Кіберцькування: як виявити домагання та як реагувати

Семенюк Валентин05.08.2026Поширити13 хв. читання

Кібербулінг давно перестав бути виключною проблемою шкільних чатів. Згідно з національним дослідженням 2026 року, 54% українських підлітків протягом останнього року зіткнулися з онлайн-цькуванням, а третина школярів зізналася, що самі цькували інших. Дорослі також потерпають — від мобінгу в робочих чатах до організованих кампаній з цькування в коментарях, — але для них українське законодавство практично не передбачає специфічних інструментів захисту. Розглянемо, що саме кваліфікується як кібербулінг, які функції платформ реально функціонують і куди звертатися на території України.

Зміст

Що таке кібербулінг та чим він відрізняється від грубого коментаря
Які форми має кібербулінг
Що демонструють українські дані 2026 року
Дорослі також стають об’єктами нападок
Нова форма цькування: ШІ-«роздягання» та дипфейки
Що робити, якщо вас цькують: 5 кроків
Інструменти платформ, які варто активувати заздалегідь
Куди звертатися в Україні
Що говорить українське законодавство
Часті запитання
Головне

Що таке кібербулінг та чим він відрізняється від грубого коментаря

Кібербулінг — це різновид булінгу (цькування), що здійснюється за допомогою електронних засобів комунікації: соціальних мереж, месенджерів, форумів, чатів, ігрових платформ, електронної пошти.

Ключова відмінність від одноразової образи полягає не в грубості висловлювань, а в одночасній наявності трьох ознак:

систематичність — дії повторюються, а не відбуваються один раз;
наявність сторін — кривдник, жертва і, зазвичай, свідки;
наслідки — приниження, страх, тривога, соціальна ізоляція або підпорядкування потерпілого волі кривдника.

Якщо під публікацією з’являється один різкий коментар — це неприємно, але це не є булінгом. Якщо та сама людина або група щодня надсилає повідомлення, створює фейкові акаунти, публікує ваші фото з принизливими підписами чи організовує «рейд» у коментарях — наявні ознаки цькування.

Які форми має кібербулінг

Українські правники виділяють щонайменше вісім типових практик, більшість з яких однаково стосуються як школярів, так і дорослих:

Флеймінг і тролінг — навмисні провокаційні повідомлення з метою розпалити конфлікт.
Харасмент — потік образливих або загрозливих повідомлень, часто з анонімних акаунтів.
Доксинг — публікація персональних даних: адреси, місця роботи, номера телефону, інформації про родину.
Остракізм — демонстративне виключення з групових чатів, спільнот і командних ігор.
Імперсонація — створення фейкових сторінок від імені жертви, з яких публікується компрометуючий контент.
Дифамація й аутинг — поширення неправдивих чуток або розкриття особистої інформації без згоди.
Кіберсталкінг — нав’язливе відстеження онлайн-активності людини, що супроводжується погрозами.
Хепіслепінг — зйомка нападу на людину з подальшим поширенням відеозапису.

Кіберполіція окремо наголошує, що цькування нерідко починається зі зламу облікових записів: отримавши доступ до листування чи фото, зловмисник використовує їх для шантажу. Ще один тривожний для України сценарій — використання кібербулінгу російськими агентами як інструменту вербування підлітків.

Що демонструють українські дані 2026 року

Найповніша актуальна картина представлена в Національному дослідженні щодо онлайн-безпеки дітей в Україні, яке агенція Sense Research провела на замовлення ГО Dignity Online спільно із Save the Children in Ukraine, за підтримки уряду Швеції та в партнерстві з Міністерством освіти і науки. Опитування проводилося з січня до червня 2026 року, участь узяли 5737 школярів віком 6–17 років та 1076 дітей дошкільного віку.

Ключові показники:

54% підлітків протягом останнього року стикалися з кібербулінгом.
40,4% отримували неприємні або образливі повідомлення,
34,6% — зазнавали ігнорування чи виключення з груп,
22,9% — зіткнулися з поширенням образливих повідомлень про них за їхньою спиною.
35,1% школярів визнали, що самі цькували інших. Майже кожен п’ятнадцятий зізнався у вчиненні насильницьких дій щодо інших користувачів.
3,3% застосовували проти інших людей інструменти штучного інтелекту.
Лише 25,4% школярів за рік жодного разу не натрапляли на небажаний контент у мережі.

Окремо варто виділити дані про довіру: серед старших підлітків 14–17 років лише 37% готові розповісти про небезпечну ситуацію онлайн родині, тоді як 56% поділяться цим з друзями. Це означає, що реакція з боку дорослих здебільшого відбувається із запізненням.

Дорослі також стають об’єктами нападок

Уявлення про булінг як про виключно шкільну проблему є хибним. Найпоширеніші сценарії для дорослих включають:

Мобінг на роботі

Цькування в робочих чатах, публічні приниження на онлайн-нарадах, ізоляція від робочих комунікацій. З грудня 2022 року в Україні діє стаття 173-5 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за мобінг: штраф від 850 до 1700 грн або 20–30 годин громадських робіт для громадян і від 1700 до 3400 грн або 30–40 годин — для посадових осіб і ФОП, що використовують найману працю.

Політичні дискусії та організовані «рейди»

Коментарі під публікаціями швидко перетворюються на потік ненависті, до якого долучаються тролі — не заради аргументації, а заради ескалації. Про те, як їх розпізнати, ми писали в окремому матеріалі: як виявити тролів і чому краще з ними не сперечатися.

Колишні партнери та знайомі

Найнебезпечніший сценарій, оскільки кривдник володіє особистою інформацією: фото, листуванням, адресою, контактами родини. Звідси випливають шантаж, доксинг і поширення інтимних матеріалів.

Для порівняння: у США, де такі опитування проводяться регулярно, з онлайн-переслідуванням у тій чи іншій формі стикалися 41% дорослих, а з тяжчими формами — погрозами фізичною розправою, сталкінгом, сексуальними домаганнями, тривалим переслідуванням — 25% (Pew Research Center). Українських репрезентативних досліджень щодо дорослих поки що немає.

Нова форма цькування: ШІ-«роздягання» та дипфейки

Ще п’ять років тому створення підробленого відео вимагало сотень вихідних зображень та технічних навичок. Сьогодні застосунки-«роздягачі» генерують фейкові оголені зображення з одного звичайного фото — і це вже окремий інструмент цькування, передусім у підлітковому середовищі.

Законодавство наздоганяє технології повільно. У США федеральний TAKE IT DOWN Act зобов’язав платформи запровадити механізм видалення інтимних матеріалів без згоди — зокрема згенерованих ШІ — протягом 48 годин; вимога набула чинності у травні 2026 року. Окремі штати пішли далі й забороняють самі застосунки-«роздягачі». В Україні прямої заборони на такі сервіси немає, а поширення підроблених інтимних зображень кваліфікується за загальними нормами.

Що можна зробити практично вже зараз: сервіс StopNCII.org надає можливість повнолітнім створити «цифровий відбиток» (хеш) інтимного зображення безпосередньо на своєму пристрої — саме фото нікуди не завантажується. Хеш передається платформам-партнерам (серед яких Facebook, Instagram, Threads, TikTok, Reddit, Snap, OnlyFans), які блокують спроби опублікувати відповідний файл. Інструмент працює лише з публічним контентом і не поширюється на зашифровані месенджери.

Що робити, якщо вас цькують: 5 кроків

Не вступайте в діалог. Відповідь — це паливо. Мета кривдника — отримати реакцію, і будь-яка відповідь підтверджує, що стратегія працює.

Зафіксуйте докази до того, як блокувати. Робіть скриншоти з видимими датою, часом та нікнеймом, зберігайте посилання на профіль і на конкретні публікації, заархівуйте листування. Заблокований акаунт може зникнути разом з доказами.

Поскаржтеся на платформі, потім блокуйте. Скарга без блокування дозволяє модерації оцінити контекст. Про скаргу та блокування кривдника не повідомляють.

Активуйте фільтри й обмеження. Це зменшує ймовірність нової хвилі з нових акаунтів.

Зверніться по допомогу. До близьких, до правоохоронних органів, до психолога. Цькування в мережі ніколи не є провиною потерпілого — і мовчання не робить його безпечнішим.

Інструменти платформ, які варто активувати заздалегідь

Найдетальніший набір функцій проти цькування описує Instagram; аналогічні механізми присутні у Facebook, TikTok, X і YouTube.

Приховані слова (Hidden Words) — автоматична фільтрація коментарів та запитів на повідомлення з образливою лексикою. Можна додати власний список слів і фраз.
Обмеження (Limits) — тимчасово приховує коментарі та запити від людей, які на вас не підписані або підписалися нещодавно. Створено спеціально для ситуацій різкого сплеску агресії.
Обмеження акаунта (Restrict) — коментарі конкретної людини бачить лише вона сама, доки ви їх не схвалите. Про це людину не сповіщають.
Контроль позначок і згадок — дозволяє обмежити коло тих, хто може позначати вас у публікаціях, підписах і сторіс.
Попередження про коментар — платформа показує автору потенційно образливого коментаря нагадування про правила спільноти ще до публікації.

Для батьків важливо: більшість цих налаштувань неочевидні й вимкнені за замовчуванням. Пройдіть їх разом із дитиною, а не замість неї — інакше вона просто заведе другий акаунт.

Куди звертатися в Україні

Кіберполіція — електронне звернення через cyberpolice.gov.ua. Форма приймає опис події та вкладення з доказами.
Національна поліція — 102, у разі наявності погроз життю або здоров’ю.
Національна дитяча гаряча лінія — 116 111 або 0 800 500 225 (безкоштовно, анонімно).
Національна гаряча лінія з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації — 116 123 або 0 800 500 335, цілодобово.
Контакт-центр безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103 для отримання правових консультацій.
Психологічна підтримка — перелік чинних безкоштовних ліній зібрано на сайті МОЗ.

Якщо йдеться про дитину, паралельно варто повідомити керівника навчального закладу: він зобов’язаний зафіксувати випадок і, за необхідності, звернутися до поліції. Про суміжну загрозу — коли доросла людина навмисно втирається в довіру до дитини — ми писали в матеріалі про онлайн-грумінг.

Що говорить українське законодавство

Спеціальна норма в Україні є одна — стаття 173-4 КУпАП. Вона стосується булінгу учасників освітнього процесу, зокрема із застосуванням електронних засобів комунікації, і передбачає штраф від 850 до 1700 грн або 20–40 годин громадських робіт. За повторне порушення протягом року, дії групою осіб або щодо малолітньої особи санкція зростає до 3400 грн або 60 годин громадських робіт. За дітей до 16 років відповідають батьки. Окремо карається бездіяльність керівника навчального закладу, який не повідомив поліцію про випадок цькування.

Якщо в діях кривдника є ознаки кримінального правопорушення, застосовуються норми Кримінального кодексу. Найчастіше йдеться про такі статті:

ст. 120 — доведення до самогубства або замаху на нього, зокрема через систематичне приниження людської гідності чи шантаж (до 10 років позбавлення волі);
ст. 129 — погроза вбивством;
ст. 161 — цькування за расовою, національною, релігійною ознакою або ознакою інвалідності;
ст. 182 — порушення недоторканності приватного життя (зокрема доксинг);
ст. 189 — вимагання, коли цькування супроводжується шантажем;
ст. 361 — несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, якщо кривдник зламав акаунт жертви.

Головна прогалина є очевидною: систематичне цькування дорослої людини поза освітнім процесом і поза трудовим колективом окремою нормою не охоплюється. Юристи відзначають, що потерпілим доводиться діяти через загальні норми — про захист честі, гідності та ділової репутації або через зазначені статті Кримінального кодексу.

Часті запитання

Чи можна подати заяву про кібербулінг анонімно?

Ні. Офіційна заява до поліції чи кіберполіції вимагає ваших контактних даних — без них справа не буде зареєстрована. Анонімно можна звернутися на гарячі лінії 116 111 і 116 123 для отримання психологічної та правової консультації.

Що робити, якщо кривдник анонімний?

Анонімність в інтернеті є умовною. Фіксуйте всі посилання, нікнейми, часові позначки та скриншоти і подавайте звернення до кіберполіції — встановлення особи за цифровими слідами належить до їхньої компетенції. Самостійно проводити «розслідування» й публічно звинувачувати конкретних осіб не варто: це може призвести до судового позову проти вас.

Чи вважається кібербулінгом одна образлива публікація?

Формально ні — бракує ознаки систематичності. Однак, якщо публікація містить погрозу, персональні дані або інтимні матеріали, це може бути окремим правопорушенням незалежно від повторюваності.

Чи варто видаляти сторінку в соцмережі?

Не поспішайте. Спершу збережіть докази й подайте скаргу — після видалення акаунту відновити листування буде складно. Тимчасове деактивування профілю або переведення його в приватний режим зазвичай діє ефективніше, ніж повне видалення.

Хто несе відповідальність за булінг, якщо кривднику менш як 16 років?

Адміністративну відповідальність за дітей до 16 років несуть батьки або особи, які їх замінюють. З 16 років особа відповідає самостійно, а за особливо жорстоке поводження кримінальна відповідальність настає з 14 років.

Головне

Кібербулінг — це не «складнощі спілкування» і не побічний ефект відкритого інтернету. Це системна поведінка з передбачуваними наслідками для психічного здоров’я, яка в Україні вже має правові рамки — щоправда, поки що переважно для дітей та працівників. Мінімальний набір дій залишається незмінним для будь-якого віку: не годувати кривдника реакцією, зафіксувати докази, скористатися вбудованими інструментами платформи, звернутися до людей та органів, які можуть допомогти. Додаткові поради для батьків зібрано в матеріалі «Як попередити кібернасильство: поради Кіберполіції України».

Якщо цькування вплинуло на ваш емоційний стан або стан вашої дитини, звернення до психолога — це не надмірна реакція, а нормальний крок. Чинні безкоштовні лінії підтримки зібрано на сайті МОЗ.

Будь ласка, залиште це поле порожнім

О, привіт
Приємно познайомитися!

Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.

Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.

ТЕГИ:ІнтернетБезпека дітей в ІнтернетіВибір редакціїКібербулінгПереслідуванняПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукЩо думаєте?В захваті0Сумно0Смішно0Палає0Овва!0Попередня стаття