Експерт Віктор Сердюк відзначає невідповідність виконанню президентського доручення щодо зменшення вартості ліків на 30%. Запровадження заборони на маркетингові угоди спричинило підвищення цін замість очікуваного здешевлення.
Ще на початку лютого 2025 року Президент України доручив РНБО, Кабміну та МОЗ впорядкувати механізми формування цін на фармацевтичні засоби та забезпечити їх зниження мінімум на 30%. Це завдання було визначено ключовим через різке скорочення доходів громадян під час війни та стрімке зростання витрат на ліки. Проте через півроку відсутні відчутні зміни. Цю інформацію оприлюднив у Facebook Глава Всеукраїнської благодійної організації «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів» Віктор Сердюк, як передає УНН.
Деталі ситуації
Як зазначає експерт, українські виробники добровільно знизили ціни лише на сотню найпопулярніших препаратів («топ-100»), відібраних за кількістю проданих упаковок. Решта медикаментів, які складають основну частку витрат пацієнтів, залишилися без уваги. Ідеї щодо залучення іноземних компаній та перегляду критеріїв відбору так і не знайшли практичного втілення – обговорення затягнулись, а рішучі дії відсутні.
На жаль, ініціативи залишилися лише на папері через нескінченні дебати. Більшість препаратів, особливо необхідних хронічним хворим, залишаються недоступними для звичайних сімей. Люди продовжують витрачати значну частину бюджету на лікування, що закономірно викликає обурення
− повідомив у Facebook Віктор Сердюк.
Сердюк також наголосив, що ситуацію погіршила урядова заборона маркетингових угод між аптеками та виробниками з 1 березня 2025 року. Незважаючи на очікування здешевлення, частина медикаментів подорожчала, що пізніше визнали навіть у МОЗ. Заборона не враховувала, що такі угоди дозволяли аптекам надавати знижки та реалізовувати соціальні програми.
«Помилкове трактування маркетингу як шкідливого явища призвело до зворотного ефекту. Відновлення цих механізмів могло б сприяти стабілізації цін, проте навіть конструктивні ідеї зустрічають опір окремих учасників ринку», – заявив експерт.
Головною причиною невиконання президентського доручення він називає відсутність чітких регуляторних рішень: МОЗ досі не запропонував конкретних змін, а Уряд не може ввести ефективні інструменти контролю на фармацевтичному ринку.
«Проєкт постанови щодо відновлення маркетингу не внесено до Кабміну. Бізнес не розуміє, за якими правилами працюватимуть у майбутньому, що ускладнює планування та впливає на доступність ліків», – додав Сердюк.
Експерт підкреслив, що пацієнти й далі змушені переплачувати за ліки. На його думку, необхідні послідовні реформи з урахуванням інтересів усіх сторін.
«Президент і суспільство очікують дієвих заходів, які справді полегшать життя людям. Якщо легалізація маркетингу допоможе – її треба впроваджувати негайно. Українці мають право на прозорі правила формування цін», – заявив він.
Контекст
14 лютого 2025 року Кабмін схвалив Постанову №168, якою заборонив маркетингові угоди між аптеками та виробниками. Раніше такі договори дозволяли аптечним мережам проводити акції, навчати персонал та підтримувати соціальні проекти.
Однак після змін фахівці зафіксували зростання цін на ліки, хоча уряд планував зворотній ефект. Навіть у МОЗ зізналися, що інфляція на фармацевтичну продукцію у квітні досягла 13,9%. Пацієнтам так і не вдалося відчути обіцяне зменшення витрат.
Додатково
Голова парламентського підкомітету з питань фармації Сергій Кузьміних публічно заявляє про боротьбу за доступні ліки та права пацієнтів. Проте за цими гаслами, на думку спостерігачів, ховається лобіювання інтересів великих виробників, спроби впливу на регулювання та політична угодовість на користь окремих бізнес-груп.
