© Конституційний Суд України/ офіційний веб-сайт Єдиний конституційний орган влади України не має постійного керівника з початку 2021 року.
Конституційний Суд призначив позачергове пленарне засідання на 18 вересня для розгляду питання про обрання свого голови. Раніше цього року суд зробив останню спробу призначити голову, під час якої Віктор Городовенко бажав отримати цю посаду, але не зміг отримати навіть формального голосування. Тим не менш, Городовенко залишається єдиним публічно оголошеним претендентом на цю посаду, а його термін повноважень судді закінчується наступного року, що потенційно робить це його останнім шансом.
Як раніше зазначало ZN.UA, позиція адміністрації президента відіграє вирішальну роль у визначенні керівництва Конституційного Суду, історично пріоритезуючи узгодження з його інтересами. Тривала вакансія зумовлена тим, що жоден з нещодавніх кандидатів не отримав достатньої підтримки з боку адміністрації президента. Більше того, збереження тимчасового керівника відповідає поточним пріоритетам адміністрації, оскільки термінова залежність від функцій суду на цьому етапі видається зайвою.
Виконувачем обов'язків керівника суду наразі є Олександр Петришин, суддя за найвищим рангом, призначений президентом Володимиром Зеленським за спірних обставин, який заповнив неіснуючу вакансію поза межами конституції. Примітно, що склад суду відображає політичну однорідність, оскільки сім із дванадцяти суддів були обрані під час перебування на посаді Зеленського, що викликає занепокоєння щодо його здатності підтримувати систему стримувань і противаг у державних структурах.
Ці фактори свідчать про те, що четвергове засідання, ймовірно, призведе до подальших затримок або неоднозначного результату.
Окремо, зберігаються операційні проблеми через невирішені питання легітимності навколо керівника секретаріату суду. Віктор Бесчастний, термін повноважень якого закінчився в січні, продовжує незаконно обіймати цю посаду. Нещодавно парламентське розслідування, проведене депутаткою Юлією Яцик, розглядало це питання, але не дало суттєвого вирішення, залишивши невирішеними юридичні та фінансові ризики, включаючи сумнівні призначення та приблизно 1,5 мільйона державних коштів, виділених на зарплату Бесчастного. Хоча тимчасово ці проблеми вирішуються внутрішньо, вони зрештою можуть призвести до судового або правоохоронного розслідування.
У попередніх зверненнях парламентаря Ігоря Герасименка було підкреслено ймовірні сепаратистські зв'язки Бесчастного з часів його роботи в Донецькій обласній адміністрації, де він, як повідомляється, підтримував територіальне відокремлення. Конституційний Суд відхилив ці твердження як дискваліфікуючі фактори для його посади.
Постійний інституційний глухий кут у критично важливих адміністративних питаннях ставить під сумнів здатність суду виконувати свій конституційний мандат. Примітно, що його Велика палата не виносила рішення з лютого 2023 року. З огляду на виникнення нагальних правових викликів, здатність суду надавати авторитетні тлумачення залишається під дедалі більшою увагою.
