Росія може зіткнутися з нафтовою кризою через рекордну кількість українських ударів – Bloomberg 01.06.2026 14:29 Укрінформ Кількість українських атак на російські нафтопереробні потужності досягла піку в травні, що створює загрозу подальшого зменшення обсягів переробки, які вже перебувають на найнижчому рівні за останні 16 років, а також несе ризик дефіциту пального на внутрішньому ринку. За даними видання, що ґрунтуються на відкритих даних України та РФ, у травні Україна здійснила щонайменше 16 нападів на російські об’єкти, пов’язані з виробництвом пального. Статистика свідчить, що минулого місяця дрони уразили вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії. Скорочення обсягів переробки на російських НПЗ змушує уряд вдаватися до заходів для уникнення нестачі пального та зростання цін на АЗС. Підвищення вартості пального раніше викликало протести, зокрема у 2018 році, та сприяло інфляційним процесам. Для захисту внутрішніх запасів влада запровадила заборону на експорт авіаційного пального до кінця листопада, на додаток до вже чинної заборони на експорт бензину. Окрім ризику дефіциту пального на внутрішньому ринку, атаки також спонукали Москву збільшити експорт нафти протягом останніх тижнів — це стало певною підмогою для російських покупців нафти, які втратили постачання з країн Перської затоки. Очікується, що обсяги переробки на нафтопереробних заводах скоротяться ще більше через зупинки заводів та зменшення обсягів виробництва. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній показник у травні має становити 4,58 млн барелів на добу. Це на 700 тис. барелів на добу, або на 13%, менше, ніж роком раніше, і є найнижчим показником з жовтня 2009 року. Водночас, атаки України спрямовані не лише на первинні установки переробки, які відносно легко та швидко ремонтуються, а й на вторинні установки, зокрема дорогі та технічно складні, зазначив науковець Фонду Карнегі за міжнародний мир Сергій Вакуленко. За його словами, вторинні установки сприяють нафтопереробним заводам у виробництві більшої кількості бензину та дизельного пального, але їх ремонт може бути значно складнішим і дорожчим, оскільки західні санкції ускладнюють постачання необхідних запчастин з-за кордону. Крім нафтопереробних заводів, дрони атакують експортні термінали, інфраструктуру нафтопроводів, зокрема насосні станції, а також сховища. Якщо Росія розраховувала на виробництво та зберігання більшого обсягу пального для уникнення повторення паливних криз, то це може стати складнішим через скорочення потужностей та обсягів зберігання, відзначив Вакуленко. Загалом у травні було зафіксовано щонайменше 30 ударів по російських нафтових об’єктах — це найбільша кількість за будь-який місяць з моменту повномасштабного вторгнення Росії, згідно з даними, зібраними Bloomberg. Проте, російський ринок автомобільного пального поки що далекий від глибокої кризи, яку він пережив у 2023 році, коли ціни стрімко зросли. За даними російської Федеральної служби статистики, поточний вплив на ціни на заправках є незначним: з початку року середня ціна на бензин зросла лише трохи більше ніж на 2 руб. (0,03 дол. США) — до 67,53 руб. за літр. Відносна стабільність на даний момент може частково пояснюватися тим, що багато заправних станцій належать великим російським виробникам, які самостійно закуповують пальне та отримують вигоду від державних субсидій, спрямованих на стимулювання внутрішніх продажів. Повторне запровадження заборони на експорт більшості видів бензину з 1 квітня також сприяло зміцненню внутрішніх запасів. Проте, існують певні ознаки того, що запаси зменшуються. За даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарної біржі, станом на кінець травня щоденні обсяги бензину преміумкласу 95, що пропонуються до постачання в європейській частині Росії, впали приблизно до 5 тис. тонн на добу, що становить третину від обсягів, які пропонувалися рік тому. Водночас, ціни на цей вид пального на ключовій товарній біржі зросли більш ніж на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це, ймовірно, ускладнює для регіональних мереж АЗС, які не пов’язані з великими нафтовими компаніями, закупівлю пального оптом на біржі, створюючи ризик вичерпання запасів або необхідності придбання дорожчих поставок в інших місцях. Однак, офіційна російська влада на даний момент не бачить ризику дефіциту пального, заявив 21 травня речник Кремля Дмитро Пєсков. Він пояснив зниження обсягів виробництва на нафтопереробних заводах у деяких регіонах сезонним технічним обслуговуванням, додавши, що загальний попит і пропозиція пального в Росії збалансовані. Як повідомляв Укрінформ, виробництво дизельного пального в Росії в травні скоротилося приблизно на 10%, оскільки атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи змусили їх зменшити або призупинити виробництво. Нафта Росія Війна Війна з Росією Пальне НПЗ