У Бельгії розкрили, як заморожені російські активи можна використати проти кремляУ Бельгії не бачать готовності інших держав розділити відповідальність за ризики, які можуть виникнути у випадку конфіскації знерухомлених російських активів, тому пропонують застосовувати ці кошти як важіль впливу під час переговорів з росією. Як інформує кореспондент УНІАН, про це заявив міністр закордонних справ, у справах Європи та зовнішньої торгівлі Бельгії, що відповідає за розвиток співробітництва, Хаджі Лабіб на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Києві.Як підкреслив бельгійський міністр, Бельгія з самого початку підтримує Україну і буде продовжувати займати таку ж союзницьку позицію.Водночас, бельгійський міністр наголосив, що відсутність конфіскації активів Центробанку рф, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, «не слід сприймати як відмову у наданні допомоги Україні або як прагнення будь-яким чином підтримати росію».Чому російські активи досі не конфіскованіЯк пояснив Лабіб, існують значні юридичні та фіскальні ризики, пов’язані з конфіскацією знерухомлених активів рф. За його словами, набагато простіше говорити про конфіскацію, ніж втілити це на практиці, оскільки Бельгія не може одноосібно вилучити та розпорядитися знерухомленими активами на суму 200 млрд євро. Необхідна спільна солідарність між усіма державами, але на даний момент її бракує.«Ми відзначили, що якби всі європейські країни, і не тільки вони, заявили: „Гаразд, ми солідарні. Зробимо це. Візьмемо ці гроші“… І необхідно, щоб між країнами були проведені обговорення, а також заходи безпеки та взаємна відповідальність… Але такої солідарності наразі немає. Ймовірно, інші також усвідомлюють, які великі ризики існують, і не бажають ділити відповідальність», — зазначив Лабіб.Знерухомлені активиОкремо він повідомив, що у Бельгії задоволені досягненням консенсусу на рівні Євросоюзу щодо надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро на період 2026−2027 років.«Ми всі прагнемо, щоб ця війна якнайшвидше завершилася. Проте, залишаючись реалістами, ми розуміємо, що цього не станеться найближчими місяцями, і можна побоюватися, що вона не завершиться до кінця 2027 року. І я розумію, що Україна вже розмірковує над тим, що відбуватиметься після 2027 року. Це закономірні дискусії, щоб ми утримували ці заморожені активи, які могли б бути використані також проти росії під час подальших перемовин», — сказав Лабіб.На його думку, росія повинна відшкодувати Україні весь завданий збиток. Лабіб додав, що така позиція вже була донесена до інших європейських столиць.Він запевнив, що принципових обмежень на використання знерухомлених активів немає, але потрібно, щоб експерти знайшли належний шлях з юридичної точки зору, аби ризики були мінімізовані та не становили загрози виключно для Бельгії, оскільки в іншому випадку Бельгія свою позицію не змінить.Позиція УкраїниЯк наголосив глава МЗС Сибіга, зараз настав час активно повернути тему заморожених активів для обговорення чітких юридичних механізмів, зокрема — як їх можна застосувати на користь України.«Це справедливо, адже за оцінками Світового банку, станом на сьогодні збитки, завдані росією українській інфраструктурі, перевищують 600 млрд доларів. Подолати це одній державі складно», — підкреслив Сибіга.Він додав, що війна стосується не лише України:«Україна зараз тримає фронт, захищає свободу всієї Європи та платить за це найвищу ціну — жертвує життями своїх воїнів».На його переконання, заморожені активи є одним з фундаментальних напрямків, який може суттєво зміцнити Україну за рахунок безпосереднього використання російських коштів.«Тому ми, як Україна, будемо активно обговорювати це в європейських столицях і не тільки. І дуже сподіваємося досягти чітких конкретних рішень. Це має бути колективне рішення та колективна відповідальність», — підкреслив Сибіга.За матеріалами: УНІАНМісце для вашої реклами