Масштабна реформа, спрямована на зменшення кількості тимчасових споруд у столиці, була оголошена у червні 2024 року. За рішенням Київради, місто взяло курс на ліквідацію тисяч старих кіосків, що десятиліттями захаращували вулиці. Їм на зміну прийшла система електронних аукціонів та єдиний дизайн-код для нових павільйонів.
Як заявляли представники міської влади, такі зміни мали не лише очистити вулиці від візуального шуму, але й принести бюджету суттєві надходження.
У червні цього року виповнюється два роки з початку впровадження реформи. “Хмарочос” з’ясував, що вдалося зробити за цей час, чи виправдалися страхи підприємців, куди вивозять демонтовані МАФи та чому розквітає нелегальна торгівля.
Від покинутих кіосків до бліндажів для ЗСУ: як райони столиці прощаються зі старими МАФами
Станом на серпень 2025 року, було демонтовано півтори тисячі об’єктів в Оболонському та Печерському районах. До кінця 2026 року планувалося знести 8 тисяч незаконних конструкцій. За словами Михайла Буділова, директора Департаменту територіального контролю міста Києва, процес демонтажу МАФів продовжується і майже добіг свого логічного завершення на правому березі столиці. Загальна площа демонтажу сягає близько 150 000 квадратних метрів. Повністю зачищені від нелегальних споруд Печерський, Оболонський, Подільський, Святошинський та Шевченківський райони. У Солом’янському районі комунальники планують завершити цей процес до кінця травня.
У трьох лівобережних районах міста – Дарницькому, Дніпровському та Деснянському, а також у Голосіївському районі правого берега демонтаж лише планується через велику кількість наявних там МАФів.
«На лівому березі МАФів приблизно така ж сама кількість, як була на правому, тому ми розмежовували райони поетапно», – пояснює Буділов.
Процес розтягується у часі, зокрема, тому, що більшість власників не бажають прибирати свої споруди, і добровільно це роблять лише близько 40% підприємців.
«Ми вважаємо, що це зобов’язання власника об’єкта – його прибирати, коли немає дозвільних документів. Замість цього вони просто виносять обладнання, прибирають дорогоцінні речі або елементи цього МАФу, такі як віконні рами, двері, інше, і залишають цей майданчик із бетонованим покриттям, що було взагалі заборонено», – описує реалії демонтажу Буділов.
Такі кіоски доводиться прибирати силами КП «Київблагоустрій» і звозити на спеціальні штрафмайданчики. За правилами, власник має три роки, щоб повернути своє майно, сплативши місту компенсацію. Але забирати старі конструкції приходять лише близько 10% підприємців. Решта об’єктів йде на металобрухт, який місто реалізує через систему Prozorro, або отримує друге життя на фронті.
«Більше ніж тисяча об’єктів з початку повномасштабного вторгнення були передані на потреби Збройних сил України. Мабуть, усі військові частини будували з демонтованих у Києві тимчасових споруд невеликі бліндажі, блокпости або якісь інші необхідні речі», – ділиться очільник департаменту.
Від аукціонів до мільйонів у бюджеті: чому нових договорів так мало, як працюють нові правила розміщення та чи є ризик монополії
На зміну старим знесеним МАФам місто запровадило нові правила розміщення павільйонів. Право на оренду локації потрібно отримувати через систему аукціонів, організованих комунальним підприємством «Київ.Прозоро». Орендна ціна за ділянку також формується на основі аукціону. Після перемоги підприємець має самостійно замовити виготовлення кіоска за визначеними містом архетипами.
«У нас таке буває, що підприємець виграв локацію, підписав договір, і близько трьох місяців ця локація пустує; при цьому вони мають договір, зобов’язання та сплачують орендну плату», – розповідає Ігор Горобець.
Також підприємець після перемоги в аукціоні має ще час на підписання угоди до 20 робочих днів, що затягує процес.
Наразі через аукціони укладено 134 договори. За даними Ігоря Горобця, стартова ціна становить від 4 до 10 тисяч гривень, а остаточна вартість формується ринком. Завдяки цим аукціонам місто вже отримало понад 20 мільйонів гривень – близько 13 мільйонів орендної плати та понад 8 мільйонів ПДВ.
«Якщо врахувати, що зараз ми проторгували лише невелику кількість локацій, то в майбутньому загальну суму надходжень до бюджету можна буде множити на 10, а може, навіть і на 20», – прогнозує керівник КП.
Високі ставки на аукціонах на початку реформи викликали занепокоєння у представників малого бізнесу щодо можливої монополізації ринку великими мережами. Проте практика показала, що левову частку торгів виграють саме фізичні особи-підприємці.
«Може, одна восьма частина договорів укладена юридичними особами. Тобто це не дуже багато», – розповідає Ігор Горобець.
Від сміття до нових скверів: як місто бореться з наслідками власних демонтажів
Після примусового знесення кіосків на вулицях часто залишалися купи будівельного сміття. Оскільки власники здебільшого залишають після себе свої кіоски, розбитий асфальт та бетон, увесь логістичний тягар із відновлення простору лягає на місто. Міська влада звітує про перетворення звільнених територій на громадські простори, хоча посадовці й наголошують на юридичних та кадрових перепонах.
Для облагородження локацій доводиться вибудовувати складну комунікацію між районними адміністраціями, шляхово-експлуатаційними управліннями (ШЕУ) та управліннями зелених насаджень (УЗН). Михайло Буділов визнає, що через дефіцит кадрів цей процес є надзвичайно важким і може відбуватися із затримками.
Попри ці складнощі, місто вже має кілька прикладів, де замість стихійних торговельних рядів облаштовуються зони відпочинку.
«Я хочу показати класні приклади, де в місцях величезного скупчення МАФів створені нові зелені зони. На станції метро “Звіринецька” було близько 20 об’єктів, а зараз там чудовий сквер. На розвороті трамвайного кільця біля метро “Героїв Дніпра” стояло 66 кіосків – тепер це зелена зона. Така ж ситуація на “Шулявській”, а на проспекті Повітряних Сил, 17-19, зараз також створено чудову зону відпочинку», – перераховує успішні приклади Буділов.
Комунальники облаштовують території на вулиці Вадима Гетьмана, 40 у Солом’янському районі та біля станції метро «Політехнічний інститут».
Благоустрій навколо нових МАФів: межі відповідальності, самодіяльність бізнесу та нові правила
КП «Київ.Прозоро» має право відновлювати покриття виключно в межах своєї балансової території. Якщо локація розрахована на 30 квадратних метрів, комунальники впорядкують суворо цю площу.
Згідно з правилами благоустрою Києва, орендар зобов’язаний утримувати не тільки свою орендну площу, а й прилеглу 10-метрову зону. Проте підприємці, витративши значні кошти на перемогу в аукціоні, оренду та виготовлення споруди, не завжди мають ресурс одразу вкладати гроші в навколишні тротуари чи газони.
Виникає інша проблема – відсутність погоджень. Орендарі нерідко починають облаштовувати територію на власний розсуд, не комунікуючи з Департаментом територіального контролю. Це призводить до скарг від містян, коли замість акуратного благоустрою навколо кіоска розгортається хаотичне будівництво.
Водночас фіксують і взірцеві приклади співпраці бізнесу та міста. На вулиці Предславинській підприємці власним коштом не лише відновили покриття з тротуарної плитки, а й облаштували зручні сходи для пішоходів.
Відтепер літні тераси, парасольки, столики чи стільці класифікуються містом як вуличні меблі. Підприємці повинні отримувати погодження від Департаменту містобудування та архітектури та сплачувати кошти.
Більшість підприємців намагаються дотримуватись нових правил, аби легалізувати свою роботу та уникнути конфліктів з інспекторами.
Безсилля перед стихійною торгівлею
Ще одним проблемним наслідком реформи став інфраструктурний вакуум. До початку демонтажів у місті налічувалося близько 15 тисяч тимчасових споруд. Зараз міська влада напрацювала та погодила лише 366 нових офіційних локацій для кіосків для всієї столиці та 1244 локації загалом (поштомати та торговельні автомати).
У місцях після знесення утворюється «торговельний вакуум», що породило проблему стихійної торгівлі. У цьому Департамент територіального контролю визнає власне безсилля через брак інспекторів.
На все місто працює лише 60 інспекторів з благоустрою. Вони можуть виписати штраф, проте конфісковувати товар та фізично присікти торгівлю інспектори не мають права. Це виключна прерогатива органів внутрішніх справ. Михайло Буділов звинувачує Національну поліцію в бездіяльності.
«Ми направляємо десятки звернень до поліції щодо ліквідації цих об’єктів, вилучення товару та складання адміністративних матеріалів, але, на жаль, поліція бездіє», – констатує Буділов.
Департамент закликає киян бойкотувати стихійну торгівлю, нагадуючи про відсутність контролю якості продукції.
Замість висновку: економічні успіхи та що покаже лівий берег
Переведення локацій на відкриті аукціони дозволило місту отримувати ринкову вартість оренди землі до бюджету, що в рази перевищують старі показники. Страхи малого бізнесу щодо монополізації ринку мережами не справдилися.
Проте за фінансовим успіхом та візуальним очищенням вулиць правого берега чітко проявилася адміністративна слабкість міської влади. Знесення МАФів часто призводить до заміни однієї проблеми іншою: на місці демонтованих павільйонів з’являється хаотична торгівля, яка викриває неспроможність міста самостійно побороти цей тіньовий ринок.
Причин цьому дві – попит на торгівлю поряд з домом та бажання встановлювати об’єкти торгівлі на пішохідних маршрутах.
Відсутність дієвої співпраці між державними інституціями та повільні темпи відновлення благоустрою змазують загальний ефект від реформи. Проблема стихійної торгівлі серйозно тисне на усю структуру реформи.
Попереду в міськради – масовий демонтаж на лівому березі та в Голосіївському районі. Ця друга половина реформи стане викликом для міської влади, бо масштабування реформи неминуче призведе і до масштабування наявних проблем.
Джерело новини: hmarochos.kiev.ua