Інформаційна боротьба: головна небезпека XXI століття

Наталя Зарудня

Шеф-редакторкаШеф-редакторка та зачинателька CyberCalm. Більше 10 років досвіду у сфері кібербезпеки та технологічної журналістики. Спеціалізуюся на матеріалах про захист даних, мобільну безпеку, штучний інтелект та соціальні мережі.Слідкувати: 03.03.2026Поділитися8 хв. на прочитання

Арена бойових дій більше не обмежується суходолом, морем, повітрям чи кіберпростором. Найзапекліші протистояння розгортаються безпосередньо у людському мозку — і ця війна вже триває. Наукова та технологічна організація НАТО (STO) представила ґрунтовний звіт, що розкриває природу битви за людську свідомість та окреслює шляхи індивідуального захисту.

Зміст

Більше, ніж просто пропаганда
Україна як підтвердження
Технології як засоби масового впливу на розум
Три етапи нападу: механізми реалізації
«Будівельна модель»: стратегія оборони НАТО
Цикл OODA: джерело вразливості
Три опори захисту Альянсу
Що це означає для кожного з нас
Підсумок: війна, де кожен є учасником

Уявіть зброю, яка не вибухає і не залишає фізичних слідів. Вона не руйнує будівлі — вона знищує довіру. Вона не вбиває людей — але змушує їх діяти на користь ворога. Саме таку зброю описує свіжий звіт Головного науковця НАТО, присвячений когнітивним війнам.

Документ підготовлено Науково-технічною організацією НАТО (STO) та призначений для вищого керівництва Альянсу. Однак, найважливішим у ньому є не військові таємниці, а те, що відбувається просто зараз з кожним із нас.

Більше, ніж просто пропаганда

Когнітивні війни часто плутають із традиційними психологічними операціями (PsyOps) чи інформаційними кампаніями (InfoOps). Звіт НАТО чітко розмежовує ці терміни.

Якщо класична пропаганда прагне нав’язати певну точку зору, то когнітивна війна ставить перед собою ширшу і підступнішу мету — маніпулювання самими пізнавальними процесами для порушення, підриву чи зміни того, як людина приймає рішення. НАТО визначає її як змагання за когнітивну перевагу.

Від звичних інформаційних кампаній вона відрізняється за кількома ключовими характеристиками. Вона не обов’язково має конкретну цільову аудиторію — мішенню стає все суспільство одночасно. Вона не є виключно військовою проблемою. Вона часто спрямована на створення хаосу та розколу нижче порогу прямого збройного конфлікту, методично руйнуючи довіру до інститутів, науки та одне до одного.

Ще в V столітті до нашої ери Сунь-Цзи писав: «Вся хитрість полягає в тому, щоб збити ворога з пантелику, аби він не зміг розгадати наш справжній намір». Сьогодні цей принцип знаходить своє втілення через алгоритми соціальних мереж та deepfake-відео.

Україна як підтвердження

Звіт НАТО прямо вказує, що повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року стало переломним моментом у розумінні когнітивної війни. Ще до початку активних бойових дій росія роками використовувала суперечливі наративи та операції під фальшивим прапором, щоб дестабілізувати ситуацію та вплинути на рішення Заходу.

Проте головний висновок для військових стратегів полягає в наступному: сучасна міждержавна війна — це одночасно жорстоке протистояння на виснаження з величезними людськими втратами та боротьба за людський розум через доступ до цифрових технологій. Когнітивний вимір став повноцінним театром бойових дій. І суспільство в ньому — не пасивна жертва, а активний учасник.

Технології як засоби масового впливу на розум

Чому когнітивна війна стала настільки небезпечною саме зараз? Відповідь криється в технологіях.

Гіперзв’язаність перетворила кожен смартфон на потенційний вектор атаки. Ворог використовує цифрові інструменти на кількох рівнях одночасно.

Збір інформації (OSINT/SOCMINT). Аналіз цифрових слідів мільйонів людей дозволяє виявляти їхні страхи, упередження та емоційні тригери.

Мікротаргетинг. Персоналізовані інформаційні «бомби», створені на основі цих даних, діють точно на підсвідомість конкретної особи.

Генерація контенту у промислових масштабах. Штучний інтелект дозволяє створювати фейкові тексти, відео та аудіо настільки швидко та якісно, що межа між правдою та брехнею стає непомітною.

Мішенню є не лише солдат чи командир. Мішенню є кожен з нас. Підрив віри у верховенство права, демократичні інститути та взаємну довіру — ось кінцева мета агресора.

Три етапи нападу: механізми реалізації

Науковці НАТО систематизували когнітивні атаки за рівнями впливу.

Індивідуальний. Зміна установок, переконань та поведінки конкретної людини. Кожен із нас щодня підпадає під вплив алгоритмів, що формують наш інформаційний простір та непомітно спонукають до певних висновків.

Груповий. Підрив довіри між людьми, створення поляризації, розпалювання конфліктів між різними суспільними групами. Коли у вашій стрічці раптом з’являється більше контенту, що розділяє суспільство на «своїх» та «чужих» — це не завжди випадковість.

Суспільний. Напад на демократичні цінності, верховенство права, суспільний договір між громадянами та державою. Мета — зруйнувати саму основу, на якій тримається інституційна довіра.

«Будівельна модель»: стратегія оборони НАТО

Для протистояння цим загрозам STO ініціювала понад 20 дослідницьких програм, залучивши більше 200 експертів з 26 країн-союзниць. Фахівці розробили «Модель будинку» — системний фреймворк із семи науково-технологічних напрямів.

Чотири «горизонтальні елементи» — це наскрізні напрями, що зміцнюють усю структуру: ситуаційна обізнаність та формування сенсу, розуміння когнітивних наслідків атак, аналіз ворожих методів і тактик, та технологічні підсилювачі — ШІ, великі дані, нейробіологія.

Три «основні стовпи» — це фундаментальні наукові дисципліни: когнітивна нейронаука (як мозок приймає рішення), поведінкова психологія (довіра, емоції, комунікація) та соціально-культурні науки (які суспільні чинники роблять націю стійкою або вразливою).

Уся ця конструкція спирається на правову та етичну основу НАТО — Альянс розглядає когнітивну війну виключно з оборонних позицій.

Цикл OODA: джерело вразливості

Звіт також описує механізм, через який когнітивні атаки впливають на процес прийняття рішень. Йдеться про цикл OODA — Спостерігай, Орієнтуйся, Вирішуй, Дій — класичну модель військового стратега Джона Бойда.

Кожен із нас постійно проходить цей цикл: отримуємо інформацію, осмислюємо її через призму попереднього досвіду та культурних установок, приймаємо рішення і діємо. Когнітивна атака цілеспрямовано «руйнує» цей цикл — надаючи фейкові дані на вході, спотворюючи фільтри сприйняття або перевантажуючи людину суперечливою інформацією до такої міри, що вона втрачає здатність діяти.

Три опори захисту Альянсу

У стратегічному вимірі відповідь НАТО базується на трьох ключових цілях.

Зменшення спроможностей противника — скоротити здатність ворога впливати на поведінку громадян країн Альянсу, виявляти та нейтралізувати когнітивні операції до того, як вони набудуть значного масштабу.

Посилення людського та технологічного пізнання — використання ШІ та інших технологій для підвищення здатності людей аналізувати інформацію, розпізнавати маніпуляції та приймати обґрунтовані рішення.

Стійкість (resilience) — здатність суспільства витримувати когнітивні удари, зберігати функціональність та швидко відновлюватися після атак.

Що це означає для кожного з нас

Звіт НАТО однозначно наголошує: когнітивна війна — це не лише проблема військових. Це виклик для кожного громадянина. Деякі експерти вже стверджують, що ми живемо в епоху безперервної прихованої війни, яка ведеться нижче порогу збройного конфлікту, але з руйнівними наслідками для суспільного ладу.

Кілька практичних принципів для когнітивної самооборони.

Медіаграмотність — це базова гігієна. Вміння розпізнавати маніпулятивний контент та перевіряти джерела стало таким самим необхідним, як миття рук.

Емоція — улюблений інструмент атаки. Контент, що викликає гнів, страх чи обурення, поширюється найшвидше — і саме на це розраховують. Зробіть паузу перед тим, як поширювати.

Довіра — стратегічний ресурс. Коли ви бачите контент, що посилює розкол між групами, — запитайте себе: кому це вигідно?

Недовіра до інститутів — не випадковий ефект, а ціль. Підрив віри у державу, науку, медіа та одне в одного — це не наслідок, а завдання когнітивної операції.

Критичне мислення — особистий захисний механізм. У світі, де ваш мозок є полем битви, здатність мислити самостійно стає питанням національної безпеки.

Підсумок: війна, де кожен є учасником

Когнітивна війна вже триває. Вона не оголошується і не має чітких меж. Вона ведеться у вашій стрічці новин, у групових чатах, у коментарях під публікаціями.

НАТО вкладає значні ресурси для розуміння цієї загрози та протидії їй на рівні Альянсу. Однак, найефективніший захист починається не у військових штабах — а з критичного мислення кожного з нас.

Відтепер кібербезпека — це не лише про захист серверів та паролів. Це про захист вашого права на власні думки.

Будь ласка, залиште це поле порожнім

Привіт!
Раді познайомитись!

Ми не надсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.

Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.

ТЕГИ:Вибір редакціїДезінформаціяКібервійнаМаніпуляції в медіаНАТОПоділитисяFacebookСкопіювати посиланняДрукЩо думаєте?В захваті0Сумно0Смішно0Палає0Овва!0Попередня публікація