За допомогою альтернативних шляхів, що включають Дунайські порти, залізничний та автомобільний транспорт, можна транспортувати приблизно 4,5 мільйона тонн вантажів щомісяця, замість 6 мільйонів тонн, які раніше забезпечував український морський коридор. Про це повідомив Сергій Деркач, перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, у своєму коментарі для інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Цей показник (4,5 мільйона тонн) дозволяє нам експортувати… Твердження про колапс експорту є хибним”, – підкреслив Деркач.
Він зазначив, що з загального обсягу 6 мільйонів тонн вантажів, що переправлялися морським шляхом, близько 4 мільйонів тонн становило зерно, а решта 2 мільйонів тонн – переважно різні види металів та залізна руда.
За його словами, серед альтернативних маршрутів, які розробляє міністерство, значну роль відіграють Дунайські порти. Вони вже працюють в інтенсивному режимі та здатні обробляти до 3 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Перший заступник міністра підтвердив, що Росія посилила атаки на ці порти, проте зазначив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їхньої роботи. За останній місяць Дунайські порти вже тричі збільшили обсяги перевалки вантажів.
Подальше покращення ситуації могло б забезпечити відновлення роботи румунських лоцманів цілодобово на морському каналі “Суліна”, який наразі функціонує лише вдень. Щодо цього ведуться переговори з Європейською Комісією та Румунією.
Мінінфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів. Після отримання необхідних сертифікатів вони зможуть проводити судна цим каналом, додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні шляхи можуть забезпечити перевезення ще приблизно 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – близько 200-300 тисяч тонн, що в сумі дає 4,5 мільйона тонн.
Для збільшення обсягів автомобільних перевезень через кордон триває розбудова пунктів пропуску (ПП). Зокрема, споруджується міст між Україною та Молдовою у місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкриття пункту пропуску “Ямпіль-Косеуць” як повноцінного ПП з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже збудовано чотири смуги для вантажного транспорту в ПП “Порубне – Сірет” на кордоні з Румунією. Після дзеркальних заходів з боку Румунії, це дозволить подвоїти пропускну спроможність для вантажів: приблизно 150 вантажівок на експорт зможуть щодня проходити через цей пункт пропуску.
Загалом, міністерство прогнозує збільшення пропускної здатності на всьому кордоні на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Деркач окремо зауважив, що це важливо не лише для забезпечення експорту, але й для імпорту, оскільки автотранспорт забезпечує понад 30% усього імпорту в Україну.
Водночас перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути призводять до зростання логістичних витрат.
“Якщо говорити, наприклад, про олійні культури, то для них зростання витрат не є настільки критичним. Для зерна це невигідно, оскільки вони (експортери) зазнаватимуть збитків. З іншого боку, якщо є гостра потреба отримати хоча б якусь частину оборотних коштів та вивезти зерно, то це можливо”, – описав ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що поточна ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно складніша, ніж у 2022 році та попередні роки. Це пов’язано з тим, що Росія значно посилила атаки, які свідомо спрямовуються на всі елементи логістичних ланцюгів – склади, порти, мости, пункти пропуску, локомотиви і навіть окремі транспортні засоби.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня поточного року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, та 69 атак – на судна за межами портів.
Що стосується атак на залізницю, то, згідно з даними “Укрзалізниці”, якщо за весь період війни ворог здійснив 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня поточного року – понад 1,5 тисячі.