Міністерство освіти і науки (МОН) затвердило оновлену Процедуру реагування на випадки цькування (булінгу) та Правила застосування заходів виховного впливу.
Про це інформується на вебсайті МОН, передає Укрінформ.
Зазначається, що зміни до документів зумовлені корективами у законодавстві щодо захисту прав дитини. Зокрема, підходи до визначення цькування узгоджено із законом «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою реагування на випадки жорстокості та насильства щодо дітей.
“Зміни сприятимуть своєчасному виявленню випадків насильства, прискореному реагуванню на них та забезпеченню підтримки постраждалим дітям. Оновлені процедури також мають на меті сформувати в навчальних закладах уніфікований та зрозумілий підхід до запобігання насильству та реагування на подібні випадки відповідно до чинного законодавства”, – наголошується у повідомленні.
Зокрема, запроваджено єдину комісію для розгляду інцидентів насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих механізмів реагування у освітніх установах діятиме уніфікований підхід: одна комісія буде розглядати всі випадки жорстокого поводження та насильства щодо дітей, включаючи звернення щодо цькування.
Також зафіксовано перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них – фінансовий тиск (зокрема, позбавлення майна або перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне пригнічення (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, розповсюдження матеріалів інтимного характеру) та будь-які небажані фізичні дії: від поштовхів до завдання ударів.
Визначено чіткі часові рамки для реагування на повідомлення про насильство. Керівник навчального закладу повинен розглянути повідомлення протягом однієї доби з моменту його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, він зобов’язаний негайно, але не пізніше ніж через три години, інформувати про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
У 2025 році омбудсман отримав понад три тисячі звернень щодо порушення прав дитини
Факт цькування встановлюється виключно судом, а не комісією. Натомість комісія оцінює обставини події, визначає потреби дитини, організовує необхідну допомогу та приймає рішення, керуючись принципом найкращих інтересів дитини.
Розширено коло осіб, на яких поширюється дія процедури. Якщо раніше документ стосувався лише учасників навчального процесу, то тепер він охоплює ширше поняття – членів колективу, до яких належать учні, студенти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.
Запроваджено обов’язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо встановлені заходи не дають очікуваного результату, комісія повинна їх переглянути і, за необхідності, скоригувати.
Посилено права дитини під час розгляду випадків насильства. Оновлена процедура гарантує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов’язково фіксується під час розгляду, а вислуховування відбувається за участі батьків або їхніх представників та практичного психолога чи соціального педагога (або без батьків – за їхньою письмовою згодою).
Заклади освіти намагаються не афішувати випадки булінгу як учнів, так і вчителів – омбудсменка
Уточнено критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється двічі або більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.
Кожен навчальний заклад мусить створити власну систему запобігання насильству. Заклади освіти повинні затвердити внутрішнє положення про запобігання та протидію насильству, визначити відповідальну особу за приймання та реєстрацію звернень, забезпечити різні канали для звернень та вести облік усіх повідомлень. Найближчим часом МОН надасть методичні рекомендації, які допоможуть впровадити ці зміни на практиці.
Повідомити про насильство стане легше. Навчальні заклади мають забезпечити кілька способів подання звернень, зокрема через електронну пошту, телефонні лінії або спеціальні скриньки для письмових звернень. Крім того, повідомлення про можливі випадки насильства можуть подаватися анонімно.
Ознайомитися з повним текстом наказу можна за посиланням.
У Мінмолодьспорті анонсували інформкампанію для запобігання насильства та булінгу у спорті
Документ розроблено на виконання концепції розвитку психологічної служби, що реалізується за ініціативи МОН та експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Технічну підтримку в реалізації концепції розвитку психологічної служби надає ЮНЕСКО.
Як повідомляв Укрінформ, Служба освітнього омбудсмана за шість місяців 2026 року отримала 168 звернень щодо насильства та дискримінації у навчальних закладах.
Фото: freepik