Психолог Олексій Удовенко пояснив, що страх – це реакція на конкретну загрозу, тоді як тривога виникає через очікування небезпеки без чіткого стимулу. Він наголосив, що реакція стає патологічною лише тоді, коли вона заважає повсякденному функціонуванню.
Страх виникає як реакція на конкретну загрозу, тоді як тривога пов’язана з очікуванням небезпеки без чіткого стимулу. Про це психолог Олексій Удовенко розповів у подкасті з Юлією Зорій, повідомляє УНН.
Деталі
Він пояснив, що емоції – це складна психофізіологічна реакція, яка включає тіло, мозок та інтелектуальне розуміння подій. Вони завжди пов'язані з нашим досвідом і формуються як реакція на зовнішній світ. Саме тому емоції можуть бути релевантними або нерелевантними до конкретної ситуації, але в будь-якому випадку їхня природа ґрунтується на попередньому досвіді людини.
Експерт наголосив, що страх і тривога – це не одне й те саме. Страх зазвичай виникає у відповідь на певний подразник, який несе очевидну небезпеку. Натомість тривога з'являється, коли загроза лише очікується або передбачається, але не зображується об'єктивно.
Якщо ми конкретно запитаємо себе, що таке страх і тривога, чи вони різні? Я зазвичай наводжу простий приклад. Якщо ми йдемо лісом і зустрічаємо вовків, найімовірніше, ми відчуємо страх. Так, тому що є специфіка, є конкретний стимул у вигляді вовка. А звідки ми беремо цю інформацію? Досвід? Так, нам колись пояснювали, що це небезпечно. Якщо у нас немає цього стимулу настільки конкретного, то ми очікуватимемо небезпеки. Тобто, якщо нам скажуть, що там є вовки, ми їх ще не бачимо, але знаємо, що вони там є, то ми відчуємо тривогу.
– пояснює Удовенко.
Він наголошує, що тривога та занепокоєння не є патологічними реакціями. Будь-яка реакція є патологічною, якщо вона порушує повсякденне функціонування людини.
Коли це стає надмірним, коли цей страх стає надмірним, або ця тривога стає надмірною, заважаючи нам займатися звичайними сімейними справами, тоді ми говоримо про патологію. У цьому випадку ми кажемо, що якщо будь-яка з наших реакцій заважає нам функціонувати
– наголошує психолог.
Спеціаліст також пояснює, що окрім усього цього, у нас різні культурні звичаї та середовище. Крім того, ми виросли в різні часи та в різних традиціях.
І, наприклад, споглядання якоїсь умовно жорстокої події для сучасної людини не те саме, що споглядання тієї ж події 500 років тому чи 1000 років тому в певній культурі, обставинах тощо. Тому ми не починаємо з питання «Ця реакція погана чи хороша?». Ми кажемо, чи заважає ця реакція повсякденному функціонуванню і, зокрема, функціонуванню в суспільстві.
– наголошує Удовенко.
Ще філософи античності, а пізніше й Декарт, наголошували, що тривога виникає, коли людина відчуває небезпеку, але не може чітко визначити, що це таке.
