Українські полярники з дослідницької станції “Академік Вернадський” зазнімкували незвичайне небесне явище в Антарктиці – перламутрові хмари, що виділяються на тлі Місяця.
За інформацією Укрінформу, про це Національний антарктичний науковий центр повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці, опублікувавши відповідні фотографії.
У НАНЦ зазначили, що раніше схожі хмари вже демонструвалися, але на світанку чи в сутінках. Натомість, у поєднанні з місячним сяйвом ці знімки публікуються вперше.
“Перламутрові хмари утворюються на значних висотах – 15–30 км. Це “суха” стратосфера, куди приходять потоки вологого повітря внаслідок тропосферних циклонів або гірських хвиль. При низьких температурах (від -50°C і нижче) ця волога стрімко кристалізується, перетворюючись на дрібні, однорідні кристалики льоду. Обтікаючи їх, білий промінь світла розкладається на різнокольорові хвилі, які нашаровуються одна на одну. Таким чином хмара набуває райдужних відтінків – виникає оптичний ефект іризації”, – йдеться в повідомленні.
Водночас, вдень розсіяне сонячне світло настільки сильно “пересвітлює” небо, що перламутрове забарвлення хмар стає практично непомітним для людського ока. Для їх розрізнення знадобилися б темні окуляри.
Отже, з сонцем перламутрові хмари найкраще спостерігати, коли воно розташоване трохи нижче горизонту – на сході або заході. Тоді тропосфера (шар між поверхнею Землі та стратосферою) стає темнішою, тоді як висока стратосфера залишається освітленою. Завдяки цьому контрасту на фоні темного неба добре видно іризацію хмар.
“Уночі небо і так темне, адже світло Місяця надто слабке. Тому йому не потрібно ховатися за горизонт, щоб створити такий контраст. Сяйво Місяця діє як джерело світла на чорному тлі. Тому перламутрові хмари видно людському оку поруч із місяцем”, – пояснили полярники.
На станцію «Академік Вернадський» доставили картину Івана Марчука, яку він подарував українським полярникам
У НАНЦ відзначили, що “спостерігати таку красу біля “Вернадського” доводиться нечасто, адже небо тут переважно затягнуте “звичайними” тропосферними хмарами. І близько 300 днів на рік з них ще й падають опади. Тому, коли над станцією ясне небо, та ще й вдається зафіксувати такі унікальні явища, – для полярників це надзвичайно особливий момент”.
Як інформував Укрінформ, українські полярники зафіксували в Антарктиці природне явище під назвою “млинцевий лід”.