Фото: Ukravit
Забезпечення зрошення є сьогодні невід’ємною умовою для досягнення значних врожаїв плодово-ягідних культур. Тому надзвичайно важливо розуміти параметри води, що застосовується для цих потреб.
Які чинники є визначальними та як їх можна скоригувати, пояснюють фахівці Ukravit.
«Вода, що використовується для зрошення, надходить із природних водойм, тому її характеристики формуються під впливом природних умов. Однак, за умови лабораторних досліджень, ці показники цілком піддаються коригуванню. Серед ключових параметрів якості води для поливу садів слід виділити pH, електропровідність, рівень мінералізації, вміст карбонатів, гідрокарбонатів, магнію, натрію, калію, сульфатів та хлоридів», — зауважує Дмитро Котельников, доктор сільськогосподарських наук, агрохімік Ukravit.
Спеціаліст підкреслює, що оптимальний діапазон pH повинен знаходитися в межах 6,0–7,0, оскільки за таких умов більшість необхідних для рослин поживних речовин залишаються у доступній формі.
Бажано підтримувати електропровідність води при температурі 25°С на рівні до 1,3 дСм/м, а мінералізацію — до 400 мг/л (допустимо — до 1000 мг/л).
«Плодові культури є чутливими до присутності хлоридів, тому їх концентрація не повинна перевищувати 150 мг/л; сульфатів — до 100 мг/л. При pH вище 7,5 наявність карбонатів збільшує ризик содового засолення ґрунту, тому їхня присутність у воді І класу якості є неприпустимою. Надмірний вміст натрію призводить до дезінтеграції ґрунтових агрегатів, зниження здатності ґрунту пропускати воду та до розвитку осолонцювання», — коментує Дмитро Котельников.
Довготривале використання води з високим вмістом натрію погіршує структуру ґрунту, негативно впливає на кореневу систему та засвоєння рослинами поживних елементів. Важливо також контролювати рівень заліза та марганцю, оскільки їх випадання в осад може спричинити засмічення фільтраційних систем, водопровідних труб та крапельних емітерів.
Для уникнення потенційних ризиків, Дмитро Котельников радить регулярно здійснювати аналіз поливної води в Ukravit Institute. Це надасть змогу не лише відстежувати ситуацію, а й отримати професійні рекомендації від фахівців компанії щодо покращення її якості протягом вегетаційного періоду садів.
«У садівництві доцільно проводити моніторинг якості зрошувальної води щонайменше тричі за сезон. Перший аналіз виконується на початку періоду поливу, коли розпочинається зрошувальний сезон, і мінералізація води, як правило, є найнижчою. Повторне тестування проводиться в середині сезону, переважно у червні-липні, коли через високі температури та інтенсивне водоспоживання концентрація солей у воді зазвичай сягає пікових значень. Третій аналіз проводиться на завершення поливного сезону для планування подальших дій на наступний рік», — наголошує фахівець.
Вибір заходів для коригування якості води залежатиме від виявленої проблеми, додає Дмитро Котельников. Наприклад, при наявності піску, мулу та інших твердих частинок застосовується механічна фільтрація; при підвищеній концентрації заліза та марганцю — аерація, відстоювання та фільтрація.
При високому показнику pH та значному вмісті гідрокарбонатів здійснюється контрольоване підкислення. Для обмеження розвитку мікроорганізмів зменшують доступ світла та, за необхідності, застосовують контрольоване хлорування або дозволені біоцидні засоби.
Для зниження загальної мінералізації може використовуватися метод зворотного осмосу, проте для обробки великих об’ємів води цей метод часто виявляється економічно невигідним. Більш практичним підходом може бути змішування такої води з водою І класу якості або зміна джерела водопостачання. Для мінімізації негативного впливу натрію на ґрунт рекомендується застосування гіпсування.
Головна тема
Осіння посівна 2027
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Першими дізнавайтеся найактуальніші агрономічні новини України, підписавшись на нашу сторінку у Facebook, Telegram, а також