Папілярні малюнки на пальцях рук та ніг остаточно формуються до сьомого місяця внутрішньоутробного розвитку плода та не змінюються протягом усього життя.
Чергування рельєфних валиків та борозенок створює неповторний візерунок, зумовлений унікальною комбінацією генів конкретної людини. Розташування, висота і ширина ліній папілярного візерунка не пов'язана з рухами або віковими змінами в організмі, що повторюються.
Вважається, що немає людей з однаковими відбитками пальців. Навіть у однояйцевих близнюків, які мають ідентичні показники ДНК, шкірні малюнки на кінчиках пальців різні. Крім того, існуюча на даний момент статистика теж не спростовує теорії про те, що папілярний візерунок кожної людини унікальний.
Звісно, не проводилося по-справжньому глобального дослідження з участю населення Землі. Але нескінченне різноманіття поєднань найдрібніших елементів, що становлять шкірний малюнок, дозволяє припустити, що повторення не виникне. Тим більше, що цей візерунок унікальний ще й для кожного пальця.
Відкритими залишаються питання про призначення папілярних ліній та про те, чому їхнє розташування унікальне.
Французькі вчені припустили, що рельєфна структура шкіри посилює наші тактильні почуття, тобто. дозволяють краще сприймати. Еліптична форма ліній підвищує ефект.
Існує ще версія про те, що система найтонших ліній і борозенок запобігає пальцям механічних пошкоджень і не дозволяє затримуватися волозі. Змінити або знищити папілярні лінії неможливо. Результат не дають навіть операції з пересадки шкіри, т.к. її регенерація відбувається за заданою генетичною програмою.
Індивідуальність відбитків пальців використовувалася з найдавніших часів для ідентифікації особистості. Сучасним ученим відомо, що таку ж неповторність має і сітківка ока. На цих явищах і ґрунтується метод біометрії.
Пояснити унікальність відбитків пальців можна, мабуть, з погляду теорії ймовірностей, ймовірність появи двох однакових найскладніших візерунків існує, але прагне нуля.