилася до 392,3 тис. голів. Водночас у річному вимірі підприємства демонструють позитивну динаміку: поголів’я ВРХ зросло на 3%, так само як і чисельність корів.
У присадибних господарствах ситуація значно складніша. Тут утримується 838,1 тис. голів ВРХ, а кількість корів становить 552,2 тис. За рік господарства населення скоротили поголів’я худоби на третину, а чисельність корів – майже на 28%.
Зростання поголів’я корів на сільськогосподарських підприємствах зафіксували в 11 областях України. Найбільший приріст продемонстрували Рівненська (+25%), Львівська (+20%) та Харківська (+16%) області. Також позитивна динаміка спостерігається у Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Чернігівській, Миколаївській, Київській, Черкаській та Вінницькій областях.
Скорочення поголів’я у східних та південних регіонах напряму пов’язане з наслідками російської агресії. Частина господарств була змушена релокувати ферми до центральних і західних областей країни. Водночас фермери переглядають плани щодо розширення виробництва через погіршення ринкової ситуації.
Додатковий тиск на галузь створює подорожчання добрив, пального та логістики. На собівартість виробництва також вплинули зростання цін на нафту й газ, а також перебої з постачанням аміаку з регіону Перської затоки через війну в Ірані та блокаду Ормузької протоки.
Попит на молоко-сировину стримується слабкими продажами молочної продукції на внутрішньому ринку та падінням світових цін на вершкове масло – один із ключових експортних товарів української молочної галузі. Водночас високі ціни на яловичину на світовому ринку стимулюють аграріїв активніше відправляти худобу на забій або продавати тварин за кордон.
За даними Держстату, у січні–квітні 2026 року обсяги забою ВРХ на підприємствах зросли на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й сягнули 47,37 тис. тонн. Експорт живої худоби за цей час збільшився на 2,4%.
Окремою проблемою для галузі залишається модернізація молочних ферм. В Україні функціонує 1375 молочних господарств, із яких близько 60% потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. За оцінками експертів, необхідний обсяг інвестицій у модернізацію може сягнути 219 млн євро.
Найбільше поголів’я ВРХ зосереджене у Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Одеській та Чернігівській областях.
Нагадаємо, за першу половину квітня обсяги експорту української молочної продукції впали на 9,1% порівняно з березнем. Загальна вартість зовнішньої торгівлі в цьому сегменті за вказаний період склала $23,2 млн. Це на 6,1% менше, ніж у березні поточного року.