Херсонський краєзнавчий: амфора з моря, здобутки з фронту та двоколісний транспорт від шведського громадянина Репортаж 24.05.2026 09:00 Укрінформ Як функціонує музей під російськими атаками, які експозиції готуються та яким чином вдалося врятувати те, що не було привласнене загарбниками
Херсонський краєзнавчий музей – найстаріший на півдні України. За часів тимчасової окупації росіяни вивезли звідси понад 23 тисячі експонатів. Частина здобичі, як зізналися самі окупанти, псувалася у підвалах тимчасово окупованого Генічеська, доля ж інших музейних предметів залишається невідомою.
Як музей функціонує під російськими ударами, які виставки готуються та як меценати посприяли збереженню того, що загарбники не встигли або не змогли викрасти, розповідає очільниця музею Ольга Гончарова.
ЕВАКУЮВАНО 165 ТИСЯЧ ЕКСПОНАТІВ
Під час тимчасової російської окупації екс-директорка музею Тетяна Братченко добровільно перейшла на співпрацю з окупаційною владою.
До повномасштабного вторгнення фонди Херсонського обласного краєзнавчого музею налічували понад 193 тисячі музейних предметів.
Тікаючи з Херсона, окупанти викрали понад 23 тисячі музейних предметів.
– Іноді люди помилково сприймають нас за художній музей, звідки росіяни, на жаль, вивезли майже все, – говорить пані Ольга. – Розграбовані музеї Херсонщини – це наш спільний біль та трагедія. Херсонському обласному краєзнавчому музею – 136 років, і весь цей період, протягом багатьох поколінь співробітників, збиралася музейна колекція. Від самого початку деокупації ми розпочали заходи зі порятунку культурної спадщини Херсонщини, евакуації музейної колекції.
Завдяки самовідданій праці музейників вдалося евакуювати 165 тисяч експонатів. Це не лише фондова колекція обласного краєзнавчого музею, а й зібрання музейних предметів з музеїв громад правобережної Херсонщини.
– Це експонати з громад області, зокрема з Берислава, де будівля музею зазнала значних руйнувань. Також ми вивезли предмети з музеїв Ольгівки, Білозерки, Козацького, – ділиться пані Ольга.
Ця наймасштабніша евакуація музейної колекції відбувалася за умов відсутності електроенергії, опалення, водопостачання та інтернету. Згодом усе було налагоджено, але працювати доводилося саме в таких складних обставинах. До того ж, Херсон постійно перебував під обстрілами та атаками безпілотників.
У Херсоні музейники, перебуваючи під обстрілами після деокупації міста, почали формувати виставку «Незламна Херсонщина». Її наповнювали експонатами місцеві мешканці та військовослужбовці. Ця виставка висвітлює мітинги спротиву, процес визволення, трагедію, спричинену підривом Каховської ГЕС, та те, що переживають містяни нині.
Дмитро Борисенко
На виставці представлені особливі експонати від музейного волонтера – молодшого сержанта Дмитра Борисенка. Він був дуже стурбований через пограбування музею і запропонував надсилати власні кошти на трофеї, зібрані на фронті. Востаннє Борисенко написав музейним працівникам 1 липня 2023 року, повідомивши про зібрані нові цікаві предмети. Йому надіслали подяку 2 липня. Того ж дня він загинув під час виконання бойового завдання. Дмитро Борисенко мріяв після перемоги знову долучитися як волонтер до археологічних розкопок на Херсонщині та поповнити музейні фонди новими артефактами.
Ще один проєкт – виставка «Херсон звідусіль», в основі якої – листівки від херсонців, які були змушені покинути місто через війну. За ініціативи херсонця, громадського діяча Миколи Гоманюка, до Херсона надіслали листівки від земляків, яких розкидала війна по всьому світу.
ПІСЛЯ ТОГО ЯК РОСІЯНИ ПІДІРВАЛИ КАХОВСЬКУ ГЕС, НА ПЛЯЖІ В ОДЕСІ ХЕРСОНЕЦЬ ЗНАЙШОВ АМФОРУ XI СТОЛІТТЯ
– Ще одна надзвичайна історія – про амфору, яка потрапила до нас влітку 2023 року, після того, як росіяни зруйнували Каховську ГЕС. Її знайшов на пляжі в Одесі херсонець, історик Юрій Пословський, і передав музею. Ми припускаємо, що потік води, який утворився після руйнування ГЕС, виніс цю амфору з-під води десь поблизу острова Великий Вільховий. Це місце, де розташовувалося літописне місто, а також порт Олешшя. Нині амфору, датовану XI століттям, відреставрували, вона зберігається в безпечному місці, – розповідає керівниця музею.
А ще існує експонат, що з’явився під час війни, у 2024 році – це велосипед, який подарував музею шведський громадський діяч Ларс Петер Фреден. Він подолав 60 днів мандрів Україною, аби привернути увагу Європи до війни в Україні.
– Він не тільки волонтер, а й людина з глибоким філософським мисленням. Як він сам розповідав, подорожуючи Україною на велосипеді, він міркував над складними життєвими питаннями, намагаючись знайти відповіді, – ділиться пані Ольга про Ларса Петера Фредена.
Отже, музей, попри все, є живим організмом, який постійно оновлюється та поповнюється. Нещодавно колекцію сучасних українських ювілейних монет передав музею військовослужбовець, який попросив поки що не розголошувати його прізвище. Музей також отримує експонати від митниць, які передають вилучені контрабандні історичні цінності.
НЕНАУКОВІ ЗАПИСКИ
Директорка розповідає, що коли співробітники розпочали роботу після визволення міста, вона попросила всіх поділитися враженнями про пережитий досвід під час тимчасової російської окупації.
– Ми зібрали наші спогади про період російської окупації і створили збірку «Ненаукові записки», – каже пані Ольга. – Це перша збірка про пережитий досвід під час російської окупації. Вона стане одним із джерел для вивчення історії російсько-української війни.
У 2024 році спільно з художником Степаном Бойцуном, який працював у музеї у 1980-х роках, а нині проживає у Львові, було втілено мрію зі створення образу Херсонської Богоматері «Покрова». Ідея полягала в отриманні духовного захисту від ворога. Ікону освятив митрополит ПЦУ Епіфаній у Свято-Михайлівському соборі в Києві.
Також директорка згадує про виставку «Мовні вправи» – про утиски української мови за часів тимчасової російської окупації, коли російська окупаційна влада вилучала українські підручники зі шкіл і постачала свої – російські.
Крім того, музей створив банерну виставку «Шляхами вільного степу», яка розповідає про історію Херсонщини від найдавніших часів до сучасності.
Виставку легко транспортувати. Кожен банер висвітлює певну історичну тему з демонстрацією музейних артефактів. Експозиція відображає життя різних племен і народів, які проживали на території Херсонщини в різні епохи, що спростовує російські міфи про «ісконні російські території».
Наразі виставку «Шляхами вільного степу» демонструють у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.
– У Миколаєві ми представили не тільки банерну виставку, а й фотоекспозицію «Незламна Херсонщина». А також виставку «Там, де війна втрачає силу» – вона створена з уламків снарядів, – розповідає пані Ольга. – Такі уламки снарядів ми знаходимо на вулицях міста, біля своїх помешкань, музею. Ми збирали їх і приносили до музею, а потім виникла ідея створювати з них мистецькі витвори. Кожен уламок може спричинити смерть людини. Це зло, яке летить до нас з лівого, окупованого, берега Херсонщини, ми перетворюємо на мистецтво. Суть такої виставки – у вічному прагненні людства перетворити зброю на сільськогосподарські знаряддя.
Частину уламків музейні працівники використали для створення інсталяції, виклавши з них назву міста.
МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС РОСІЯНИ ОБСТРІЛЯЛИ 18 РАЗІВ
За словами Ольги Гончарової, музейний комплекс зазнав обстрілів 18 разів. Були прямі влучання в дах, зруйновано стіни будівель.
– Оскільки ми не можемо приймати відвідувачів через постійні обстріли та зруйновані будівлі, ми перейшли до формату віртуальних екскурсій, зокрема, проводимо їх онлайн для учнів шкіл, – повідомляє директорка.
ЧАСТИНА ВИКРАДЕНОЇ КОЛЕКЦІЇ ГНИЄ У ПІДВАЛАХ, ДОЛЯ ІНШИХ ЕКСПОНАТІВ – НЕ ВІДОМА
Усе життя Ольги Гончарової як історика пов’язане з музеєм – вона починала як молодша наукова співробітниця, а тепер обіймає посаду в.о. директора музею.
Команда музею – люди, які залишилися відданими Україні, протягом перших місяців після тимчасової російської окупації працювали без опалення, електроенергії та інтернету. Росіяни викрали жорсткі диски з усією інформацією, а також документацію.
– Ми навіть перелік наших експонатів складала рукописом, оскільки не могли працювати на комп’ютерах. Було боляче бачити розграбований музей, розбиті окупантами експозиційні вітрини, – згадує директорка.
Нещодавно стало відомо, що частина експонатів, викрадених росіянами з Херсонського краєзнавчого музею, гниє у вологому підвалі кінотеатру в окупованому Генічеську. Найцінніші артефакти херсонської колекції вивезено до окупованого Криму, а звідти, ймовірно, вже вглиб РФ.
– Хочу наголосити: окрім того, що окупанти вчинили злочин, викравши наші експонати, вони ще й довірили частину експонатів людям, які зовсім не є музейниками, не фахівцями (за даними ЗМІ, керівниками окупаційного «Херсонского краеведческого музея» росіяни призначили подружжя херсонських колаборантів Шелестенків, – ред.). Музеєзнавство – це комплексна наукова дисципліна, одним з головних аспектів якої є формування та збереження музейних предметів. І знати, що експонати руйнуються, – це для музейного працівника нестерпно. Те, що відбувається в Генічеську, – це варварство, і, ймовірно, вже почалися незворотні процеси втрати експонатів через неналежне їх збереження, – констатує директорка музею.
Вона висловлює захоплення своїми колегами, які залишаються в місті.
– Я вдячна своїй команді і завжди кажу їм, що вони – люди найвищого духовного рівня.
Також директорка висловлює подяку за міжнародну підтримку. Особливо вона знадобилася під час евакуації музейних предметів з обстрілюваного Херсона. Завдяки меценатам музей отримав високоякісні пакувальні матеріали, що допомогли врятувати культурну спадщину.
Запитую, яким вона бачить майбутнє музею. Каже, що оскільки збережено значну кількість музейних предметів, то є достатньо артефактів для створення нового, сучасного та потужного музею.
Також є плани реалізувати проєкт «Музею пам’яті просто неба» про історію російсько-української війни на Херсонщині.
– Наш музей працює над створенням філії «Музею пам’яті просто неба». Визначено територію, є концепція та план роботи. Необхідно вже зараз думати про майбутнє, – додає пані Ольга.
Херсон Херсонщина Музей Обстріл Військові Генічеськ Каховська ГЕС Музейний експонат Війна з Росією