Аспірин та “розрідження крові”: що слід знати, перш ніж розпочинати профілактику

Фото: greenpost.ua

Перманентний стрес, нестача сну, дегідратація – все це стало звичним для українців. На цьому фоні все частіше лунають поради “розріджувати кров”, зокрема, використовуючи аспірин.

Про те, в яких випадках ці рекомендації є доречними, які аналізи насправді потрібно здавати, і чому здоровий стиль життя часом працює краще за пігулки – Коротко про розповів лікар-кардіолог Андрій Петрович Сисецький</strong>.

Вода – щодня, аспірин – за умов стресу

Андрій Сисецький. Фото: Особистий архів

– Андрію Петровичу, іноді в розмовах виникає тема «розрідження крові». Наприклад, за допомогою аспірину. Звідки з’явилась ця думка: кров потрібно “розріджувати”, особливо медикаментами?
– У здоровому стані, при нормальній фізіології, кров не потребує ніякого розрідження. Існує термін гемодилюція (медична процедура контрольованого розведення крові плазмозамінними розчинами для покращення її текучості), зменшення густини та зниження навантаження на серце. – Ред.). Але якщо людина підтримує здоровий спосіб життя – не має шкідливих звичок, достатньо рухається, добре висипається та не відчуває постійний стрес, – кров знаходиться у збалансованому стані, і втручання не потрібне.

Проблеми з’являються, коли є постійні стресові подразники, перенапруження, а також недостатнє вживання рідини. У таких умовах збільшується ризик тромбоемболічних ускладнень, особливо тромбозів. Це особливо важливо для людей небезпечних професій. У таких ситуаціях, при хронічному стресі, невелика доза аспірину може бути обґрунтованою.

– Багато хто думає так: “Я вже немолодий, та й стрес у нас у всіх зараз постійний, краще буду пити аспірин для профілактики”. Наскільки це виправдано?

– Якщо показники коагуляції крові в нормі, коагулограма без відхилень, немає серцево-судинних захворювань, хвороб вен, тромбофлебітів чи судинних захворювань нижніх кінцівок, то потреби у профілактичному вживанні аспірину немає.

Профілактично аспірин можна розглядати лише у випадках сильного чи тривалого стресу, особливо якщо вони з’являються раптово. У таких випадках допустимий разовий прийом невеликої дози.

– Тоді логічно перейти до питання дозування. Яка доза вважається безпечною та результативною?

– Згідно з дослідженнями, оптимальна доза аспірину для антиагрегантного ефекту становить приблизно 150 мг. Це чверть звичайної таблетки по 500 мг.

Необхідно розуміти, що дози менше 150 мг та більше 500 мг можуть мати протилежний ефект – сприяти згущенню крові та утворенню тромбів. Тому аспірин не можна вважати безпечним препаратом. Він потребує обережності, особливо у людей з індивідуальною чутливістю, схильністю до кровотеч, виразковою хворобою шлунка та іншими захворюваннями. Будь-яке втручання повинно бути обґрунтованим.

– Тобто перевищення дози може спричинити зворотний ефект?

– Так. Оптимальним вважається діапазон близько 150 ± 50 мг. Дози більше 500 мг або менше 100-150 мг можуть збільшувати в’язкість крові.

Що робити для попередження в’язкості крові та які ознаки на неї вказують

– Які фактори, крім стресу, сприяють збільшенню в’язкості крові та ризику тромбозів?

– Це надмірне потовиділення, серцево-судинні хвороби, велике фізичне навантаження при недостатньому поповненні рідини. Багато людей – як молодих, так і літніх – перевантажують себе фізично чи розумово, не підтримуючи водний баланс.

В ідеалі людина повинна отримувати близько 1,5-2 літри рідини на день (включаючи воду, чай та інші напої). Якщо споживання зменшується до 0,5-1 літра і при цьому висока активність, ризик тромбозів зростає, але, звісно, не у всіх, а у людей зі схильністю.

– Які симптоми можуть вказувати на проблеми з кровообігом чи венозний застій?

– Зазвичай це неспецифічні ознаки: підвищена втома, головний біль, набряклість, незначні фібрилярні скорочення судин на руках та ногах. Чітких симптомів-провісників зазвичай немає.

Також можуть бути порушення сну, нічні жахи, стани збудження. Все це супроводжується порушенням терморегуляції та підвищеним потовиділенням, що також сприяє згущенню крові. У спеку або при відвідуванні лазні та сауни ризик зростає через гіпертермію.

– Як перевірити в’язкість крові? Які аналізи треба здати?

– Основний аналіз – коагулограма. Найбільш інформативні показники – АЧТЧ (активований частковий тромбопластиновий час) та МНВ (міжнародне нормалізоване відношення).

Якщо можливості обмежені, можна визначити час згортання крові та протромбіновий індекс, але краще все ж таки розширена коагулограма.

Основний аналіз, який потрібно здати, щоб дізнатися про в’язкість крові, – коагулограма. Фото: med-eko.com.ua

Коли аспірин не є дієвим

– Повернемося до аспірину. Його часто називають доступним засобом попередження тромбів. Наскільки він дієвий?

– Він може бути корисним у профілактиці, але при вираженому тромбоутворенні аспірин неефективний. У пацієнтів кардіологічного профілю – після інфаркту, при стентуванні, шунтуванні, артеріальній гіпертензії – він використовується тільки як частина комплексної терапії.

При наявності виразкової хвороби шлунка аспірин або призначається у мінімальних дозах, або взагалі протипоказаний.

До речі, при COVID-інфекції аспірин однозначно протипоказаний – у таких випадках краще парацетамол, а для корекції згортання використовуються інші препарати.

– У яких випадках аспірин протипоказаний?

– При виразковій хворобі, схильності до кровотеч, індивідуальній непереносимості, а також при ДВЗ-синдромі, коли процеси згортання та розрідження крові змінюються. У таких ситуаціях будь-які антиагреганти вимагають особливої обережності.

Окремо варто згадати гострі порушення мозкового кровообігу. При серцево-судинній патології аспірин показаний, а ось при транзиторних ішемічних атаках та інсультах його застосування потребує зваженого рішення, щоб не викликати крововилив.

– Багато хто зауважує, що аспірин допомагає при головному болю…

– Так, особливо при мігренозних болях функціонального характеру. Якщо, звичайно, немає проблем із артеріями шиї, із сонними артеріями, проблем із хребтом чи іншої органічної патології головного мозку. Розрідження крові зменшує ризик “сладж-синдрому” та може полегшити стан. Але при болях іншої природи чи високої інтенсивності ефект буде обмеженим.

– З якого віку допустиме вживання аспірину?

– У мінімальних дозах – індивідуально, але загалом безпечніше орієнтуватися на вік після 12 років. До цього – тільки за суворими показаннями та у дуже малих дозах.

– Що б ви порадили людям, які думають про самостійне “розрідження крові”?

– Насамперед – обстежитися. Не вживати препарати навмання. Виняток – екстремальні ситуації із зневодненням та тривалим стресом, де допустимий разовий прийом 150 мг. У більшості випадків спочатку потрібні аналізи.

Аспірин – не панацея і допомагає далеко не всім. Крім того, слід стежити за дозою. Фото: ілюстративне

Які ще є методи «розрідження»: від сучасних препаратів до вербової лози

– Які сучасні методи використовуються для профілактики та лікування порушень згортання крові?

– Методів дуже багато. Починаючи з фармакологічних – це антиагреганти, дезагреганти, різні групи препаратів. Наприклад, клопідогрель (торгова назва Плавікс), тикагрелор (Брилінта 90), Курантіл, Атромбін, Карбокромен – їх існує велика кількість.

Є й народні засоби. Чесно кажучи, я не бачив від них значного ефекту, хоча суб’єктивно пацієнти почувалися стабільніше. Наприклад, використовували настій з вербової лози: навесні сушать кінчики гілок плакучої верби. Вони дійсно мають невелику антикоагулянтну дію, але вона мінімальна. Це підходить для планового режиму, коли у людини спокійне життя та відсутні стреси. Цей відвар – один із найдавніших народних рецептів.

Якщо говорити про сучасні медичні стратегії, то за серйозної патології існує чітка класифікація. Є люди у нормальному стані, є пограничний стан – високий ризик серцево-судинних захворювань, у тому числі тромбозів вен нижніх кінцівок. І є пацієнти, у яких вже є виражена патологія – серцево-судинна, у поєднанні із захворюваннями вен нижніх кінцівок, тромбофлебітами, варикозним розширенням вен.

У таких пацієнтів застосовується вже подвійна чи потрійна антикоагулянтна терапія. Там аспірин може навіть не призначатися зовсім. Використовуються серйозніші препарати, вони призначаються виключно лікарем. Але загалом це антикоагулянти: ривароксабан, апіксабан, фракціонований гепарин в ін’єкціях, тромболізис – коли антикоагулянти вводяться внутрішньовенно. Спектр показань та методів досить широкий.

– Раз ми заговорили про народні методи, що скажете про часник? Він допомагає?

– Часник та цибуля, навпаки, сприяють збільшенню густини крові, хоча я не бачив ще жодного випадку тромбозу, викликаного часником чи цибулею. У помірних кількостях це нормально, але для розрідження крові такі засоби однозначно не діють.

Коли ми говоримо про розрідження крові, ми повинні думати не тільки про саму кров та її в’язкість у магістральних судинах чи капілярах, а й про стан судинної стінки, по якій ця кров тече. Важливо, щоб ендотелій, внутрішня оболонка судин, був у нормальному стані. Адже буває так: густота крові нормальна, а через проблеми з ендотелієм починається процес тромбоутворення. Хоча, зазвичай, це паралельні процеси.

Для цих випадків є свої препарати та добавки. Наприклад, олія з екстрактом виноградних кісточок. Там містяться антиоксиданти, які підтримують судинну стінку. У поєднанні, наприклад, із Веноплантом це дає досить хороший ефект.

Є препарат Детралекс – його застосовують вже при проблемах з венами та судинами. Але це потрібно робити під контролем лікаря, за показаннями та за відсутності вираженої індивідуальної чутливості.

Важливо підтримувати і нормальну густоту крові, і стан судинної стінки – ці речі взаємопов’язані, їх не можна розділяти.

– А якщо просто купити олію виноградних кісточок і вживати її – це не зашкодить?

– Не зашкодить. Але краще брати екстракт виноградних кісточок. Оптимальна доза екстракту – 500 мг, менша вже не так ефективно. Бажано у капсулах, щоб було зручно вживати.

Якщо вживати саму олію, рекомендується від однієї до трьох столових ложок на день. Мої американські колеги і самі її вживають, і рекомендують пацієнтам – і кардіологічного профілю, і людям, які працюють в умовах постійного стресу. Ми з ними цю схему відпрацювали. Використовуємо олію виноградних кісточок різних сортів – білого винограду, чорного винограду, рожевий виноград дає додатковий ефект.

Будь-який вид олії потрібно вживати не довше місяця, після чого обов’язково робити тижневу перерву. Не можна вживати це безкінечно: організму потрібно періодично відпочивати від будь-яких препаратів та добавок. За винятком станів, що загрожують життю, коли потрібне лікування за суворим протоколом.

– Спосіб життя важливий для нормальної в’язкості крові?

– Він відіграє ключову роль. Нормальний сон, фізична активність, достатнє вживання чистої води без добавок. Проста рекомендація – склянка чистої негазованої води вранці натщесерце, за 30 хвилин до сніданку.

– Чи багато людей сьогодні стикаються із проблемою згущення крові?

– Так, особливо в умовах хронічного стресу, тривоги, порушення сну. Тривожно-депресивні стани, чергування занепаду сил та перезбудження, судинні спазми – все це підвищує ризик.

Якщо говорити про Україну – це ночі без сну, постійна напруга, тривога, хронічні тривожні стани. Один із напрямків моїх наукових досліджень – тривожно-депресивні розлади. Коли чергується депресія, яка може виявлятися різким занепадом сил, а потім перезбудженням.

Якщо є панічні настрої – не обов’язково яскраво виражені, іноді згладжені, – людина починає непродуктивно метушитися. Ефект від дій невисокий, а енерговитрати при цьому досить великі. Це також додатково сприяє згущенню крові.

Виникають спастичні стани судин, а спазм плюс згущення крові – це вже досить високий ризик. Але важливо розуміти: організм у більшості випадків здатний до самовідновлення.

– Тобто підстав для паніки немає?

– Абсолютно правильно. Ми набагато стійкіші, ніж думаємо. Важливо зважати на ризики, але спокійно, без зайвого драматизму. Профілактика починається зі способу життя та усвідомленого ставлення до свого здоров’я.

* Важливо

Перед вживанням будь-якого препарату проконсультуйтеся зі своїм лікарем. Не займайтеся самолікуванням.