У багатьох агропідприємств капітал фактично «заморожений» в урожаї, який вони не бажають реалізовувати за поточними цінами. При цьому новий виробничий цикл вже вимагає фінансових вливань — на пальне, добрива, засоби захисту рослин, насіння, оренду, заробітну плату, зазначає комерційний директор Сергій Милько у публікації Kurkul.com.
«Я б не стверджував сьогодні, що аграріїв просто позбавлено коштів. Проблема є більш комплексною», — зауважує він.
Керівник фермерського господарства «Флора А.А.» Андрій Капріца описав типову стратегію:
«Наразі ми виконуємо попередні угоди за цінами, які були встановлені ще до закриття портів. Увесь урожай ріпаку законтрактовано, пшениці — лише частково. Решту врожаю пшениці ми поки що утримуємо, сподіваючись на вирішення логістичних проблем з портами».
За його словами, наявних коштів вистачить до моменту збору соняшнику — це означає, що господарство зможе фінансово протриматися до надходження наступного доходу, не продаючи пшеницю за заниженою вартістю.
Ключова тема
Насіннєва кампанія 2027
Не всі господарства можуть похвалитися таким фінансовим резервом. Зерновий брокер Володимир Левковський рекомендує аграріям готуватися до тривалого періоду перебоїв із експортом. Зокрема, він радить максимально задіяти власні та партнерські елеватори, а також використовувати зернові рукави як альтернативні методи зберігання. Крім того, він пропонує страхувати зерно від ризиків, пов’язаних із воєнними діями, і навіть переглянути структуру посівів — зменшуючи площі під озимими культурами, аби виграти час та уникнути розпорошення обмежених фінансових ресурсів.
Це є чітким сигналом: певна частина агропідприємств вже нині розглядає можливість скорочення посівних площ під озимими не через агрономічні причини, а виключно через дефіцит обігових коштів.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Будьте першими, хто дізнається про найактуальніші новини в агросекторі України, підписавшись на нашу сторінку у Facebook, Telegram, а також