«Парк Юрського періоду» став реальністю: яких вимерлих тварин будуть відроджувати
Фото: TIMOTHY A. CLARY/AFP via Getty Images
Науковці з Colossal Biosciences оголосили про значний прорив: їм вдалося виростити живих курчат у штучній яєчній оболонці, використовуючи жовток. Це відкриває перспективи для регенерації зниклих видів. Компанія планує «повернути до життя» мамонта, додо, моа, а «лютововк» уже існує. Що відбувається і чому варто довіряти — розбираємося у Коротко про.
Наукове досягнення
Команда дослідників американської компанії Colossal Biosciences розмістила ембріони птахів у штучне середовище, яке максимально відтворює характеристики природного яйця. Для запуску процесу фахівці відбирали свіжознесені курячі яйця.
Після цього вони акуратно розкривали оболонку, переносячи її вміст у штучне яйце, яке далі поміщали в інкубатор.
Ембріон був збагачений спеціальною поживною сумішшю, що сприяла його подальшому розвитку. Приблизно через 18 днів пташеня почало пробивати оболонку, свідчачи про готовність до вилуплення.
Представники Colossal Biosciences заявили: «Цей винахід змінює все. Ми демонструємо світу, що здатні виростити цілого птаха в інкубаторі без яєчної шкаралупи».
Серед найближчих планів компанії — регенерація новозеландського птаха моа, що сягав 3,6 метра у висоту, маврикійського птаха додо та шерстистого мамонта.
Не автентичні лютовови
Чи будуть це ідентичні копії прадавніх істот? Скоріш за все, ні. Для генетичного коду кожного виду планується використовувати ДНК сучасних споріднених представників. Для мамонта — слона, для додо — місцевих голубів.
Щодо лютововків, яких вже створили у Colossal Biosciences, це зовсім не ті хижаки, що населяли Північну Америку та зникли приблизно 10 тисяч років тому після завершення льодовикового періоду. Це був великий хижак з потужними щелепами, що набув популярності завдяки серіалу «Гра престолів», — саме їх Джордж Мартін використав для створення образів лютововків.
У 2025 році Colossal анонсувала створення «лютововків», яких назвали Ромул, Рем і Кхалісі. Однак пізніше науковий директор компанії визнала, що це генетично модифіковані сірі вовки, а не точна копія прадавнього виду.
Джордж Р. Р. Мартін тримає дитинча «лютововка», генетично модифікованого сірого вовка. Фото: Colossal Biosciences
Підхід Colossal до створення лютововків полягав у модифікації 20 генів у сірого вовка з метою наближення його зовнішнього вигляду до образу лютововків, але далеко не до повної генетичної ідентичності, як пише The Guardian.
По суті, Colossal Biosciences не «відроджує» тварин буквально, а створює генетично модифіковані аналоги сучасних видів, наділяючи їх рисами вимерлих істот. Тим не менш, науковці не сповільнюють темп. Кого ж вони ще прагнуть «генно воскресити» — топ-п’ятірка.
1. Шерстистий мамонт
Шерстистий мамонт населяв Євразію та Північну Америку в епоху льодовикового періоду. Це був величний слон із густою шерстю, пристосований до холодного клімату. Переважна більшість мамонтів зникла приблизно 10–12 тисяч років тому після завершення льодовикового періоду. Клімат став теплішим, степи змінилися, а люди активно полювали на цих тварин. Невелика популяція карликових мамонтів існувала на острові Врангеля приблизно до 2000 року до н. е.
Colossal прагне створити гібрид азійського слона і мамонта, додавши «мамонтові» генетичні характеристики: шерсть, підшкірний жир, стійкість до низьких температур. Компанія стверджує, що це сприятиме відновленню арктичних екосистем. Багато вчених вважають цю ідею цікавою, але висловлюють сумніви щодо можливості створення справжнього мамонта.
Від шерстистого мамонта завдяки вічній мерзлоті залишилося багато ДНК. Фото: Colossal Biosciences
2. Додо
Додо мешкав на острові Маврикій в Індійському океані. Це був великий нелітаючий птах, що став символом знищення видів людиною. Після прибуття європейців у XVII столітті додо стали об’єктом полювання моряків. Крім того, завезені свині, щури та мавпи знищували яйця птахів.
Останні достовірні згадки про існування виду датуються 1660-ми роками. Colossal планує використовувати генетичне редагування представників родини дронтових — нікобарських голубів — для створення птаха, що матиме ознаки дронта. Критики зазначають, що це буде не «відродження», а створення нового гібридного виду.
Опудало одного з останніх Додо у Музеї природної історії в Лондоні. Фото: Mike Kemp/In Pictures via Getty Images Images
3. Гігантський моа
Моа — гігантський нелітаючий птах з Нової Зеландії. Деякі види сягали 3,6 метра заввишки. Моа жили в ізоляції протягом мільйонів років і не мали природних ворогів. Ситуація змінилася після прибуття людей маорі приблизно у XIII столітті. Птахів масово винищували заради м’яса та пір’я.
Також відбувалося масове знищення лісів, де проживали ці птахи. Вже до XV століття моа повністю зникли. Colossal співпрацює над цим проєктом з новозеландськими дослідниками та відомим режисером Пітером Джексоном, який знімав у Новій Зеландії «Володаря перснів» та «Гобіта». Для проєкту створюються штучні яйця та вивчається геном птаха.
З таким у лісі страшно і зустрітися – ріст моа 3,60 метра. Фото: Colossal Biosciences
4. Блакитний олень
Блакитний олень — це південноафриканська антилопа блакитного забарвлення. Це перший великий африканський ссавець, який зник в історичний період. Тварина мала незвичайний сіро-блакитний відтінок шерсті та мешкала на півдні Африки.
Вид зник приблизно у 1799–1800 роках. Головними причинами стали полювання європейських колоністів та руйнування пасовищ. Популяція була нечисленною ще до прибуття європейців, тому тварина виявилася надзвичайно вразливою. Colossal розглядає можливість відновлення блакитного оленя шляхом генетичного редагування споріднених видів антилоп.
Блакитний олень зник відносно недавно – трохи більше 200 тому. Фото: Colossal Biosciences
5. Тасманійський вовк (Тилацин)
Тилацин — сумчастий хижак, якого часто називають тасманійським вовком або тигровим дияволом через смуги на спині. Він мешкав на території Австралії, Тасманії та Нової Гвінеї. Зовні тварина нагадувала собаку, проте була сумчастим родичем кенгуру та коал. Після появи дінго на материковій Австралії тилацин майже зник, зберігшись переважно в Тасманії.
У XIX–XX століттях європейські колоністи почали масово винищувати тилацинів, вважаючи їх загрозою для овець. Влада Тасманії навіть виплачувала винагороди за вбитих тварин. Останній відомий дикий тилацин, імовірно, загинув у 1930 році, а останній підтверджений представник виду помер у зоопарку Гобарта 7 вересня 1936 року.
Colossal Biosciences та австралійські науковці з University of Melbourne працюють над відновленням тилацина за допомогою технологій CRISPR та генної інженерії. Для цього вивчаються збережені зразки ДНК і використовується найближчий живий родич — товстохвостий даннарт, невеликий сумчастий хижак. Критики проєкту зазначають, що навіть у разі успіху буде створено не справжнього тилацина, а генетично модифіковану сучасну тварину з деякими рисами зниклого виду.
Динозаврів, на щастя, поки що в планах компанії немає. Втім, ще років 10 тому й «лютововків» не створювали.
Тасманійського вовка відстрілювали як хижака, щоб не заважав розведенню овець. Фото: Colossal Biosciences
Джерело: kp.ua