Що думають медики про ринок БАДів.
На тлі заяв про потенційне посилення контролю за обігом біологічно активних добавок (БАДів), серед частини медиків зростає занепокоєння: замість розв’язання нагальних проблем системи охорони здоров’я у владі знову намагаються “винайти велосипед”. УНН зібрав думки лікарів щодо можливого запровадження нового регулювання на ринку БАДів.
БАДи – це не ліки, але й не “шкідливі пігулки”
Насамперед, потрібно чітко розуміти: біологічно активні добавки – це не лікарські засоби, але й не щось небезпечне. У більшості випадків ідеться про вітаміни, мікроелементи та інші речовини, що підтримують організм у періоди підвищеного навантаження, дієтичних обмежень, або за певних клінічних показань. До прикладу, вітамін D, магній, фолієва кислота, Омега-3 – усе це поширені БАДи, які приймає значна кількість українців. У нашій країні, як і у світі, БАДи вважаються частиною харчування. І тому, як у нас, так і за кордоном, вони продаються без рецепта.
Сьогодні аптеки, поряд із рецептурними препаратами, пропонують пацієнтам широкий вибір засобів підтримки здоров’я – зокрема й БАДи. Це – поширена світова практика. І важливо розуміти: те, що фармацевт запропонував БАД, не означає примус до купівлі. Рішення завжди ухвалює сам пацієнт.
Окремі каси або рецепти для БАДів?
На тлі дискусій про регулювання продажу БАДів лунають пропозиції від окремих нардепів “відділити” ці добавки в аптеках – наприклад, через спеціальні каси чи полиці. Проте лікарі переконані: таке “новаторство” створить плутанину, не має нічого спільного з охороною здоров’я та може мати зворотній економічний ефект для бізнесу.
Ще більш деструктивними виглядають ідеї зробити БАДи рецептурними, щоб аптеки їх відпускали пацієнтам виключно при наявності рецепта від лікаря.
“Це як винахід велосипеда для себе… Це буде заважати і пацієнтам, і лікарям”, – зазначає акушер-гінеколог Ольга Дубенко.
Лікарі наголошують: запровадження рецептів на БАДи – це не просто незручність для пацієнтів. Це – пряме навантаження на медичну систему, яка й без того працює на межі.
“Я пів дня трачу, захожу в систему, виписую рецепт… Я вважаю, що це зайве навантаження для всіх: для аптеки, для лікарів і пацієнтів. Тим паче БАДи”, – каже Дубенко.
Схожої думки й онколог Сергій Коровін. “БАДи купуються вільно, це перше. А друге – у нас не так багато спеціалістів, які можуть орієнтуватися у цій проблемі… Це ж навантаження на лікарів, те про що ви говорите – це брєд”, – зазначив лікар.
БАДи можуть бути корисними. Але не для регулятора
Попри те, що біологічно активні добавки не є ліками, у низці випадків їх приймання має сенс. Наприклад, якщо це відбувається за призначенням лікаря, або ж якщо людина орієнтується в потребах свого організму і самостійно вирішує приймати. Яскравим прикладом може бути приймання тієї ж “Омеги-3”, якщо людина не вживає достатньо риби, або ж не вживає якийсь вид продуктів. Наприклад, у випадку дефіциту вітаміну D, чи в післяопераційний період, під час дієт, для спортсменів або в умовах стресу лікарі можуть рекомендувати доповнити раціон харчовими добавками. У будь-якому випадку краще консультуватися з приводу цього з фахівцем.
Варто зауважити, що в окремих випадках лікарі призначають пацієнтам додаткові аналізи для виявлення того чи іншого дефіциту і тоді рекомендують курс вітамінів чи мінералів.
“Наприклад, якщо я як лікар діагностую анемію, причому особливо анемію мієлобластну, яка може бути результатом дефіциту вітаміну В12, то тоді – так, я направлю на цей аналіз”, – пояснив педіатр Андрій Пеньков.
Він додав, що аналізи не призначаються усім підряд, це необхідно у виключних випадках. Тоді потреби організму можуть задовольняти за допомогою вітамінних комплексів.
Лікар також нагадав, що, наприклад, вітамін D – чи не єдиний, який потрібно приймати майже усім, але для цього лікар повинен визначити коректне дозування. Часто вітамін D у мінімальному дозуванні лікарі рекомендують приймати дітям.
Приймання біологічно активних добавок є особливо актуальним для українських військових, які повертаються з російського полону, де не мали доступу до якісного харчування.
“Я можу уявити, як наші хлопці повертаються з полону, з дистрофією, з дуже критичною втратою ваги, і, може, у період реабілітації разом з дієтою вони будуть отримувати якісь препарати. Чи, наприклад, люди, які займаються спортом, вони можуть потребувати більший рівень, там, білка протеїнового, а це дуже важко досягти за допомогою звичайної їжі”, – зазначив Пеньков.
Загалом, він нагадав, що БАДи були створені для підтримки організму передусім космонавтів та військових, які під час своєї роботи не мають доступу до якісного харчування. Лікарі наголошують, що, маючи хороший різноманітний раціон, потреба в додаткових мікроелементах може не виникнути.
Головне – контроль якості
У будь-якому разі, переконані медики, не потрібна заборона чи додаткове регулювання БАДів, потрібен жорсткий контроль якості продукції на ринку.
“Дуже важливо, щоб гівно не продавалося. Рецепти тут не допоможуть ніяк”, – прямо заявляє Пеньков.
Тож БАДи – це не добро і не зло. Це окрема категорія засобів, які можуть допомогти підтримати організм у певних ситуаціях. Демонізувати їх не варто, але й зводити до статусу “майже ліків”, запроваджуючи рецепти чи спеціальні каси, – ще гірше. Це додатковий тиск на пацієнтів і лікарів, без жодної доказової вигоди.
Питання лежить у площині обізнаності пацієнтів, які роблять свідомий вибір. Українська система охорони здоров’я потребує не фейкових реформ, а реальної роботи для покращення життя пацієнтів: кадрів, інфраструктури, довіри. А рецепти на вітамін С, окрема каса для магнію чи черга до сімейного лікаря за фолієвою кислотою – це точно не те, що покращить ситуацію.
