25 серпня відзначають День примирливого поцілунку та народження бляшанки. Цього дня також з’явилася операційна система Linux, а віряни святкують перенесення мощей апостола Варфоломія.
Сьогодні, 25 серпня, відзначають День примирливого поцілунку та День народженні бляшанки – консервної банки, яка стала справжнім проривом у харчовій промисловості, пише УНН.
День примирливого поцілунку
Свято бере початок у Великій Британії XIX століття, де його започаткували як символ миру в стосунках. Сьогодні День примирливого поцілунку відзначають у багатьох країнах світу, і він залишається нагадуванням про цінність прощення та нових початків.
Час від часу конфлікти трапляються в кожного – чи то з рідними, друзями, чи з коханою людиною. Суперечки, образи або навіть гучні скандали – усе це частина життя. Проте сьогоднішнє свято нагадує: настав час відкласти образи, припинити боротьбу та зробити перший крок до миру.
День примирливого поцілунку закликає забути про старі образи – від дрібної суперечки до затяжної ворожнечі. Знайдіть сили пробачити, примиріться, а фінальним акордом нехай стане поцілунок. Кажуть, у закоханих це взагалі найприємніший момент після сварки, а дехто жартує, що іноді конфлікти виникають лише заради такого солодкого завершення.
День народження операційної системи Linux
25 серпня 1991 року студент Гельсінського університету Лінус Торвальдс завершив роботу над власною операційною системою, яка згодом отримала назву Linux. Спершу він прагнув створити домашній аналог Unix, яким користувався в університеті, й розглядав проєкт лише як навчальне хобі.
Натхненням стала платформа Minix, створена з освітньою метою, однак амбіції Торвальдса вийшли далеко за її межі. Назва Linux з’явилася як комбінація імені автора та Unix – і швидко закріпилася, попри початкову ідею перейменувати систему на Freax.
Уже через кілька років Linux поширилася по всьому світу, ставши основою для мільйонів персональних комп’ютерів, серверів і мобільних пристроїв.
День народження бляшанки
На перший погляд ця дата може здаватися жартівливою, проте саме завдяки появі бляшанки людство отримало можливість зберігати їжу місяцями й навіть роками без втрати смаку та користі. Консервна банка стала справжнім проривом у харчовій промисловості та побуті, дозволивши транспортувати продукти на великі відстані та робити їх доступними у будь-який сезон.
Саме тому консервна банка вважається одним із найважливіших винаходів, який значно полегшив життя мільйонам людей. День, присвячений їй, чудова нагода віддати шану тим, хто зробив цей винахід.
12-й тиждень після П’ятдесятниці
12-й тиждень після П’ятдесятниці у 2025 році припадає на період із 25 по 31 серпня. Цей час у церковному календарі вважається частиною післясвяткового періоду, коли віруючі продовжують духовне осмислення подій Зіслання Святого Духа та утверджують свою віру у повсякденному житті.
У цей тиждень особлива увага приділяється молитвам за єдність Церкви та мир у суспільстві, за родини та дітей, а також за душі тих, хто відійшов від життя. Традиційно у храмах читають псалми та уривки з Євангелія, які нагадують про любов, смирення та служіння ближньому.
Перенесення мощів апостола Варфоломія (VI)
25 серпня віряни відзначають свято перенесення мощів апостола Варфоломія (VI).
Апостол Варфоломій постраждав за Христа в Албанії Вірменській (нині Баку) у 71 році, де після його мученицької кончини зберігалися святі мощі. Вони приносили численні чудеса та навертали невіруючих до Христа. За імператора Анастасія (491–518) мощі були перенесені до новозбудованого міста Анастасіуполь (або Дару) і перебували там до кінця VI століття.
Коли місто захопив перський цар Хозрой, християни взяли ковчег із мощами й намагалися врятувати святиню, несучи її до берегів Чорного моря. Жерці кинули ковчег у море разом із чотирма іншими святинями мучеників Папіана, Лукіана, Григорія та Акакія, але ковчеги чудесним чином не потонули і допливли до Італії.
Ковчег із мощами апостола Варфоломія пристав до берега біля острова Ліпарі, де єпископ Агафон разом із кліром урочисто переніс його до церкви. Там від мощей витікало зцілювальне миро. Святині залишалися на Ліпарі до середини IX століття, а потім християнські купці перевезли їх у місто Беневент, де їх з великим почестями помістили в головній церкві.
