Хрещення – одне з головних православних свят. Цього дня (дата за старим стилем: 6 січня) церква відзначає входження Ісуса Христа на шлях служіння людям. За переказами, Син Божий пройшов обряд хрещення у водах річки Йордан, і сьогодні у льоду річок роблять ополонку у вигляді православного хреста під назвою «йордань».
Вважається, що в хрещенську ніч вода набуває чудових властивостей і стає цілющою, і якщо набрати води з річки або запастися освяченою в церкві водою, то вона збереже свої властивості весь рік.
Цього дня і наступні святу водохресну воду використовують у церковних обрядах, дають пити хворим, освячують житла та поля. Говорили також, що той, хто на Водохреща скупається у крижаній воді, буде весь рік здоровим.
На Водохреща дівчата востаннє намагалися дізнатися про своє майбутнє. Виходили за ворота ворожити на першого зустрічного: якщо зустрінеться старий — не на добро, а якщо молодий хлопець — вийдеш цього року заміж.
Так вийшло, що з цим святом не пов'язано жодних спеціальних пісень чи танців. Зате існує безліч повір'їв та прийме. Наприклад, кожні господарі після богослужіння намагалися прийти додому найпершими — тоді й зі збиранням урожаю не запізняться. Сіно, на якому стояла водохресна кутя, поступово згодовували свійським тваринам, щоб захистити їх від хвороб. У Богоявленську ніч можна було помолитись небу, щоб задумане збулося.
Зі святом пов'язане поняття «хрещенські морози» — вони завжди відрізнялися особливою силою, натомість після цього дня погода починала змінюватися. Люди говорили про морози: «Трищи не тріщи, а минули водохрещі». Водночас сильний мороз віщував добрий урожай зернових. «Сильний мороз на Водокрещі — на хліб не ремствуй», — зауважували селяни. Втім, добрий урожай віщували і туман, і сніг пластівцями.