© nuvolanevicata / depositphotos
Анатолій Щербак
Сільськогосподарська галузь залишається одним із найбільш динамічних сегментів національної економіки, причому аграрні товари формують понад 50% експортних надходжень. Однак наявні резерви сектору використовуються частково: продуктивність виробництва суттєво відстає від світових лідерів, а в структурі агропродовольчого експорту домінують сировина та мало перероблені товари. Це вказує на наявність резервів для розвитку та необхідність глибинних трансформацій.
Порушення принципів чесної торгівлі
Багато проблем агропромислового комплексу пов’язані з дисбалансом економічної влади між сільгоспвиробниками та іншими учасниками ринків. Таке становище обумовлене структурними особливостями. Як демонструє рисунок 1, на суміжних з аграрним ринках домінують великі корпорації. Важливо враховувати, що в аграрному секторі близько третини продукції створюється приватним сектором, що знижує реальний рівень концентрації.
ZN.UA
Значний дисбаланс між рівнями концентрації провокує асиметрію в переговорній силі між фермерами та їхніми контрагентами – покупцями продукції, постачальниками ресурсів тощо. Це веде до порушення економічної справедливості та масштабного перерозподілу прибутків на їхню шкоду.
Подібні ринкові структури є типовим явищем для більшості держав. Проте в розвинених країнах фермери компенсують цю асиметрію через кооперативи: у європейському молочному секторі вони об’єднують 60% виробників, у виноробстві та овочевій галузі – 40%. Важливу роль також відіграє цілеспрямована державна політика підтримки малого та середнього агробізнесу.
17 квітня 2019 року інститути ЄС затвердили Директиву 2019/633 «Щодо нечесних комерційних практик у взаємовідносинах суб’єктів у ланцюгу поставок сільськогосподарської та харчової продукції». Для захисту малого бізнесу Європейський Союз заборонив 16 видів зловживань, зокрема:
- прострочення оплати за швидкопсувні товари понад 30 діб;
- затримка розрахунків за інші продукти більше ніж на 60 днів;
- одностороннє скасування замовлень на скоропсувні товари;
- вимагання платежів, не пов’язаних із поставками;
- перекладання витрат на зберігання та ризиків на виробників. (Детальніше – у статті «Як помирити роздріб із виробниками».)
Усі країни-члени ЄС інтегрували ці норми до національних законодавств, багато хто – з розширеним переліком заборон. У 2023 році зафіксовано 269 випадків порушень: 41% – з боку ритейлерів, 36% – харчових виробників, 22% – оптових компаній. Сума накладених штрафів сягнула 22 млн євро.
Чому українські аграрії недоотримують прибутків?
В Україні кооперативний рух залишається слабким – їхня частка на ринку не перевищує 1%. Держпідтримка малого бізнесу також має переважно формальний характер. Дослідження німецьких експертів порівняли структуру витрат у ланцюзі виробництва пшениці в Україні та Німеччині (дивись рис. 2). Виявилось, що вітчизняні фермери отримують лише 40% від світової ціни на експортовану пшеницю, тоді як німецькі – 70%. Частково це пояснюється технологічними втратами, але ключовим чинником є додаткові витрати на логістику, портові послуги та високі торгові націнки.
ZN.UA
За даними АМКУ, мережі роздрібної торгівлі систематично застосовують нечесні практики: нав’язують виробникам комерційні ризики, затримують оплату, вимагають необґрунтовані маркетингові внески. У 2015 році 15 київських мереж оштрафовано на 203,6 млн грн, проте більшість рішень скасовано через відсутність спеціального законодавства. (Деталі – у матеріалах ZN.UA «Незговірливий ритейл», «Вирок непоступливому ритейлу»).
Експорт української агропродукції обвалився – УКАБ
Частину проблем із логістикою та торгівельними зловживаннями подолали агрохолдинги завдяки власній інфраструктурі. Однак дрібні виробники змушені погоджуватись на невигідні умови співпраці.
Позитивні зрушення почалися лише з початком війни. Постанова КМУ №160 від 26.02.2022 встановила 10-денний ліміт оплати за соціально важливі товари. Згодом постанова №650 від 19.07.2023 обмежила торговельні націнки. У квітні 2023 великі мережі домовились скоротити терміни розрахунків до 30 днів. Проте ці норми діють лише на обмежений перелік товарів та лише на період воєнного стану.
Законодавчі ініціативи: прогрес чи імітація?
Парламентарі не ігнорують проблему – до ВР внесено низку законопроєктів про імплементацію євродирективи. На жаль, більшість із них мають суттєві вади.
Проєкт №6068 пропонує зміни до Закону «Про безпеку харчових продуктів», що суперечить його профілю, оскільки акт регулює якісні, а не комерційні аспекти. Контрольні повноваження мають передати Держпродспоживслужбі, яка не має відповідного досвіду.
Альтернативний проєкт №6068-1 зосереджений на захисті сільгоспвиробників від нечесних практик, але не поширюється на переробні підприємства, що залишає їх без правового захисту.
Проєкт №6068-3 ототожнює недобросовісні практики з недобросовісною конкуренцією, хоча в ЄС ці поняття регулюються окремо. Це створює ризик неправильного тлумачення норм.
Законопроєкт №12440 (2024 рік) запроваджує відповідальність за зловживання домінуючим становищем, але містить обмеження. Економічна залежність визначається як торгівля понад 30% активів продавця, що дозволяє уникнути відповідальності за 29% обсягів. Критерії визнання залежності також є надто жорсткими.
Проєкт №13312 (2025 рік) пропонує комплексні заходи підтримки аграріїв, включаючи обмеження термінів оплати. Проте він повторює помилку, класифікуючи торговельні зловживання як форму недобросовісної конкуренції. Науково-експертний відділ ВР визнав документ потребують серйозного доопрацювання.
Найбільш збалансованим виглядає проєкт №6068-2, який спеціалізовано регулює захист від нечесних практик у ланцюгах поставок. Однак він потребує корективів:
- введення порогів для малого бізнесу (за аналогією з євронормами);
- повної заборони повернення непроданих товарів без компенсації;
- посилення конфіденційності скаржників та право АМКУ розпочинати перевірки самостійно.
Проєкт №6068-2, як і інші, досі не розглядався парламентом. Для його ухвалення потрібна політична воля, якої поки що не вистачає. Як наслідок – кількість незавершених ініціатив зростає, а системні проблеми залишаються невирішеними.
