Фото до статті
Анастасія Пономарьова
Журналістка Highload
Герой за одну хвилину отримує доступ до секретної інформації уряду США (інші урядові ресурси менш привабливі), підкотивши рукави сорочки, що обтягує його тіло, мов у молодого Арнольда Шварценеггера. Чи знайомий вам цей образ? Ми вирішили дослідити, як кінематограф зображав програмістів і хакерів протягом історії та як їх представляють глядачам сьогодні, на піку розвитку IT-сектору.
«Хакери» (1995)
Головний персонаж, Дейд, у віці 11 років отримує штраф у розмірі $45 тисяч за створення вірусу, який призвів до збою в роботі півтори тисячі комп’ютерних систем (і це наприкінці 1980-х років). Йому також забороняють користуватися комп’ютерами протягом семи років. Однак, це не заважає йому, досягнувши 18-річчя, отримати доступ до мережі місцевого телеканалу, а згодом — врятувати світ від комп’ютерного вірусу, який загрожував глобальною екологічною катастрофою.
Сам персонаж не є типовим замкнутим неформалом, який цілодобово шукає інформацію в книгах (а в 1990-х роках не існувало ані тисяч навчальних курсів з розробки, ані пошукових систем – для отримання знань потрібно було відвідувати бібліотеки). Натомість, він — жвавий молодий чоловік, який, крім зламу світлофорів та систем пожежної безпеки в школі, встигав проводити час з друзями, завойовувати увагу дівчат та кататися на роликах.
Стильні сонцезахисні окуляри в темному приміщенні, продуманий модний одяг, неонові плати, проекція зображення монітора на обличчя та суперкомп’ютер, що складається з величезних скляних панелей – це ключові елементи, що створюють атмосферу «хакерського» світу. Оцініть самі.
«Матриця» (1999)
Хоча Нео, головний герой, запам’ятався всім як персонаж у темних окулярах і шкіряному плащі, що зупиняє кулі, на початку «Матриці» він є програмістом великої корпорації на ім’я Томас Андерсон, який носить піджак і краватку. Вночі ж він – хакер. Проте, на це вказують лише кілька комп’ютерів на столі та велика кількість дисків, оскільки герой не демонструє здібностей до зламування надсекретної інформації. Він просто спілкується з Морфеусом.
Цікаво, що Трініті також є видатним хакером, яка зламала податкову базу. Це рідкісний приклад жінки-IT-спеціаліста в кіно того часу: навіть персонаж Кіану Рівза зізнався, що був переконаний, ніби Трініті – чоловік.
Щодо реалістичності, то ціни за послуги вражають: за невеликий диск з даними Томас запросив у замовника $2 тисячі.
«Земне ядро: Кидок у пекло» (2003)
Фільм розповідає про глобальну катастрофу: з невідомої причини зовнішнє ядро Землі зупинилося, в озоновому шарі утворюються прогалини, всюди відбуваються землетруси, сильні грози та інші небезпечні явища. Насувається кінець світу. Але вчені знаходять спосіб запобігти цьому: створюють корабель і вирушають до ядра планети, щоб знову запустити його.
У цій історії значне місце відведено Пацюку – молодому хакеру. Він настільки досвідчений, що ФБР просить його допомогти з контролем інтернету, щоб перехоплювати витік інформації про наближення кінця світу та уникнути паніки. Йому під силу за лічені хвилини отримати доступ і взяти під контроль секретний проєкт військових, який ледь не знищив Землю.
Пацюк представлений як надмірно самовпевнений худорлявий юнак з феноменальними здібностями програміста. Він повністю відданий своїй справі та пишається своїми досягненнями, зокрема, тим, що отримав доступ до бази даних ФБР.
«Айтівці» (2006–2013)
Британський ситком (так-так, той самий, де сміються за кадром) про кумедні пригоди співробітників IT-відділу вигаданої корпорації. У центрі уваги троє фахівців: Моріс — стереотипний програміст і «побутовий інвалід», Рой — ледачий інженер, який усіляко уникає роботи, і Джен — конфліктна керівниця відділу, яка перебільшила свої досягнення в резюме і зовсім не розбирається в технологіях.
«Айтівці», скриншот
Хоча айтівці не носять краваток і давно не працюють у занедбаних підвалах, у серіалі є щось життєве, наприклад, умови праці, подібні до типової «галери».
«Соціальна мережа» (2010)
Фільм називають біографічним, оскільки він зображує історію створення Facebook Марком Цукербергом. Однак, ані Цукерберг, ані інші співробітники компанії не брали участі у створенні фільму, тому в кіно відображено лише бачення історії режисером і сценаристом.
Головний герой представлений як хакер-анархіст, який за одну ніч став творцем великої соціальної мережі. Він та його друзі — гіки, повністю занурені в розробку, але неймовірний успіх проєкту змінює героїв, «нагороджуючи» їх самовпевненістю, жадібністю, злістю. Технології та дружба для них втрачають першочергове значення.
Акцент у фільмі робиться на поведінці героїв, а не на їхній діяльності — тут немає «чарівників» з ноутбуками. Це просто хлопці, які наполегливо вчилися і у вільний час намагалися вирішити свої життєві проблеми за допомогою програмістських навичок.
«Соціальна мережа», скриншот
«Кунг Ф’юрі» (2015)
Короткометражний шведський фільм, знятий на кошти, зібрані через Kickstarter, — це півгодини чистого божевілля, що пародіює кінематограф 1980-х. Як інакше назвати фільм, де за короткий час на екрані відбуваються перетворення на супергероя, подорожі в часі, тренування в тибетському монастирі, поява Гітлера та поліцейського з головою динозавра?
Серед персонажів цього абсурдного екшену є не менш колоритний герой — Хакермен. Він здатен не тільки відстежити, хто телефонував зі стаціонарного телефону 10 хвилин тому, але й написати код для будь-яких потреб — від переміщення в часі до воскресіння людини. Адже це найкращий хакер усіх часів!
«Кунг Ф’юрі», скриншот
Хакермен постає перед глядачем у образі худорлявого вусатого брюнета з довгим волоссям та великими окулярами-авіаторами (цього разу для зору, а не захисту від сонця).
«Містер Робот» (2015–2019)
Похмурий психологічний серіал про фахівця з кібербезпеки Елліота Алдерсона. Хлопець ночами зламує веб-сайти та викриває злочинців, до яких не дісталися руки правоохоронців — таке собі хобі. У спробі впоратися з психічним розладом він вживає заборонені речовини.
З ним зв’язується Містер Робот, який пропонує разом з іншими хакерами знищити корпорацію Зет, де, власне, і працює Елліот. Він погоджується. Так з’являється організація «До біса суспільство», мета якої — усунути керівників, які керують світом і руйнують його.
Головний герой у худі, з легкою сутулістю та темними колами під очима виглядає цілком правдоподібно, як і програми та команди, що використовуються у фільмі. Це завдяки залученню справжніх IT-спеціалістів та експертів з кібербезпеки як консультантів під час створення серіалу.
«Головний герой» (2021)
Найновіший фільм, де на передньому плані — IT-персонажі. У фільмі, з одного боку, показано події у популярній рольовій онлайн-грі Free City, де неігровий персонаж раптово отримує власну волю і розвивається як штучний інтелект. З іншого боку, висвітлено інтриги та конфлікти в компанії Soonami Games, яка випустила цю гру.
Розробники Міллі Раск та Уолтер Маккі підозрюють, що старший розробник Антван Ховачелік (по суті — керівник і творець усієї компанії) вкрав їхній код зі штучним інтелектом, який планувався для іншої гри. Згодом на його основі було створено Free City. Як ви думаєте, як швидко в реальному житті на ґрунті крадіжки розгорівся б скандал у LinkedIn, що зруйнував би репутацію злодія?
IT-фахівці в кіно сьогодні вже не мають нічого спільного з тими футуристичними персонажами з 1990-х років — ми бачимо або неохайну зачіску та розтягнутий светр, або, навпаки, модний одяг та самовпевнений вигляд. Кожному своє. Як і представникам будь-яких інших професій.
Головна > Добірки > Як кіношники бачать програмістів і хакерів — з 1990-х і до наших днів
Джерело