Верховний Суд прийняв постанову, що де-факто обмежує можливість акціонерів ліквідовуваних банків звертатися за судовим захистом. Ця ухвала спровокувала обурення серед правників та екс-суддів, які наголошують на порушенні базових прав, гарантованих Конституцією.
Колегія Касаційного адміністративного суду Верховного Суду винесла суб’єктивне рішення щодо справи банку “Конкорд”, що знаходиться на етапі припинення діяльності. Судді де-юре заблокували акціонерам фінустанови шлях до відновлення справедливості, що становить пряму загрозу їхнім конституційним гарантіям. До такого висновку прийшли експерти з права та колишні представники судової гілки влади, які проаналізували документи справи.
Спочатку суди нижчих інстанцій визнали протизаконними дії НБУ щодо анулювання банківської ліцензії “Конкорду” та постановили їх відмінити. Незгодні з цим НБУ та ФГВФО ініціювали касаційне оскарження, вимагаючи скасування рішень і припинення провадження.
“Верховний Суд анулював два судові акти, де ми підтвердили незаконність позбавлення “Конкорду” ліцензії. Після піврічного очікування ми отримали вердикт, що ігнорує як правові норми, так і логіку. Нас навіть не вислухали — процес відбувся закрито, без дебатів та участі сторін”, — розповіла Олена Сосєдка у Facebook.
У мотивувальній частині постанови зазначено, що українські суди не мають повноважень розглядати позови акціонерів ліквідованих банків проти НБУ, незалежно від характеру порушень.
“Колегія висловила правовий погляд, що вимоги колишніх власників банків не можуть бути розглянуті жодною судовою ланкою — ні адміністративною, ні господарською, ні цивільною. Це створює правовий вакуум”, — йдеться у тексті рішення.
Таким чином, Верховний Суд уникнув аналізу обставин справи “Конкорду”, припинивши провадження без розгляду по суті. Колегія також утрималась від оцінки законності попередніх судових рішень.
Правовий тупік
Екс-суддя вказав на хронічну проблему: з 2019 року держава послідовно обмежує акціонерам банків доступ до правової захисту. Серед іншого, було ускладнено процедуру доказування та введено обмеження на подачу позовів.
Юристи наголошують, що рішення у справі “Конкорду” суперечить статті 124 Конституції, що гарантує всеосяжну судову юрисдикцію. Денис Нев’ядомський, керівник Асоціації суддів у відставці, зауважив:
“Суд зобов’язаний визначити відповідну підсудність, а не уникати розгляду. У цьому випадку Верховний Суд ухилився від виконання обов’язку, що безпосередньо впливає на конституційні права громадян”.
Адвокат Дмитро Касьяненко акцентував на небезпеці формулювань у постанові: “Фраза «не підлягають розгляду жодним судом» суперечить міжнародним стандартам, зокрема статті 6 Європейської конвенції, яка гарантує право на справедливий суд”.
Колишній заступник Генпрокурора Олексій Баганець назвав ситуацію безпрецедентною: “Важко повірити, що Верховний Суд легалізував відмову у праві на звернення до суду. Це створює небезпечний прецедент”.
Суперечливість як система
29 липня 2025 року та сама судова колегія в справі “Місто Банку” визнала позов акціонерів відповідним нормативам КАС, ставши на бік НБУ. Проте вже 30 липня у аналогічній справі “Конкорду” судді дійшли протилежного висновку, хоча обидва кейси ґрунтувались на одній статті законодавства.
Цікаво, що в обох процесах брав участь суддя Семен Стеценко. У першому випадку він підтримав можливість розгляду позову, у другому — категорично її заперечив.
Олена Сосєдка назвала таку різницю в підходах ознакою упередженості: “Це схоже на гру в шахи, де правила змінюються під час партії. Два однакових кейси — два протилежних рішення. На чому ґрунтується така «правова логіка»?”
За словами екс-судді Олександра Ситникова, ключова відмінність — у відмові колегії аналізувати справу “Конкорду” по суті. “Вирішальним стало застосування спеціальних норм, хоча формальних підстав для закриття провадження не існувало”, — пояснив він.
Системне порушення прав
Експерти наголошують: акціонери ліквідованих банків опинилися у правовій пастці. Навіть якщо дії НБУ визнають незаконними, відновити діяльність банку чи отримати компенсацію неможливо через законодавчі обмеження.
З 2019 року було прийнято низку нормативних змін, які:
- обмежили коло доступних доказів;
- звужували можливості судового оскарження;
- наділили ФГВФО широкими повноваженнями.
“Акціонери не визнаються кредиторами, тому їхні претензії ігноруються під час ліквідації. А судова система фактично легалізувала безправ’я через заборону на розгляд справ”, — підсумував Касьяненко.
Історичний контекст
Попри військовий стан, процес ліквідації банків триває. З 2022 року припинили роботу 8 фінустанов. “Конкорд” став першим прибутковим банком, який потрапив під ліквідацію — за даними його засновників, установ мала достатньо ресурсів для виконання зобов’язань. Проте законодавчий механізм передбачає тривалий процес, який може тривати до 36 місяців.
