Британський посол у Вашингтоні Пітер Мандельсон активно просуває ідею організації Супербоулу в Лондоні. Це дозволить підвищити престиж міста як глобального центру спортивних подій та залучити увагу шанувальників зі США.
Дипломат розпочав широкомасштабну кампанію, спрямовану на те, щоб вперше вивести головний ігровий захід НФЛ – Супербоул – за межі американського континенту. Він наполягає, що саме британська столиця має стати майданчиком для цієї легендарної події, що ще більше утвердить її позиції у світовому спорті.
Інформацію про це оприлюднило видання Politico, повідомляє УНН.
Деталі
Мандельсон обрав нетрадиційний підхід у своїй дипломатичній роботі, зосередившись не лише на політиці та економіці, а й на спортивній сфері для залучення симпатій американців.
Під час виступу перед Чиказькою радою з міжнародних питань посол зазначив, що з лютого цього року він наполегливо лобіює проведення Супербоулу за кордоном. Найбільш вдалою локацією для цього, на його думку, є Лондон.
Мета моєї діяльності – організувати Супербоул у Британії. Не має значення, коли саме це станеться, але я прагну, аби оголошення про подію відбулося за часів мого посольства
– заявив Мандельсон.
Схожу ініціативу минулого року висловив і лондонський мер Садік Хан, акцентуючи, що проведення чемпіонату зробить місто ще привабливішим для міжнародної спільноти та залучить до Європи численних фанатів зі США.
Незважаючи на те, що стадіон “Тоттенгем Готспур” готується до двох матчів НФЛ у жовтні, фінальні змагання 2026 року заплановано на арені “Левайс” у Каліфорнії.
За всю історію Супербоулу, яка триває понад 50 років, він ніколи не виходив за межі США. Саме цю традицію Мандельсон прагне порушити. Британські політики не вперше ініціюють проведення престижних змагань. Так, Ерік Трамп, син колишнього президента США, пропонував організувати Відкритий чемпіонат з гольфу на полі свого батька в шотландському Тернберрі.
Однак організатори відхилили пропозицію через складність організації та невизначеність фінансових перспектив.Супербоул у Лондоні може перетворитися не лише на визначну спортивну подію, а й на символічний акт єдності, що об’єднає два береги Атлантики через культову для американців гру.