“>
Фото: SuperAgronom.com Стійкі бур’яни на посівах соняшнику на АгроАрена Bayer
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), в Україні втрати врожаю через засміченість полів досягають у середньому 33%. При цьому витрати на засоби захисту від бур’янів становлять близько 60% від загальних витрат на охорону рослин. Водночас, дедалі більше занепокоєння викликає проблема стійкості бур’янів, випадки якої вже задокументовані в Україні.
Ця актуальна тема обговорювалася під час прес-туру на АгроАрена Bayer, розташованому в Черкаській області. Там було закладено експериментальні ділянки в рамках проєкту IWM (Integrated Weed Management, інтегрований контроль бур’янів), про що повідомляє SuperAgronom.com. Ця система об’єднує агрономічні, механічні та хімічні методи боротьби з бур’янами для запобігання розвитку стійкості та забезпечення тривалої ефективності захисту рослин.
Як зазначив Володимир Железков, експерт з технологічного супроводу бізнесу засобів захисту рослин Bayer Ukraine, проблема стійкості поглиблюється через те, що більшість аграріїв не усвідомлюють її, не визнають.
«Щойно фермер усвідомить, що на його полі існує така проблема, він почне рухатися у правильному напрямку. Це дозволить зробити кожне поле чистим, а кожну культуру — максимально прибутковою. Адже існують погодні фактори, на які ми, на жаль, не можемо впливати. Однак, є й інші чинники, наприклад, контроль бур’янів за допомогою гербіцидів, — це те, на що ми можемо безпосередньо впливати», — підкреслив фахівець.
Загалом, однією з основних причин виникнення стійкості є обмежена кількість механізмів дії гербіцидів.
За словами Олександра Каменєва, провідного менеджера з маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine, з понад 1,5 тисячі доступних гербіцидних продуктів на ринку, 70% належать до групи сульфонілсечовин, а 20% — до імідазолінонів. Всі вони є інгібіторами ALS. Лише 10% гербіцидів мають інші механізми дії.
«Тобто, ми маємо обмежений набір інструментів для протидії цьому явищу. Тому робити ставку виключно на пестициди ми не можемо», — зауважив фахівець.
Історія документування стійкості бур’янів в Україні починається з 2017 року, коли було офіційно зареєстровано стійкість метлюга звичайного до інгібіторів ALS на посівах рису. З того часу вже зафіксовано 5 стійких видів бур’янів, які внесено до міжнародної бази даних.
За словами Олександра Каменєва, найбільший ризик становить амброзія полинолиста, оскільки в її випадках спостерігається перехресна стійкість до двох механізмів дії.
Компанія Bayer Ukraine також розробляє власну “карту” фіксації випадків стійкості певних бур’янів, базуючись на зверненнях аграріїв з відповідними проблемами та результатах аналізу зразків бур’янів.
Перший підтверджений випадок у рамках цієї програми було зафіксовано у 2020 році в Кіровоградській області. Тоді до компанії звернувся агровиробник, який зіткнувся з недостатньою ефективністю гербіцидів. Відібране насіння було відправлено на дослідження до Франції, проте отримання результатів займало близько року. Саме тому з 2021 року Bayer започаткувала можливість тестування зразків безпосередньо в Україні.
За словами Олександра Каменєва, у 2021 році було підтверджено стійкість вже двох видів бур’янів — щириці звичайної та амброзії полинолистої. У 2022 році було відібрано значну кількість зразків, але лише один з них виявився стійким.
Надалі географія підтверджених випадків поступово розширювалася. У 2023 році нові локації з’явилися в Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях. У 2024 році дослідження знову підтвердили випадки в Кіровоградській області та виявили нові осередки амброзії.
Читати також: Мультирезистентність бур’янів до гербіцидів: дослідження, небезпека, методи контролю
Найбільший обсяг досліджень було проведено у 2025 році. За результатами аналізу, нові підтверджені випадки стійкості щириці з’явилися також у Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Чернігівській областях.
Водночас фахівець підкреслив, що ця карта не відображає реального масштабу проблеми в Україні.
«Ми відбирали насіння лише там, де до нас зверталися. Це були не лише наші клієнти — до нас зверталися також господарства, які не використовують препарати Bayer», — зазначив він.
Компанія зазначає, що розвиває платформу IWM у співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, щоб оперативніше виявляти випадки стійкості та допомагати агровиробникам коригувати системи захисту.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Дізнавайтесь найактуальніші агрономічні новини України першими на нашій сторінці у Facebook, Telegram, а також