Міністерство оборони України закупило 18 тисяч бракованих балістичних окулярів-масок на суму понад 25 мільйонів гривень. Державне бюро розслідувань веде кримінальну справу, двом службовцям вже повідомили про підозру.
Через халатність двох посадових осіб, відповідальних за контроль якості, МОУ придбало партію невідповідних стандартам балістичних окулярів-масок на 25 мільйонів гривень. ДБР продовжує розслідування кримінальної справи, деяким учасникам конфлікту вже оголосили підозри, повідомляє УНН.
У грудні 2024 року відомство отримало 18 тисяч захисних масок для військових, які мали захищати від осколкових пошкоджень. Зовні подія нагадувала звичайну державну закупівлю. Проте згодом з’ясувалось, що продукція не пройшла навіть базові лабораторні тести, а бюджетні кошти на суму понад 25 мільйонів гривень були витрачені на непрацездатний товар.
Цей випадок демонструє, як через халатність службових осіб та змову з приватним сектором армія знову отримала непотрібне спорядження за держкошт.
Хронологія подій
Як повідомили джерела в МОУ, держпідприємство “Державний оператор тилу” у вересні 2024 року уклало угоду з ТОВ “ТС Трейд Україна”. Згідно з договором, компанія мала поставити 18 тисяч балістичних масок-окулярів.
Згідно з даними YouControl, уповноваженою особою компанії-постачальника є Олег Гумен.
Згідно з процедурою, спорядження має проходити перевірку якості перед закупівлею. Це стосувалося й балістичних окулярів. За інформацією співрозмовника з МОУ, компанія надала зразки для тестування у Національний університет оборони. Під час експертизи з’ясувалось, що продукція не відповідає стандартам і не здатна забезпечити захист військовим.
Держпідприємство отримало офіційний висновок науковців, де зазначалось, що окуляри не витримали імітацію осколкового впливу.
Гроші проти науки
Як розповіли у відомстві, директор “ТС Трейд Україна” Олег Гумен відкинув результати тестів і наполігав на повторних випробуваннях у трьох лабораторіях. Однак програмний директор держпідприємства Вікторія Виноградова проігнорувала цю вимогу. Замість організації додаткових перевірок вона схвалила закупівлю, незважаючи на попередження науковців про непридатність товару.
Гумен звернувся до приватної лабораторії ТОВ “Науково-інженерний центр випробувань”, де продукція таємничим чином отримала схвальну оцінку.
Незважаючи на негативний висновок університету, начальник управління контролю якості МОУ Ігор Лещенко дозволив прийняти партію. За даними джерела, він підписав фальшиві документи про відповідність товару, що дозволило завершити закупівлю. Лещенку вже пред’явлено підозру за халатність, яка завдала значної шкоди під час воєнного стану (ч. 4 ст. 425 ККУ).
Олегу Гумену також повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (Привласнення майна в особливо великих розмірах організованою групою).
Таким чином, через недбалість Виноградової та Лещенка, які не забезпечили належний контроль, Міноборони витратило 25 мільйонів гривень на 18 тисяч непрацездатних масок.
Замість ефективного захисту військові отримали спорядження, яке не витримало лабораторних тестів, не кажучи про реальні бойові умови.
Численні попередні випадки з бракованими бронежилетами чи шоломами мали стати уроком для відповідальних осіб. Однак ситуація продовжує повторюватись.
Історія з окулярами-масками — не просто помилка, а злочин із елементами корупції та байдужості до безпеки військових.
