Міжнародні союзники оприлюднили спільний документ на підтримку України в рамках 61-ї Венеційської бієнале Фото 07.05.2026 11:26 Укрінформ Міжнародні союзники оприлюднили спільний документ на підтримку України в рамках 61-ї Венеційської бієнале, в якому наголосили на потребі об’єднаної міжнародної позиції стосовно російської агресії та її наслідків для сфери культури.
Як інформує Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.
Документ підписали Польща, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Іспанія, Швеція, Франція, Данія, Нідерланди, Бельгія, Чорногорія, Хорватія, Австрія і Україна.
Текст документа зачитала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань – міністерка культури, комісарка Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале Тетяна Бережна.
Також з промовами виступили представники урядів країн-партнерів: міністерка культури та національної спадщини Республіки Польща Марта Цєнковська, міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічене, міністерка культури Естонської Республіки Хейді Пурга, міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан, а також державна секретарка Міністерства культури Латвійської Республіки Даце Вілсоне.
Марта Цєнковська
Вайда Алекнавічене
Хейді Пурга
Крістіан Жардан
Даце Вілсоне
Оприлюднення документа відбулося в рамках події «Формуючи культурне майбутнє під час війни: український горизонт» у Польському павільйоні, присвяченій ролі культури в умовах війни та міжнародній допомозі українському культурному сектору.
Зазначається, що подія зібрала митців, міжнародних кураторів, представників культурних організацій і керівництво міністерств культури країн-союзників.
Після оприлюднення відбулась дискусія за участі Жанни Кадирової та Алевтини Кахідзе (Україна), Агнешки Піндери – комісарки Польського павільйону і директорки Національної галереї мистецтв «Захента», Марії Іссерліс – кураторки та заступниці голови Українського культурного фонду (Берлін), а також Франчески фон Тіссен-Борнеміси – засновниці й голови TBA21 Thyssen-Bornemisza Art Contemporary.
«Культурні інституції формують сенси та визначають межі прийнятного. Вони впливають на те, як соціуми розуміють дійсність і несуть відповідальність за еталони, які закріплюють. Культура відображає цінності, і сьогодні ці цінності потребують чіткості, цілісності й послідовності. Для мене честь бути тут разом із партнерами, об’єднаними спільними демократичними цінностями – гідністю, відповідальністю та повагою до свободи культури. Ця солідарність підсилює наш загальний голос, і сьогодні ми говоримо ним разом», – підкреслила Бережна.
У документі підкреслюється, що повномасштабна війна Росії проти України спрямована не тільки проти людських життів, а й проти культурної ідентичності, надбання та історичної пам’яті українського народу. З початку агресії загинули сотні українських митців, а тисячі об’єктів культурної спадщини зазнали пошкоджень або були зруйновані.
Міністерка культури Польщі зауважила: «Ми не можемо дозволити, щоб російська пропаганда говорила мовою культури. Від імені міжнародної мистецької спільноти ми стоїмо поруч з Україною – з її митцями, її громадянами та її майбутнім. Ми чітко заявляємо: культура не може бути щитом агресії і не може бути інструментом пропаганди. Вона має залишатися простором свободи. Саме тому ми маємо бути тут сьогодні».
Учасники документа рішуче засудили систематичні атаки на цивільне населення і культурну інфраструктуру, наголосивши, що такі дії мають ознаки воєнних злочинів і потребують належної міжнародної правової оцінки та відповідальності.
Міністерка культури Литви зазначила: «Ми повинні бути чіткими: не всі наративи є рівнозначними, коли деякі з них мають на меті легітимізувати агресію. Культурний простір не може піддаватися агресії. Наша присутність тут – це знак солідарності й відповідальності. Ми висловлюємо рішучу підтримку Україні та її народу, який бореться за свободу і гідність».
Зі свого боку, міністерка культури Естонії заявила: «У час, коли розмаїття культур, мов, форм вираження й ідентичностей має активно захищатися від будь-яких форм імперіалізму, це є одним із ключових моральних викликів нашого часу. Суверенітет, мова й культура України не є предметом для дискусії — вони закріплені міжнародним правом, підтверджені демократичним вибором і століттями історії. Мистецька свобода і свобода вираження не можуть бути використані для виправдання чи «відбілювання» злочинів».
Підписанти наголосили на неприпустимості участі держави-агресора в міжнародних культурних подіях. Вони підкреслили, що культурні платформи не можуть використовуватися для обходу політичної та моральної відповідальності за розв’язану війну.
«Молдова підтримує Україну з першого дня повномасштабного вторгнення. Сьогодні особливо важливо говорити про боротьбу українського народу за свободу. Українці борються не тільки за свою державу, а й за світ, у якому кожен має право на свободу та гідність», – наголосив міністр культури Молдови.
Як заявила державна секретарка Міністерства культури Латвії, «ми тут, щоб підтримати Україну і цінності свободи. Росія намагається використовувати культурні платформи як інструмент м’якої сили, але ми не будемо мовчати. Ми стоїмо за свободу і за Україну – ми будемо видимими, ми будемо почутими. Разом з митцями Латвії, Литви й Естонії триває мистецький рух, який також підтримує Україну і захищає ці цінності».
Сторони закликали міжнародну спільноту до:
- посилення санкційного тиску на Російську Федерацію;
- запровадження обмежувальних заходів щодо осіб, зокрема у сфері культури, які підтримують агресію;
- недопущення легітимізації держави-агресора через участь у престижних міжнародних заходах.
Учасники також підтвердили незмінну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У документі наголошується, що культура є невід’ємною складовою демократичних цінностей – свободи, гідності та прав людини – і не може бути відокремлена від реальності, в якій ці цінності зазнають порушень.
У Мінкульті нагадали, що після появи інформації про можливу участь Росії у 61-й Венеційській бієнале Україна спільно з міжнародними союзниками розпочала послідовну роботу з недопущення держави-агресора до участі в одному з найбільш авторитетних мистецьких форумів світу. Задіяний комплекс дипломатичних і політичних інструментів – від офіційних звернень і консолідації міжнародної підтримки до опрацювання санкційних механізмів.
Міністерство культури України спільно з Міністерством закордонних справ України закликали переглянути рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале. Цю позицію підтримали представники 22 європейських держав. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також наголосила на моральній неприйнятності участі Росії у міжнародних культурних подіях на тлі систематичного знищення української культурної спадщини. У цьому контексті порушено питання подальшої фінансової підтримки Венеційської бієнале з боку Європейського Союзу.
Україна вже запровадила персональні санкції проти окремих осіб, причетних до підготовки російського павільйону, і продовжує систематичну взаємодію з міжнародними партнерами з метою забезпечення відповідності культурних платформ принципам відповідальності та демократичних цінностей.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародне журі Венеційської бієнале йде у відставку через суперечки щодо повернення Росії на захід.
Фото: mincult.gov.ua
Венеційська бієнале Росія Бережна Мінкульт