Дедалі частіше почали знімати фільми, де головний герой – робот. За сюжетом він поступово стає практично людиною – набуває вміння аналізувати події, робити висновки, стає емоційним, здатним на такі суто людські вчинки, якими є кохання, доброта, співчуття, ненависть.
Наука продовжує розвиватись. Зараз уже говорять про роботи, що самонавчаються. Деякі їх моделі здатні замінити людину за низкою спеціальностей. Наприклад, операції на токарному верстаті, приготування їжі, обслуговування відвідувачів у кафе та ресторанах.
В Інтернеті кілька років тому з'явилися ресурси, на яких можна поговорити із роботами на будь-які теми. Щоправда, не завжди їхні відповіді збігаються з логікою поставленого їм питання. Тобто відповідь вибирається програмно з кількох за сукупністю слів у питанні. Не за змістом! А за кількістю повторюваних таких самих слів у якомусь із варіантів для відповіді. Зрозуміло, що тут про штучний інтелект не може бути й мови. Хоча по ходу онлайн-бесіди з роботами може здатися, що вони думають і розумно дають відповіді на ваші запитання, припускаючи окремі помилки.
Письменники-фантасти хвацько «перевели» у своїх творах роботів у ранг мислячих, діючих свідомо. Виходячи з цього, закономірне питання: чи може виникнути у віддаленому майбутньому цивілізація роботів? Загалом вона вже існує. У вигляді машинних «племен» з певними програмами. Кібернетики з оптимізмом кажуть, що можна незабаром створити складніші роботи, які почнуть спілкуватися між собою по Інтернету та обмінюватися знаннями. Але тут ми стикаємося із цікавим явищем.
Якийсь прогрес у роботів можливий тільки на основі подальшого «копіювання» мозку людини. Наш з вами мозок задіяний дуже слабко. Має в запасі величезні резерви. «Мозок» робота – той самий комп'ютер, тільки дуже потужний. У програмі чітко «розписано» варіанти дій. При нестандартній ситуації робот заходить у глухий кут. Як приклад: шаховий робот «Каїса», який у ряді випадків обігравав гросмейстерів. Але варто було за шахову дошку сісти школяреві, що погано грає в шахи, і зробити нелогічний для робота початковий хід (а2-а4) замість звичного для цієї гри е2-е4, як «Каїса» на десятому ходу програла партію. І лише з тієї причини, що не змогла “розмірковувати”, а просто перебирала всі логічно вірні ходи, закладені у програмі. Але в програмі не було записано ходу а2-а4!
Що таке логіка? Це здатність брати до уваги усі можливі варіанти. Навіть явно помилкові, але допустимі в діях будь-кого. Скажімо, такий брутальний приклад. Ви запалили сірник і тримаєте його. Як тільки полум'я дійшло до пальців, тушкуйте вогонь або кидаєте сірник. Це логічний варіант. Але може бути не логічний: вогонь обпалює пальці. Людина, яка «не товаришує з головою», до кінця триматиме запалений сірник, не припускаючи навіть, яким стане фінал. Приблизно така ситуація зараз із роботами. Їх порівняно легко «спантеличити» якоюсь нісенітницею, в якій логіка не ночувала. Але якщо діяти строго в рамках програми, то робот може набагато швидше за людину вирішити якесь дуже складне завдання.
Просування у роботизації пов'язане з копіюванням нейронної мережі людини. Тут уже цілком можна говорити про біороботи. Хоча, звісно, і з суттєвими застереженнями. Вони пов'язані з тим, що біороботи теж мають програми, самостійно вони не можуть відтворюватися зі ступенем еволюціонування. І навряд чи колись зможуть подолати цю серйозну перешкоду. Біороботи – лише хороші помічники людини. Не більше. Розумом вони не мають. Хоча вони добре копіюють людину, можуть її повністю замінити у будь-яких сферах. Але створити свою «електронну» цивілізацію, яка б витіснила людину – це з галузі фантастики.
Роботи ніколи не зможуть стати еволюційно розумнішими за людину. На жодному своєму етапі. Причини? Без участі людини процес створення роботів навіть на дуже високому технологічному рівні (силами самих супер-роботів) перетвориться на звичайне копіювання. Нехай навіть найточніше. Але розвиватися далі лише на цьому неможливо. Машинна цивілізація роботів (якщо таку допустити в наших міркуваннях) застигне у своєму розвитку. І через час розпочнеться регрес, оскільки роботи програмуються для обслуговування потреб людини, а не самих роботів!
Тут замкнене коло. Щоб його розірвати, роботи повинні мати інтелект вищим, ніж він є у людини. Іншими словами, мати можливість думати і самостійно приймати правильні рішення. Але на основі своєї логіки, а не тієї, що закладена у них у програмі у вигляді перебору варіантів. Відключіть будь-якого робота від програми – і він відразу ж перетвориться на марне сміття. Про що тоді говорити, надивившись фантастичних фільмів про імперії роботів, які нібито підкорили людство?