“`html
Дороги люті, або Де взяти гроші на нове «велике будівництво» 19.02.2026 16:17 Укрінформ Для найменшого відновлення шляхів після цієї зими потрібно у 5-6 разів більше ресурсів, ніж наразі закладено в кошторисі
В поточному році, крім витрат на оборону та розшуку коштів для відбудови розбитих і ушкоджених ворогом енергетичних та інших важливих об’єктів, Україні необхідно буде міркувати також над тим, де роздобути десятки мільярдів гривень на лагодження доріг, для котрих ця важка зима стала справжнім іспитом. Звідусіль надходять звістки, що через інтенсивні дощі та люті морози цілком прийнятні для використання ще восени автомагістралі обернулися місцями на непрохідні території перешкод із глибокими вирвами. Тут стандартний ямковий ремонт не допоможе, чимало доріг потребує всебічного відновлення. А це – чималі кошти. Разом з тим, за певними даними, майже половину призначених із кошторису ресурсів на утримання шляхів вже використали – для очищення вулиць та автомагістралей від снігу та на інші зимові заходи.
ДЕ НАЙТОНШЕ, ТАМ І РВЕТЬСЯ: ЯК ПОГОДА ТА БЕЗГРОШІВ’Я ВПЛИВАЛИ НА ШЛЯХИ
В масмедіа та соцмережах наразі багато фотографій та відео з «місячним краєвидом» зимових українських доріг, зокрема, таких значущих загальнодержавних артерій, як траса Київ – Одеса чи Київ – Чоп.
Траса Київ – Одеса / Кадр відеозапису: Микола Федоров, youtube
Водії знімають свої пригоди серед великої кількості величезних ям в асфальті, не враховуючи тисячі дрібних вибоїн та щілин на понівеченому дорожньому покритті. Фіксується багато ДТП, сотні пошкоджених авто – соцмережі переповнені відповідними повідомленнями.
«На Коростишівській окружній відскочив патрубок системи охолодження, довелося викликати евакуатор. Шофер-рятувальник із Житомира запевняє, що вони з колегами працюють вдень і вночі. Головна проблема – відбиті й пошкоджені колеса. Дорогою спостерігали багато випадків: ніч, мороз, люди пораються на узбіччі. Не знаю, скільки мільйонів зараз піде на деталі та відновлення…» – так характеризує свою подорож зі Львова експерт паливного ринку Сергій Куюн.
Сергій Куюн
А мова ж йде про життєво важливий для держави та українців транспорт. Експерт демонструє на прикладі постачання пального:«Бензовози почали реально ламатися, ремонти / витрати / затримки. Сформований паливною кризою багатотисячний флот, яким ми так пишалися у 2022–2023 роках, зникає на очах».
У коментарі під цим постом засновник однієї з мереж АЗС Дмитро Льоушкін підтвердив, що витрати компанії на відновлення автопарку зросли на 60%, а вирахувати збитки від простою взагалі неможливо.
І це стосується не тільки бензовозів, але й іншого вантажного транспорту, що доставляє продукти харчування, везе енергетичне обладнання від партнерів, військові вантажі, розвозить пошту чи перевозить пасажирів, аварійні та медичні служби тощо.
Звісно, складні (для останніх років) погодні умови цієї зими дійсно сприяли руйнуванню дорожнього покриття, але вони лише пришвидшили цей процес, оскільки навіть за теплої погоди всі ці «кратери» на автошляхах однаково б з’явилися, хіба що трохи згодом, адже проблема в постійному недофінансуванні дорожнього господарства.
Фахівці визнають, що ухвалене в умовах війни рішення про перенаправлення ресурсу Дорожнього фонду (з 1 січня 2024 року кошти від паливних акцизів направляють до спільного фонду Держбюджету для забезпечення армії) було правильним. Країна не може зараз дозволити собі витрачати кошти на зведення нових дорожніх об’єктів, за винятком випадків, коли мова йде про невідкладне відновлення того, що було знищено через війну.
«Сприйняття суспільством теми дорожнього будівництва – вкрай критичне. Але разом з обґрунтованою критикою забувають, що добрі шляхи, побудовані у 2010–2021 роках, дуже допомогли нам у перші роки після повномасштабного вторгнення. Якби вони були такими, як зараз, вважаю, ні зброя, ані пальне, ні багато чого іншого або б не доїхало, або б доїжджало з величезними затримками», – впевнений Куюн.
Через це надмірне скорочення витрат на поточне утримання дорожнього господарства – велика помилка, результати якої ми і спостерігаємо.
«Головна помилка – боротися з корупцією банкрутством, урізанням фінансування майже до нуля чи скасуванням функції (мається на увазі Укравтодор, – ред.). Це не розв’язання. Оскільки дорожня інфраструктура – наша спільна й життєво необхідна. На базові роботи й послуги з хоча б утримання мереж у робочому стані потрібно набагато більше ресурсів, ніж 12 мільярдів, передбачених на цей рік», – переконаний транспортний аналітик Віктор Загреба.
Сергій Вовк
З цим погоджується і директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. Того ресурсу, що останніми роками надається з резервного фонду бюджету на утримання шляхів, недостатньо навіть для звичайних ремонтів дорожнього комплексу в масштабах країни, не кажучи вже про капітальне відновлення (а деякі ділянки цього безсумнівно потребують).
«Це недофінансування і вплинуло тепер на стан багатьох магістралей, які просто фізично вичерпали свій ресурс. Асфальтне покриття не витримує навантажень зимового періоду, для котрого характерні багаторазові замерзання й відтавання полотна», – пояснює фахівець у коментарі Укрінформу.
Через відсутність коштів на капітальний ремонт проблему доведеться вирішувати в межах звичайного експлуатаційного утримання. Однак проблема стає ще гострішою ще й через те, що велику частину закладеного на це ресурсу вже використали – саме з огляду на невластиву для останніх років сувору зиму.
«Через погоду обласні бюджети служб відновлення за неповні 2 місяці року вже вичерпані на 50% (принаймні, така ситуація у Полтавській області). За підрахунками фахівців, “дорожній” бюджет на цей рік треба збільшити на 25–30 млрд грн (з урахуванням підготовки до наступного сезону)», – зазначає Куюн.
В уряді також усвідомлюють, що наявного фінансового ресурсу для виконання необхідних робіт може забракнути. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко запевняє, що додаткові кошти шукають, але конкретних цифр не називає.
Юлія Свириденко
«Доручила терміново забезпечити готовність до здійснення поточного ремонту автомобільних шляхів загального користування. Насамперед це стратегічно важливі маршрути, що забезпечують логістику для потреб оборони, життєзабезпечення громад, а також роботу важливої інфраструктури. Роботи повинні початися, як тільки цьому сприятимуть погодні умови. У державному бюджеті на 2026 рік передбачені видатки на лагодження автомагістралей. Уряд працює над забезпеченням додаткового фінансування», – написала Свириденко.
ДЕ ВЗЯТИ ДОДАТКОВІ МІЛЬЯРДИ ТА ЯК ПРАВИЛЬНО ЇХ ВИКОРИСТАТИ
Але для комплексного вирішення проблеми українських шляхів, безсумнівно, потрібен значно більший ресурс, ніж може дозволити собі в умовах війни держава.
«Через хронічну відсутність витрат на утримання (а отже, і відповідних робіт) тисячі ділянок шляхів і тисячі мостів вже неможливо врятувати “автосервісом”, їх необхідно по суті замінювати. Це дорого і складно. Розшук коштів на це має бути окремим важливим напрямком роботи. Для цього необхідні окрема тямуща команда фул-тайм та окрема розумна державна політика», – вважає Загреба.
У Міністерстві фінансів ще восени минулого року повідомили про плани відновити Дорожній фонд. Його функціонал хочуть розширити, перетворивши на Фонд розвитку транспортної інфраструктури. За словами заступника міністра фінансів Олександра Кави, з фонду фінансуватимуть не тільки автомобільні шляхи, а й залізницю та міський пасажирський транспорт.
Проте така реформа під час бюджетного року неможлива. Тому окреме фінансування для Фонду якщо і з’явиться, то вже з наступного року. Та і розраховувати, що тоді в ньому одразу ж знайдуться кошти для масового будівництва нових чи навіть для капітального ремонту наявних шляхів, не доводиться. Тут хоча б мати належне фінансування поточних робіт. А, за оцінками Сергія Вовка, потреби на це принаймні у п’ять-шість разів більші, ніж виділений в поточному році ресурс. Тобто мова йде про 60–70 млрд грн на рік.
«Гадаю, що у короткостроковій перспективі може йтися про залучення якогось зовнішнього фінансування. На зразок Фонду підтримки транспорту України (UkraineTransport Support Fund, UTSF), котрий цими днями створили за участю Швеції, Литви й Канади. Такі рішення допоможуть швидко зібрати необхідний для виправлення ситуації з автошляхами ресурс», – запевняє фахівець. Якщо гроші вдасться знайти, то особливих проблем із поточним ремонтом, на його думку, не буде.
«Техніка й технології є. З людьми – через мобілізацію – складніше, проте і з ними, думаю, проблем не буде. Оскільки в Україні зосереджено чималий автодорожній виробничий потенціал, котрий був задіяний під час “великого будівництва”. Більшість залучених до нього компаній продовжують працювати. Були б гроші для замовлення їхніх послуг, принаймні для ремонту верхнього шару дорожнього покриття», – розповідає директор Центру транспортних стратегій.
Крім фінансування, також важливо без зволікань здійснити усі державні закупівлі, щоб люди взялися до роботи якомога швидше і не довелося відкладати відновлення шляхів ближче до наступної зими.
«Роботи повинні початися, щойно минуть морози, оскільки, зважаючи на те, що відбувається з трасами Київ – Одеса та Київ – Чоп, на відтинку Київ – Житомир, усвідомлюєш: часу чекати зовсім немає», – підсумовує Вовк.
Разом з тим поспішати фахівці не радять. Адже, за технологічними вимогами, ремонт покриття ефективний тільки за температури повітря більше як +10 градусів, коли дороги повністю висохли. Тому те, що ми часом бачимо – спроби взимку чи під дощем засипати ями асфальтом, – також про марнування й без того дефіцитного фінансового ресурсу.
«Плюс 10 градусів, повне висушування дороги… А тут питання: чи будуть для цього застосовані спеціальні агрегати, чи буде просушування доріг, чи буде гідрофобне покриття, чи буде якісний модифікований бітум. І головний момент: часто ми говоримо про“засипати” ями, а треба заливати. Просто варто змінити парадигму сприйняття дороги», – пояснює експерт із державного управління в галузі містобудування Віктор Глеба.
Україна, за його словами, має вдосталь власної сировини, щоб цілковито замінити асфальтові дороги на довговічні бетонні.
Хоча останнє, звичайно, – то вже про перспективу. З нинішніми фінансовими можливостями пріоритет – звичайний ремонт того, що маємо.
Частково з фінансами на такі роботи, на думку Сергія Куюна, може допомогти більш справедливий розподіл коштів, отриманих як паливний акциз, і розширення бази стягнення акцизного збору.
«За останні 2 роки акциз на пальне зріс на 6–7 грн/л, залежно від марки пального. Якщо 2023 року паливні акцизи становили приблизно 63 млрд грн, то у 2025-му це було вже 141 млрд грн. А поточного року – до 180 млрд грн. Тобто люди за кермом платили і платять у бюджет величезні суми. Зрозуміло, є центральне і найголовніше завдання – оборона. Але дороги – теж про це», – вважає експерт.
До того ж держава, на його думку, має можливості збільшувати потенційний Дорожній фонд. Адже по суті неохопленими відповідними зборами залишаються власники електрокарів. Водночас їхні машини тиснуть на покриття значно сильніше, ніж «звичайні» авто – через велику вагу акумуляторів.
“`