Китай посилює військову риторику та демонструє ядерний потенціал як попередження США – WSJ

Пекін демонструє нові можливості ядерного стримування та жорстку позицію щодо Тайваню, оскільки торговельні переговори між Вашингтоном і Пекіном загострюються.

Китай посилює військову риторику та демонструє ядерний потенціал як попередження США – WSJ

Пекін посилив свою військову риторику останніми тижнями, зокрема продемонстрував нові можливості ядерного стримування та зайняв жорстку позицію щодо Тайваню. Паради зброї та гучні промови на форумі з безпеки в Пекіні свідчать про бажання Китаю тиснути на Сполучені Штати з ключових питань безпеки та торгівлі. Повідомляє The Wall Street Journal, пише УНН .

Деталі

У вересні Китай продемонстрував широкий спектр озброєння під час великого параду в Пекіні, включаючи вперше повну ядерну тріаду – засоби доставки ядерної зброї сушею, морем і повітрям. Це викликало занепокоєння у Сполучених Штатів та їхніх союзників, оскільки арсенал і ядерний потенціал Китаю швидко набирають обертів.

Західні аналітики та експерти стверджують, що ядерний потенціал Китаю зростає дуже швидко та активно: кількість боєголовок та варіантів їх доставки значно зросла за останні роки, що змінює баланс стримування в регіоні та змушує Вашингтон значно посилити свою пильність.

На тлі цих демонстрацій Китай організував у Пекіні великий Сяншанський форум безпеки, в якому взяли участь представники понад ста країн, і де Сі Цзіньпін та його міністри прагнули представити Пекін як центр «стабільності» та нового міжнародного порядку.

Крім того, риторика Китаю щодо Тайваню стала сміливішою та набагато жорсткішою. Військові чиновники Пекіна все частіше роблять заяви про «сепаратистів» на Тайвані та висловлюють думку щодо придушення таких настроїв.

Ми ніколи не дозволимо жодному сепаратистському плану щодо незалежності Тайваню вдатися, і ми завжди готові запобігти будь-якому застосуванню сили ззовні.

– сказав міністр оборони Дун у своєму виступі на форумі Сяншань.

Цього разу США усвідомили, що Китай є більш грізним супротивником, ніж той, з яким вони зіткнулися під час першого терміну Трампа. Китай має показати США, що якщо вони кинуть виклик моїм основним інтересам, я завдам вам шкоди.

– сказав У Сіньбо, декан Інституту міжнародних досліджень Шанхайського університету Фудань, на форумі Сяншань.

Але посилена демонстрація військової могутності та сили — не єдиний прояв з боку Китаю. Переговори щодо торгівлі між Вашингтоном і Пекіном дедалі активізуються, а також ведуться розмови про можливу зустріч Сі та президента США Трампа найближчими тижнями.

Китай також збільшив свій економічний вплив, зокрема, запровадивши обмеження на експорт рідкоземельних елементів, у відповідь на тарифну та іншу політику США.

Аналітики WSJ зазначають, що зростання ядерного потенціалу та риторика Китаю можуть значно посилити ескалацію між Пекіном та Вашингтоном.

Підтримка відкритих каналів військового зв'язку, прозорість заявлених намірів та дипломатична присутність лідерів можуть частково зменшити напруженість, але в короткостроковій перспективі – принаймні до наступних раундів переговорів – тон відносин навряд чи пом'якшиться.

Ми вам нагадаємо

Президент США Дональд Трамп заявив, що 19 вересня проведе переговори з головою Китаю Сі Цзіньпіном. Він також сказав, що велика торговельна зустріч у Європі між США та Китаєм пройшла дуже добре.

Міністр фінансів США Скотт Бессант заявив, що США та Китай близькі до досягнення угоди щодо платформи соціальних мереж TikTok, але угода може залежати від вимог Китаю щодо торговельних поступок.

Раніше газета «Financial Times» повідомляла, що перспективи саміту Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні затьмарюються тарифами та питанням фентанілу.

Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь, реагуючи на повідомлення про те, що США нещодавно закликали членів G7 та НАТО колективно запровадити додаткові тарифи на Китай за купівлю російської нафти, заявив, що співпраця Китаю з Росією «є законною, законною та бездоганною».

3 вересня в Пекіні відбувся військовий парад на честь 80-ї річниці капітуляції Японії у Другій світовій війні. Знаковою подією стала поява на трибуні одразу трьох лідерів: голови Китаю Сі Цзіньпіна, російського диктатора Володимира Путіна та лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *