© Getty Images
Сергій Резніченко
Сьогодні аграрний сектор є не просто частиною економіки. У часи війни він став основою фінансової стабільності нації, адже продукція агроному забезпечує валютні надходження, робочі місця та продовольчу безпеку. Отже, успіхи українських фермерів відображають стан усієї економіки.
На даний момент в Україні триває активне збирання врожаю. Як стало відомо на 5 вересня 2025 року, відповідно до даних Міністерства аграрної політики, в Україні зібрано 28,8 млн тонн зернових з площі 6,9 млн га. Переважно зібрані колосові культури, горох і соя. Збір соняшнику лише починається, і фермери поки ще не розпочали роботу на ключовому для України полі — кукурудзі.
Хоча жнива ще не завершені, можна вже підводити первинні підсумки: разом з непоганими результатами в окремих регіонах є і серйозні виклики, до яких варто дослухатись усім виробникам.
Незважаючи на всі труднощі, які аграрії всієї країни пережили протягом четвертого року війни — такі як зруйнована логістика, мінні поля й загроза обстрілів, найбільший виклик для українського фермера продовжує обходити клімат. Посушливе літо 2025 року та нерівномірне розподілення опадів створили неймовірно контрастний аграрний ландшафт країни і знову продемонстрували: погода може змінити прогнози аграріїв. Якщо на заході та півночі прохолода допомогла зберегти врожай навіть за дефіциту вологи, то південь і схід країни залишилися практично без кукурудзи та соняшнику.
Ми провели аналіз даних за вегетаційний період (з квітня по серпень) у чотирьох різних точках в різних регіонах України:
- Вінницька область, Шаргород — 255 мм опадів, 17 С0 сума середньодобових температур;
- Київська область, Білоцерківський район — 266 мм опадів, 16 С0 сума середньодобових температур;
- Львівська область, село Вирів — 309 мм опадів, 15 С0 сума середньодобових температур;
- Донецька область, Мар’їнський район — 183 мм опадів, 19 С0 сума середньодобових температур.
Всі показники опадів знаходяться в червоній зоні — це свідчить про низькі показники щодо норми для відповідної кліматичної зони. Проте, країна фактично розділилася на дві частини: на півночі та заході фермери радіють непоганим врожаям, тоді як на півдні та сході аграрії підраховують збитки.
Два світи одного поля
Подорожуючи країною зараз, ця різниця візуально кидається в очі. На заході та півночі кошики з соняшником ще жовті, пелюстки тримаються, і видно, що культурі не вистачило тепла для швидкого дозрівання. Рослини там ще продовжують вегетувати. У той же час, на півдні ситуація виглядає абсолютно інакше: поля вигоріли, качани кукурудзи дрібні або відсутні, а соняшникові поля місцями навіть виглядають порожніми.
Північ і захід 2025 року отримали можливість побачити рекордні врожаї озимих. На Київщині на дослідних ділянках пшениця показала більше десяти тонн з гектара. Озимина в загальному показала дуже високий урожай, а прохолодне літо врятувало цю культуру від критичних втрат. Однак, кукурудза тут, на жаль, запізнилася у розвитку. На багатьох ділянках вона мала б уже бути готовою до збору, але рослини все ще зелені, і до повної готовності їм знадобиться мінімум місяць. Це парадоксальний ефект впливу прохолодної погоди: вологи вистачило, качани формуються по два-три на стеблі, але температура затримує завершення вегетації.
Райони на південь від Умані розпочали сезон майже без дощу. Якщо озимі культури показали більш-менш задовільні результати: ріпак, наприклад, дав не погані врожаї, а озима пшениця перевершила очікування, проте це, швидше, виняток, ніж правило. Кукурудза тут практично не сформувала качанів, і на деяких полях їх просто немає. Соняшник також розчарував: частина господарств сподівається на максимум тонну-півтори врожаю, але є й такі, що отримують 200–300 кг з гектара. Це не просто низькі показники — це врожайність, яка навіть не покриває витрат. Отже, в цих регіонах рік виявився досить складним, і фермери фактично фіксують катастрофу.
Технології, що рятують
Незважаючи на жорсткі кліматичні обставини, 2025 рік знову підтвердив, що технології можуть зменшити негативні наслідки природних факторів.
По-перше, фермери, які своєчасно застосовували захист фунгіцидами та гербіцидами, змогли зберегти якість урожаю.
По-друге, правильний вибір гібридів дозволив отримати кращі результати навіть в умовах посухи.
По-третє, на півночі важливу роль відіграло контролювання шкідників, оскільки спека стимулювала їх активність.
Досі демонструють свою ефективність посухостійкі гібриди кукурудзи, розроблені нашою компанією. Ці гібриди краще пристосовані до умов з дефіцитом вологи, тому рослини активно розвиваються навіть за недостатньої її кількості.
Також корисні певні агрономічні практики. Наприклад, якщо зменшити густоту посіву, можна знизити конкуренцію серед рослин за воду. Для певних районів та культур підтриманню зимової вологи сприяє мінімальна обробка грунту. Додатково можна використовувати стимулятори росту та антистресові препарати, які підвищують стійкість рослин до посухи. Але, звісно, у довгостроковій перспективі найефективнішим методом боротьби з нестачею вологи є система поливу, хоча її впровадження вимагає значних фінансових витрат.
Цей рік продемонстрував, що регіональні дисбаланси стають однією з основних проблем українського агросектору. Урожайність не лише формує аграрний експорт, а й має вплив на економіку регіонів, фінансову стабільність фермерів і ціни на ринку. В результаті навіть при високій агрономічній компетенції та належному догляді за полем природні умови диктують свої правила. Цьогорічні жнива — це чіткий приклад того, що Україна потребує регіонально диференційованих підходів до агровиробництва, аби залишатись одним із ключових учасників на світовому ринку зерна та олійних культур. Однак фермери довели, що вони здатні протистояти всім викликам і залишатися ведучими гравцями аграрного ринку як в регіоні, так і у світі, незважаючи на продовження війни.
